Наративний поворот в історичній науці: впливи, основний зміст, критика
Загальна характеристика елементів критики історичного наративу. Розгляд головних настанов у форматі парадигм, які зумовили наративний поворот в історичній науці. Знайомство з особливостями та проблемами формування поняття наративізму в філософії історії.
Подобные документы
Визначення предмету філософії як характерної особливості і форми суспільної свідомості при здатності виходу за межі людського емпіричного досвіду. Формування предмету філософії в історії культурно і історичного розвитку суспільства. Філософія і наука.
контрольная работа, добавлен 24.07.2010Історія як предмет філософії. Матеріалістичне розуміння історії К. Маркса. Спрямованість історичного процесу в матеріалістичному розумінні. Співвідношення еволюції та революції у розвитку людства. Роль народних мас і особистості в історії: їх поняття.
реферат, добавлен 18.04.2015Аналіз структури та парадигм філософії економіки у контексті визначення її теоретичного та практичного значення. Соціально-творчий зміст філософсько-економічного знання. Розгляд засад господарської філософії. Визначення економічної ідеології суспільства.
автореферат, добавлен 26.08.2014- 104. Філософсько-методологічний аналіз процесу зміни парадигм у сучасній медицині та охороні здоров’я
Історичні тенденції становлення у медичній науці нових парадигм: "здоров’я людини" та "етична спрямованість діяльності", аналіз їх ролі у трансформації сучасної медицини. Нові ідеї, репрезентовані у валеософії, біоетиці та концепції здоровотворення.
автореферат, добавлен 25.09.2013 Компетентнісний підхід як концептуальна основа оновлення змісту освіти. Знайомство з прикладами прояву некомпетентності в освітній сфері. Загальна характеристика проекту критики розуму та його цінностей. Розгляд чеснот, які формують людину як особистість.
статья, добавлен 05.12.2018Зміст і сутнісні характеристики поняття історицизму в західному варіанті філософування, специфіка його еволюції. Аспекти критичної інтенції постмодерністської філософії. Нові тенденції у переосмисленні принципу історизму в сучасній історіографії.
автореферат, добавлен 27.09.2013Історія в теологічній інтерпретації: проблема сенсу та спрямування історичного процесу. Наукова історіографія: від класики до некласичних парадигм історії. Трансформація категоріального апарату історичного пізнання в постнекласичному суспільствознавстві.
автореферат, добавлен 30.09.2013Критика — обґрунтування безпідставності процесу аргументації, який відбувся раніше. Спростування як окремий її випадок. Критика тези, аргументів та демонстрації. Найтиповіші можливі помилки, що можуть зустрічатися в процесах аргументації та критики.
реферат, добавлен 27.11.2010Особливості вивчення філософської проблематики в слов'янських літературах. Знайомство з головними особливостями становлення Д. Чижевського як філософа та історика української філософії. Характеристика найважливіших принципів філософії Сковороди.
статья, добавлен 17.11.2020Дослідження потенціалу і форми актуалізації процесів інтеграції в науці. Характеристика сутності, історичних різновидів, світоглядних та методологічних засад інтегративних тенденцій, когнітивно-ціннісного потенціалу, інтеграції, синтезу наукового знання.
автореферат, добавлен 20.07.2015Стаття присвячена дослідженню реалізації філософії свободи, ідеї "сродної праці" Г. Сковороди в історичній романістиці П. Загребельного. Сковородинівська концепція свободи, поняття "сродної праці", пов’язані з ідеями реабілітації самоцінності людини.
статья, добавлен 05.09.2023Розгляд сутності процесу становлення світоглядної та методологічної аксіоматики філософії історії в Августина внаслідок розкриття логіки інтерпретації основних історіософських проблем. Визначення місце мислителя у генезі ідей християнської філософії.
автореферат, добавлен 25.07.2014Зміст виразу М.О. Бердяєва про істину філософії, його відображення в книзі "Сенс творчості". Огляд основного завдання філософії. Характеристика матеріалістичного емпіризму як філософського напряму. Основні напрямки філософії французького Просвітництва.
контрольная работа, добавлен 08.03.2019Розгляд та аналіз завершального етапу "цілої критичної справи" I. Канта в контєксті критичної філософії загалом. Дослідження та характеристика змісту рефлектувальної сили судження як одна із вищих пізнавальних спроможностей трансцендентального суб'єкта.
статья, добавлен 31.08.2023З’ясування витоків й сутності процесу становлення світоглядної та методологічної аксіоматики філософії історії в Августина внаслідок розкриття логіки інтерпретації. Проведення аналізу історіософських поглядів Августина на основі його головних праць.
автореферат, добавлен 05.11.2013Характерні риси та структура сучасного екологічного знання як певної системи. Особливості співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі екологічного знання. Визначення функціональних можливостей екологічного стилю мислення в сучасній науці.
автореферат, добавлен 07.03.2014Наявні у сучасній науковій літературі методологічні концепції, методи та прийоми вивчення історії української філософії. Пояснення закономірностей історичного розвитку філософського знання, його зв'язку з іншими формами духовного життя суспільства.
статья, добавлен 08.04.2019"Кінець історії" як неможливість створення нового філософського вчення або суспільно-політичної доктрини. Поняття "кінець ідеології", "кінець соціального" у концепціях постіндустріального суспільства. Критика ідеї "кінця історії" в роботах Ф. Фукуями.
курсовая работа, добавлен 20.10.2015Загальна характеристика історико-релігійних першопричин падіння Західної Римської імперії. Знайомство з основними проблемами імперських концепцій Риму. Розгляд особливостей та етапів розвитку імперсько-месіанської ідеологеми "Москва третій Рим".
реферат, добавлен 27.09.2013Історико-філософський аналіз філософії історії Ф.В.Й. Шеллінга, дослідження витоків її формування. Визначення місця філософсько-історичних ідей в філософії Шеллінга. Порівняльний аналіз філософії історії Шеллінга з філософсько-історичними ідеями І. Канта.
автореферат, добавлен 29.09.2013Поняття "сміх" у творчості Жоржа Батая як чуттєво-естетичну реакцію на випробовування "меж світу", а також як метод філософування в рамцях критики філософії Модерну (діалектики пана і раба Г.Ф. Геґеля). Аналіз концепції "стриманої та загальної економік".
статья, добавлен 31.07.2020Аналіз експланології (теорії пояснення) як розділу філософії науки. Змістова і формальна можливість міркування. Опис трьох шляхів дослідження. Загальна змінникова теорія систем і її парадигма. Різниця між поясненням і розумінням в науці та педагогіці.
статья, добавлен 23.08.2018Провідні методологічні теми екологічного дискурсу в їх історичній динаміці та взаємозв’язку зі зміною наукових парадигм. Кореляція між тематичними і парадигмальними трансформаціями у класичній (геккелівсько-дарвінівській) та некласичній екології.
автореферат, добавлен 29.01.2016Узагальнення досвіду застосування поняття парадигми в сучасному філософському дискурсі. Спроба метааналізу підходів щодо парадигмації знання. Обґрунтування доцільності виокремлення на основі плюралістичності пізнавальних підходів парадигм філософії.
статья, добавлен 12.04.2017Сучасні філософсько-історичні парадигми і загальнотеоретичні моделі історії, їх евристичний потенціал і обмеження. Метафізичні настанови й принципи неокласичного підходу до розуміння історичного процесу створення неокласичної концепції філософії історії.
автореферат, добавлен 28.07.2014