Знання як "онтологічна реальність": аргумент від "апріорного"
Критичне переосмислення проблеми "апріорного" в концептуальному прагматизмі Льюїса. Обґрунтування засадничого положення: результатом міркувань є аргументація знання як "онтологічно реального", що розширює горизонти розвитку системи логічного мислення.
Подобные документы
Положення концепції "прагматичного аналітизму". Дослідження проблеми смислу слова і висловлювання в епістемологічній концепції У. Куайна. Аналіз аргументів "pro" і "contra" філософа стосовно істинного знання в теоретичному і емпіричному контекстах.
статья, добавлен 18.03.2018Дослідження концепції діджиталізації. Аналіз найважливіших сфер розвитку і проблеми діджиталізації. Характеристика напрямів удосконалення розвитку соціально-філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та аналіз її впливу на сучасну людину.
статья, добавлен 16.03.2020Визначення місця позанаукових знань у функціонуванні різних форм культури. Дослідження ролі і значення позанаукового знання в цивілізаційних процесах, його можливий зв'язок з філософією. Наслідки культуротворчих функцій позанаукового знання в Україні.
автореферат, добавлен 28.08.2015Дослідження розвитку людини, її духовного світу в суспільствах перехідного типу як одна із актуальних проблем, що постала перед вітчизняним суспільствознавством. Особливості пошуків подібності історичного знання та природничо-наукового пізнання.
статья, добавлен 26.01.2023Контекст появи і зміст дискусій щодо поняття "неспівмірність" у постпозитивізмі. Історико-критичний комплексний аналіз поглядів, які висловлював П. Феєрабенд. Полісемія поняття раціональності. Шлях обґрунтування знання, обраний аналітичною філософією.
статья, добавлен 09.01.2019Базисні характеристики знання крізь призму соціальної природи людського відношення до дійсності, найперші характеристики соціального та його когнітивні інваріанти. Особливості органічного зв’язку вихідних компонентів знання із підвалинами культури.
автореферат, добавлен 27.09.2013Дослідження аспекту соціокультурної зумовленості наукового знання. Аналіз історичних типів наукової раціональності. Проблема невідповідності сучасної науки змінам соціальних умов. Легітимація і канонізація від імені науки найбільш респектабельного знання.
статья, добавлен 04.03.2019Зв’язок фундаментального й прикладного знання з контроверзою "модерн -постмодерн" у духовному становленні цивілізації. Дослідження феномену знання в органічній єдності філософсько-методологічного, наукознавчого, прагматичного і соціокультурного аспектів.
автореферат, добавлен 10.01.2014Обґрунтування необхідності осмислення сучасної філософської антропології як метаантропології у двох фундаментальних теоретико-методологічних вимірах. Аналіз інтегрально-методологічного значення метаантропології для сучасного соціогуманітарного знання.
статья, добавлен 01.02.2018Складові та типологія світогляду. Функції філософського знання. Проблема походження філософії. Особливості міфології як історично першої форми світогляду. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії.
учебное пособие, добавлен 26.09.2017Особливості постнекласичного наукового дискурсу, згідно з яким розглядається наукове та релігійне знання як спрощена мислинєва конструкція значно більш складної об’єктивної реальності. Розуміння християнського віровчення та його історичного розвитку.
статья, добавлен 12.05.2024Теоретичне з'ясування сутності наративу на підставі розгляду основних концепцій наративу як форми наукового знання. Соціальна реальність як результат конструктивістської діяльності та інтерпретації, що здійснюється в межах смислового горизонту культури.
статья, добавлен 01.02.2018Уточнення поняття неявного знання з урахуванням сучасних філософсько-методологічних концепцій. Розкриття природи та виявлення особливостей феномена особистісного неявного знання і визначення його ролі в процесі наукового пізнання в сучасної епістемології.
автореферат, добавлен 17.09.2013Розгляд проблеми взаємодії науки та високих технології у постнекласичній науці початку XXI століття. Формування постнекласичної раціональності, пов’язане зі зміною ролі науки в інформаційному суспільстві. Значення фундаментального та прикладного знання.
статья, добавлен 28.09.2021Філософська концепція знання як цілісної інтелектуальної форми, що репрезентує буття для свідомості. Особливості становища людини в світі. Вивчення компонентів знання в його зв’язках із пізнавальними процесами. Універсум людського бачення дійсності.
автореферат, добавлен 15.07.2014Відношення до юридичного знання з появою штучних інтелектуальних систем висвітило проблему витягу, подання і використання знань у сфері правознавства. Проаналізовано питання, як і яким чином суб’єкт може усвідомити неявні компоненти особистісного знання.
статья, добавлен 08.08.2022Головне положення конструктивізму - припущення, що об’єктивна реальність є результатом людського спілкування, а дійсність, з якою ми маємо справу, є дійсністю другого порядку. Історія культури яка сприймається як безперервна послідовність реальних подій.
статья, добавлен 01.11.2021Дослідження різноманітних підходів до проблеми співвідношення природничого та соціогуманітарного знання, їх можливостей у контексті сучасної постнекласичної філософії. Аналіз моделей наукового знання та універсальність виявлення їх спільних рис.
автореферат, добавлен 27.08.2014Зв'язок виникнення мистецтва аргументації з періодом становлення вербально-логічного мислення. Аргументація як мистецтво полеміки, її виникнення у Давній Індії. Аргументативно-релевантні прийоми античних риторів. Зв’язок філософської логіки, аргументації.
статья, добавлен 06.03.2019Історико-філософський та компаративістський аналіз проблеми взаємозв`язку логіки і філософії на традиційному та сучасному етапах розвитку логічного знання, на підставі якого виділяються дві основні парадигми щодо вирішення досліджуваної проблеми.
автореферат, добавлен 04.03.2014Дискусія щодо розуміння критичного мислення як універсальної характеристики способу мислення, що ґрунтується на культурно нейтральних та об’єктивних процедурах, які дозволяють здійснювати якісні судження. Його універсальність та достатність означень.
статья, добавлен 28.07.2022Особливості історичного аналізу розвитку наукового знання. Дослідження античних джерел зародження сучасної науки і філософії, суть їх взаємозв'язку і взаємовпливу, форми взаємодії. Первинність природничо-наукового знання у формуванні доказової науки.
статья, добавлен 14.09.2010Лінгвоконструкт "метафізика" як моменти розгортання філософування від часів Арістотеля. Метафізика як галузь філософського знання, у якій пояснюють світ або реальність термінами фундаментальних структур: буття, пізнання, мова, дух, свідомість, бог.
статья, добавлен 13.07.2022Напрями переосмислення поняття ідеології та інструментального розуму. Зв'язок академічної філософії з особливим статусом філософського знання і особливим підходом до її викладання. Виявлення практичних, функціональних застосувань цінних настанов.
статья, добавлен 06.04.2019Аналіз феномену забороненого антропологічного знання на протязі епохи Модерну, його популярність. Виявлення різних форм мистецтва, які актуалізують темне знання, інформують, застерігають і вчать сучасну людину контролювати свій потяг до забороненого.
статья, добавлен 09.01.2019