Емпірикалізація в сучасній теорії аргументації: історичні передумови та напрями досліджень
Дослідження специфіки аргументації й етапів становлення емпірикалізації в історії науки. Аналіз концепцій нової риторики Х. Перельмана, Л. Ольбрехтс-Титеки та С. Тулміна. Використання ідей та інструментарію неформальної логіки у емпіричних дослідженнях.
Подобные документы
Дослідження специфіки філософствування в умовах пандемії COVID-19, аналіз версій осягнення нової реальності, висловлених відомими мислителями. Осмислення сучасної пандемічної ситуації як неординарної події в контексті теорії вірусної сучасності.
статья, добавлен 18.06.2023Обґрунтування права на вільне висловлення поглядів і думок у памфлеті Джона Мілтона "Ареопагітика". Трактування "Ареопагітики" як попередниці теорії вільного ринку ідей. Історичний контекст становлення теорії свободи слова і ліберальної доктрини загалом.
статья, добавлен 22.01.2024Огляд підходів історичної антропології як сучасної філософії історії. Етапи ґенези і "тотальної історії", початкових у розвитку дисципліни. Проблемне поле наукових студій. Суспільна психологія соціумів Західної Європи Середньовіччя і Раннього Нового Часу.
статья, добавлен 11.02.2023Дослідження еволюції теорії мультикультуралізму залежно від часових та політичних умов і вимог соціуму. Розгляд впливу теорій лібералізації та комунітаризму, "побудови нації" та "диференційованого громадянства" на становлення доктрини мультикультуралізму.
статья, добавлен 31.08.2018Розгляд раннього етапу розвитку феноменологічної філософії, вчення, що завершує собою довгий, складний і багатоплановий процес, в рамках якого відбувалося формування нової філософської методології. Базові положення феноменологічної теорії свідомості.
статья, добавлен 17.05.2024Соціально-історичні та теоретичні передумови формування фіхтевської філософії історії. Місце філософії історії Й.Г. Фіхте в загальній системі його філософського вчення, її будова та головні елементи і їх зв’язок, специфічні особливості та значущість.
автореферат, добавлен 25.06.2014Історико-філософський аналіз філософії історії Ф.В.Й. Шеллінга, дослідження витоків її формування. Визначення місця філософсько-історичних ідей в філософії Шеллінга. Порівняльний аналіз філософії історії Шеллінга з філософсько-історичними ідеями І. Канта.
автореферат, добавлен 29.09.2013Змістова інтерпретація, аналіз зв’язку побудованих логічних систем динамічної модальної логіки та наявних концепцій дослідження динаміки знань. Визначення та аналіз властивостей пізнавальних дій, що випливають з їх інтерпретації як модальних операторів.
автореферат, добавлен 19.07.2015Дослідження ролі уяви в історичному пізнанні. Обґрунтування нового погляду на сучасну полеміку про природу і функції історичного знання в контексті тропологічної теорії Г. Вайта. Опис його філософських поглядів на формування знань про минуле науковцями.
статья, добавлен 06.12.2022Аналіз тенденцій розвитку фундаментальної науки XXI століття, в якій відбувається грандіозний науковий і світоглядний переворот. Дослідження впливу відкриття темної матерії й темної енергії на загальне уявлення про тотальність фізичного Всесвіту.
статья, добавлен 05.02.2019Культурно-історичні передумови становлення екзистенціалізму. Проблема буття людини і буття світу. Людина в умовах відчуження і соціальних криз, особливість проблематики екзистенціальної філософії. Філософські концепції М. Хайдеггера, Ж.П. Сартра, А. Камю.
контрольная работа, добавлен 17.11.2009Аналіз тенденцій трансформації модерного світогляду та західного розуму. Напрями конструювання дискурсу про Модерн. Аналіз концепцій сартрівского та гайдеггерівського гуманізму. Теорії М. Вебера та Е. Дюркгейма. Філософія А. Шопенгауера та Ф. Ніцше.
статья, добавлен 13.12.2022Дослідження формування та трансформації комунікативної теорії у філософському дискурсі Європи. Розгляд базових концепцій комунікації - діалога та розсіювання. Розкриття суті симулякру за Бодріяром, особливостей його функціонування в певні історичні епохи.
статья, добавлен 11.08.2020Філософські витоки постправди, характерні її ознаки та особливості прояву серед демократичних країн. Використання масової дезінформації та маніпуляції у політиці. Створення емоційного тиску для аргументації своєї позиції. Розповсюдження брехні та чуток.
статья, добавлен 16.01.2024Обґрунтування можливості застосування індукції як базового методу. Залучення у якості допоміжних методів теорії індуктивного виводу та імовірнісної логіки. Оцінка актуальності використання індукції для сучасної логіки та філософії як наукового методу.
статья, добавлен 01.12.2017Аналіз досліджень Е. Гарена, присвячених культурі Відродження. Роль ідей гуманізму. Огляд взаємовпливу, взаємопроникнення всіх сфер культури, синтезу найрізноманітніших галузей знання і мистецтва. Вивчення біографії, творчого шляху італійського філософа.
статья, добавлен 11.01.2013Проблема можливості використання логічного інструментарію при інтерпретації деяких понять філософії XX - початку XXI ст. Поняття "симулякр" та його онтологічний статус. Використання мегастверджувальної логіки як засобу аналізу квазі множини симулякрів.
статья, добавлен 29.07.2013Формування логіки як складової частини філософського пізнання світу в єдності з онтологією, гносеологією й епістеміологією. Роль логіки у пізнавальній діяльності людини. Аналіз основних елементів пізнавального процесу. Об'єкт та суб'єкт логіки.
реферат, добавлен 22.11.2014- 119. Філософія і наука
Розкриття змісту і вивчення історії розвитку науки як системи систематизованих і об'єктивних знань про дійсність. Дослідження історії філософії і розвитку уявлень про відношення науки і філософії. Опис і аналіз відмінностей і єдності філософії і науки.
реферат, добавлен 30.05.2012 - 120. Теоретичні аспекти дослідження природи та сутності трансдисциплінарності в сучасній філософії науки
Філософське вчення голізму - фактор, який передував появі трансдисциплінарних наукових досліджень. Трансдисциплінарність - один з найбільш важливих напрямків багатовимірної трансгресії сучасної науки за кордони своєї класичної схеми ідентифікації.
статья, добавлен 20.07.2018 Ідеї та особливості, які лежать в основі теорії Модерну. Розглянуто, що Андреас Реквіц розробляє свою теорію на двох рівнях. Історія розвитку західного модерного суспільства розглядається з точки зору конфлікту між логікою загальності та сингулярності.
статья, добавлен 02.08.2024Аналіз логічних підстав основних форм придбання знань і розуміння сутності об'єкта пізнання в освітньому процесі. Виділення і конкретизування базисних характеристик комунікативної раціональності, як процесу аргументації епістемологічних цінностей освіти.
автореферат, добавлен 20.07.2015Виявлення нових тенденцій в розробці проблеми смислу історії в сучасній християнській філософії (неотомізм, неопротестантизм, російська релігійна філософія), їх порівняльний аналіз. Особливості постановки питання про сенс історії у східному християнстві.
автореферат, добавлен 26.09.2013- 124. Основні принципи історико-філософської концепції З. Каменського (методологічні та методичні аспекти)
Визначення методів застосування у сучасних дослідженнях історії української філософії та у процесі її викладання як навчальної дисципліни основних методологічних ідей історико-філософської концепції З. Каменського. Вивчення історії національних філософій.
статья, добавлен 27.07.2016 Дослідження поглядів на розвиток логіки в діалектичну осциляторну логіку. Роль у логіці метафізики, формальної логіки, діалектичної логіки. Роль і значення запровадження двоєдиного конструкту та, як наслідок, надання йому найосновніших його смислів.
статья, добавлен 20.03.2024