Мислення для сучасної епохи: освітні інтенції
Особливості пізнавального процесу людини. Аналіз евристичного потенціалу освітніх інтенцій у розвитку мислення релевантного й співмірного потребам сучасної епохи. Використання проблемно-діяльних методів отримання знань для формування критичного мислення.
Подобные документы
Особливість визначення стиля наукового мислення І. Франка. Характеристика побудови ізоморфних моделей мислення й методологічних настанов, ґрунтованих на певних сталих світогляду й світорозуміння Франка як науковця кінця ХІХ - початку ХХ століть.
статья, добавлен 12.11.2021Необхідність систематичного і постійного навчання і пізнання та їх взаємно доповнення в період становлення та розвитку молодої людини. Розкриття залежності взаємозв’язку мови та мислення в процесі вивчення та пізнання природи навколишнього світу.
статья, добавлен 10.05.2018Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015Можливість і доцільність застосування визначника рослин під час вивчення природничих наук у ЗЗСО як засобу формування дивергентного мислення учнів. Реалізація дослідницького інстинкту учнів і набуття ними досвіду застосування методів наукового пізнання.
статья, добавлен 19.06.2024Висвітлення феномену "кліповості", передумови її виникнення в умовах інформатизації суспільства та актуалізації соціальних мереж. Аналіз характерних ознак "кліпового" мислення і свідомості у зіставленні з геніальністю, нормою, аномією і девіацією.
статья, добавлен 28.07.2023Становлення проблеми повсякденності в історії філософії. Призначення предметно-речового оточення людини у повсякденній сфері іі існування, її обґрунтування. Феноменологічний аналіз буденного мислення, особливості та головні напрямки його проведення.
автореферат, добавлен 15.11.2013Проведення аналізу засадничих концептів репрезентативної моделі, що виступають засобами обмеження того, що може увійти в простір мислення через представлення. Аналіз способів критики репрезентативного мислення, до яких вдаються М. Фуко та Ж. Дерріда.
автореферат, добавлен 08.11.2013Обґрунтування регулятивної ролі стилю наукового мислення в науці. Окреслення методологічного апарату його дослідження. Уточнення впливу соціокультурних та соціально-психологічних чинників на стиль наукового мислення в умовах постнекласичної науки.
автореферат, добавлен 13.08.2015Вплив розвитку техніки і технологій на людину, на характер її мислення і міжособистісних стосунків. Втрата духовності й людяності у взаємовідносинах та спілкуванні як наслідки технократизму мислення. Прищеплення учням загальнолюдських життєвих цінностей.
статья, добавлен 08.05.2018Аналіз історичних, методологічних та світоглядних особливостей технократичних концепцій. Дослідження технократичного погляду на суспільну динаміку. Сучасна постіндустріальна теорія. Характеристика сутності технократизму як способу метафізичного мислення.
статья, добавлен 31.08.2018Створення найліпших можливостей для реалізації евристичної потуги філософського мислення. Дослідження місця й ролі філософії у структурі сучасної університетської освіти. Особливість дослідження екзистенційно-герменевтичного напряму філософування.
статья, добавлен 05.03.2019Головна проблема кризи людського існування - втрата людиною здатності розуміння себе і навколишнього світу, що невідворотно призводить до формування псевдореальності. "Логос" - одна із засад формування європейської цивілізації і її культури мислення.
статья, добавлен 14.06.2023Криза раціональності є визначальним елементом сучасності. Осмислення причин кризи раціонального мислення, що призвели до скептичного відношення щодо традиції класичного раціоналізму. Полеміка раціонального (класичного) і ірраціонального способів мислення.
статья, добавлен 14.01.2023- 89. Форми мислення
Процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях. Поняття, судження, умовивід як форми абстрактного мислення. Типи відношень між сумісними поняттями.
реферат, добавлен 19.02.2014 Логіка як наука про форми і закони правильного мислення. Сучасна логіка, засновником якої був Г. Лейбниць, її суттєві різниця від традиційної, основи якої заклав Арістотель. Предмети логіки як філософської науки. Основні властивості абстрактного мислення.
реферат, добавлен 17.05.2016Аналіз наукового статусу поняття художнього мислення і концепту цього феномена як образної стратегії людського мислення, необхідність виокремлення його самостійних видів. Основні детермінанти існування, пізнавальні та творчі можливості його різновидів.
статья, добавлен 08.02.2019Розгляд феномену мислення у філософському вимірі. Дослідження проблеми можливості вчити вмінню мислити в системі вищої школи. Формування студентів як мислячих особистостей, підготовка фахівців, здатних осмислювати та вирішувати нові конкретні завдання.
статья, добавлен 03.10.2022Становлення та розвиток учень про "серце" у західноєвропейській філософії. Головні особливості східно-візантійського типу мислення. Обґрунтування "сердечності" у розумінні людини, суспільства і їхнього взаємозв'язку в українській філософській думці.
автореферат, добавлен 16.09.2013Загальний вступ до формальної логіки. Природа і феномен мислення, як теоретичного виду пізнання. Історичні умови виникнення формальної логіки, її розвиток. Аристотель як засновник логіки. Структура, предмет, особливості сучасної логіки як науки.
реферат, добавлен 12.05.2010Дослідження особливостей ноосферного мислення у контексті гуманістичних цінностей суспільства XXI століття. Визначення сутності терміну "ноогуманізм", обґрунтування нового напряму у педагогіці, спрямованого на формування ноогуманістичного світогляду.
статья, добавлен 31.01.2018Аналіз дослідження сучасних наукознавчих інтерпретаціях явища неодетермінізму та узагальнення результатів вивчення науковцями нелінійних процесів самоорганізації складних систем. Характеристика феномену так званого "нелінійного мислення" у науці.
статья, добавлен 17.07.2022Характеристика проблеми антропологічного виміру людини в сучасній філософії. Дослідження стратегії розвитку культурної і ціннісної кризи, аналіз шляхів виходу з неї за рахунок рефлексій, які долають есхатологічні концепції смерті людини і суспільства.
статья, добавлен 23.12.2016Функціональні можливості метафори для розширення світоглядної системи людини. Роль метафори у процесі людського пізнання та створення нових понять. Аналіз теорій трактування метафори в розвитку мислення та мовлення людини в різний історичний період.
статья, добавлен 23.05.2023Історія розвитку логіки як науки, розробка дедуктивної логіки Декартом і Лейбніцом. Значення деонтичної логіки для правознавства, використання в ній математичних методів вичислення. Закони і форми, прийоми і операції мислення як основний предмет логіки.
контрольная работа, добавлен 30.03.2009Розкриття світоглядного змісту концепції самоорганізованої критичності. Аналіз особливостей її практичних імплікацій. Дослідження ґенези методологічних засад нелінійних підходів наукового пізнання та природознавства. Значення парадигми мислення для науки.
автореферат, добавлен 20.07.2015