Характеристика основних історичних етапів науки логіки
Арістотель як засновник логічного знання. Характеристика етапів науки логіки. Дослідження системи об'єктивного ідеалізму Платона. Антична та середньовічна логіка. Тотожність законів буття і мислення. Наука про виведення знання дедуктивним способом.
Подобные документы
Складові та типологія світогляду. Функції філософського знання. Проблема походження філософії. Особливості міфології як історично першої форми світогляду. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії.
учебное пособие, добавлен 26.09.2017Логіка як визначення зв’язків понять і виявлення їх законів. Історія виникнення, її основоположники. Остенсивні визначення як характеристики найпростіших властивостей речей: кольору, запаху, смаку. Модуси як правильні поєднання видів суджень в силогізмі.
реферат, добавлен 17.02.2009Дослідження соматичного буття з погляду філософської антропології як основної константи по відношенню до інших його форм, аналіз діалектичної рефлексії внутрішнього екзистенційно-антропологічного виміру, тотожність тілесно-соматичного буття і мислення.
автореферат, добавлен 27.07.2014- 104. Антична філософія
Антична філософія як давньогрецька, еллінська, римська й олександрійська філософії, аналіз ключових етапів розвитку. Загальна характеристика філософської школи Піфагора. Розгляд основних проглядів Сократа. Знайомство з особливостями етики стоїцизму.
реферат, добавлен 04.11.2013 Наукова раціональність як когнітивна основа для формування об’єктивного знання. Забезпечення контролю над природою за допомогою влади науки - яскравий приклад дискурсивної суспільної цінності. Характеристика основних постулатів російського космізму.
статья, добавлен 29.05.2017Наука і філософія науки. Способи людського світовідношення й освоєння світу за законами істини. Філософія і наука: відмінність можливостей і взаємодія. Протонаука: архаїчні витоки і античні раціональні прозріння на шляху до мистецтва наукового мислення.
лекция, добавлен 20.12.2017Аналіз проблем сучасного суспільства, які стосуються взаємозв’язку науки і свободи з позиції людиновимірності. Суть ціннісної нейтральності природничих наук, їхньої неупередженості і об'єктивності. Основні ціннісні критерії сучасного наукового знання.
статья, добавлен 20.08.2021Визначення змісту самодетермінації (самовизначення). Дослідження поняття епістемології — розділу філософського знання, філософсько-методологічної науки про знання. Характеристика сутності людської особистості, як осереддя людського початку в людині.
лекция, добавлен 20.08.2017Викладання діалектики та риторики в братських школах на рубежі XVI ст. Діяльність вченого гуртка друкарні Києво-Печерської лаври по поширенню логіки. Зв’язок між предметом та його властивостями. Писемні пам'ятки ХV ст. науково–природничого змісту.
контрольная работа, добавлен 29.03.2013Закономірності функціонування та розвитку науки, структура і динаміка наукового знання та наукової діяльності. Методика й організація науково-дослідницької діяльності, її взаємодія з іншими соціальними інститутами і сферами духовного життя суспільства.
реферат, добавлен 31.10.2012Розгляд концепції кореспонденції як відповідності знання предмету об’єктивного світу. Суть концепції когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню, людському чи божому. Розуміння істини в екзистенційному та життєвому сенсі.
статья, добавлен 24.01.2023Характеристика соціального аспекту категорій як основних засобів виникнення знання та перетворення його на наукове. Теоретичне переосмислення знання в усіх його формах на рівні соціально-філософського узагальнення і в руслі сучасних соціальних тенденцій.
статья, добавлен 07.10.2018Гносеологічне та філософське значення істини, парадигми її трактування. Концепції кореспонденції істини як відповідності знання предмету об’єктивного світу, та когеренції як відповідності знання знанню людському чи божому. Екзистенційний сенс істини.
статья, добавлен 09.02.2023Дослідження різноманітних підходів до проблеми співвідношення природничого та соціогуманітарного знання, їх можливостей у контексті сучасної постнекласичної філософії. Аналіз моделей наукового знання та універсальність виявлення їх спільних рис.
автореферат, добавлен 27.08.2014Базисні характеристики знання крізь призму соціальної природи людського відношення до дійсності, найперші характеристики соціального та його когнітивні інваріанти. Особливості органічного зв’язку вихідних компонентів знання із підвалинами культури.
автореферат, добавлен 27.09.2013Основна філософія, як мудрість та форма суспільної свідомості. Альтернативні способи осмислення проблем буття. Особливості діалектики і метафізики. Характеристика світогляду, науки, релігії та права. Процес пізнання зміни розвитку та всього сутнісного.
реферат, добавлен 26.02.2015- 117. Наукове знання
Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.
реферат, добавлен 13.03.2013 Логіко-гносеологічні пошуки філософів Київської духовної академії у часи післякантівських реформ традиційної логіки і теорії пізнання. Духовно-академічний ідеалізм, загальнофілософські засади академістів щодо можливостей традиційних законів мислення.
автореферат, добавлен 16.10.2013Основная форма человеческого познания. Главные предпосылки для возникновения науки. Изучение науки в древние времена. Средневековая науки, связь науки и философии. Современная наука, характеристика ее ключевых концепций. Роль науки в современном обществе.
реферат, добавлен 13.05.2016Характеристика історичних типів світогляду та його складових. Особливості та структура філософського знання. Аналіз філософії Стародавньої Індії, Давньої Греції та Риму. Християнська апологетика, патристика та схоластика. Філософія Григорія Сковороди.
курс лекций, добавлен 31.10.2014Соціокультурна обумовленість понять "фундаментальне" та "прикладне". Фундаментальне і прикладне знання як складова частина науки, через яку здійснюється опредметнення результатів наукових досліджень, та способи його включення в культуру суспільства.
автореферат, добавлен 14.09.2013Пошук шляхів вирішення цивілізаційних проблем сучасності. Осмислення причин скептичного відношення щодо традиції класичного раціоналізму в новітній теорії пізнання та філософії науки. Відкриття трансцендентального ego як основи об’єктивного знання.
статья, добавлен 09.03.2023Дослідження й аналіз особливостей онтологічної зумовленості випереджаючої функції розвитку системи освіти в сучасному суспільстві. Ознайомлення з філософськими основами "суспільства знань". Характеристика філософського мислення людини, як феномену буття.
статья, добавлен 30.11.2017Аналіз історичних періодів розвитку людського пізнання та встановлення змісту понять "наукове "і "позанаукове" знання. Побудова алгоритму надійного метода дізнання, який би виключав оману. Протиставлення науки та традиційних форм освоєння світу.
статья, добавлен 25.09.2017Філософія науки про вплив соціогуманітарних наук на формування світогляду та визначення парадигм соціальної активності людини і практики соціуму. Проблема взаємозв'язку соціогуманітарного знання в умовах сучасної інформаційно-технологічної революції.
реферат, добавлен 26.11.2017