Візуальні студії в параметрах історико-філософського пізнання і формування мислення
Розкриття напрямів аналізу метафоризації в історико-філософському розвитку з урахуванням смислів візуального досвіду, набутого античною міфологією, яка надавала особливого значення погляду, з апеляцією до візуального сприйняття крізь візуальні метафори.
Подобные документы
Виявлення мотивів та значення появи філософії ірраціоналізму. Зміна підходу до предметної сфери, принципів пізнання і визначення критеріїв істинності. Виявлення специфіки і значення ірраціоналістичного підходу в осмисленні можливостей мислення.
статья, добавлен 11.07.2018Проблема визначення структурних вимірів феномену соціального часу. Розкриття передумови формування соціально-філософських концепцій часу та класифікація теоретико-методологічних підходів до визначення феномену. Звернення до історико-філософського зрізу.
автореферат, добавлен 25.07.2015- 103. Філософія пізнання
Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.
реферат, добавлен 20.10.2008 Аналіз підходів до проблеми дискусії найбільших філософів: Сократа, Аристотеля, Канта, Гегеля. Особливості дискурсу в Античності, у Середні віки та в Новий час. Причини її розвитку та обґрунтування значення в філософії, а також роль у пошуках істини.
статья, добавлен 12.05.2024Розгляд дискусії між Тедеусом Метсом і Стівеном Кершнаром з приводу "теорії фундаментальності" сенсу життя, викладеної першим у нещодавній ґрунтовній монографії. Ігнорування історико-філософського розгляду проблем як джерело труднощів концепції Метса.
статья, добавлен 27.07.2021Філософсько-антропологічний аналіз видовища в телевізійному просторі. Аналіз буттєвого аспекту візуального сприйняття на основі феноменологічного підходу до осмислення часу як основного виміру людської екзистенції, розробленого філософами минулого.
статья, добавлен 31.01.2018Формування логіки як складової частини філософського пізнання світу в єдності з онтологією, гносеологією й епістеміологією. Роль логіки у пізнавальній діяльності людини. Аналіз основних елементів пізнавального процесу. Об'єкт та суб'єкт логіки.
реферат, добавлен 22.11.2014Історико-філософська реконструкція ідей класичного лібералізму Дж. Ролзом та концептуалізація ідеї справедливості в контексті філософського осмислення сучасної української суспільної свідомості. Поняття справедливості в американському неолібералізмі.
автореферат, добавлен 11.08.2015Дослідження проблеми співвідношення логіки і філософії в історико-філософському контексті та на сучасному етапі розвитку науки. Особливості розвитку традиційної та класичної формальної та некласичної неформальної логіки, металогічної аргументації.
статья, добавлен 24.07.2024Сутність феномена мислення та його визначення. Зведення та узагальнення філософських поглядів на мислення як людську властивість. Процеси відчуття та сприйняття. Процесуальність функціонування свідомості. Трансцендентальна феноменологія Е. Гуссерля.
статья, добавлен 27.09.2013- 111. Людина і пізнання
Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015 Методологічні основи концепції періодизації історії світової філософії за О. Новицьким. Взаємодія філософії з іншими формами суспільної свідомості. Визначення місця історико-філософської концепції мислителя у процесі становлення філософської думки.
автореферат, добавлен 13.10.2013Фундаментализм як класична й найдавніша стратегія обґрунтування знання. Знайомство з сучасними дослідженнями Декартової спадщини. Розгляд головних особливостей співвідношення історико-філософського й спеціально-філософського підходів до вчення Декарта.
статья, добавлен 19.07.2021Особливості функціонування київської академічної філософії ХІХ - початку ХХ ст. Статус історико-філософського знання в системі духовно-академічної та університетської освіти в Києві. Здобутки київських академічних філософів у галузі історії філософії.
автореферат, добавлен 22.04.2014Специфіка посткласичної парадигми соціально-філософського пізнання. Феномен людини з точки зору категоріального синтезу. Співвідношення сцієнтистських аспектів пізнання й екзистенційних методик у процесі соціально-філософського дослідження людини.
автореферат, добавлен 26.09.2013Аналіз низки емпіричних підходів у царині аргументативних досліджень, місце серед них історико-текстуального та мета-аргументативного. Особливості їх застосування до аналізу історико-філософських текстів. Емпірикалізація як тренд в наукових дослідженнях.
статья, добавлен 25.12.2022Історико-філософський аналіз становлення і розвитку філософії науки в Україні кінця ХХ - початку ХХІ століття. Завдання методологічного забезпечення пізнання та освоєння світу. Методологічна основа відкриття невідомих законів природи, теорій, знань.
статья, добавлен 04.03.2019Сутність, соціокультурні прояви суспільного досвіду в динаміці соціального часу, чинники його формування та сприйняття. Еволюція соціально-філософських уявлень про роль досвіду, як етноментального феномену соціуму, в розвитку особистості та суспільства.
автореферат, добавлен 26.09.2013Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Розгляд загального для різних наук значення поняття екстраполяції. Розкриття її значення у соціогуманітарних науках, її зв'язку з методами творчого наукового пошуку. Описання форм екстраполяції як методу соціального пізнання: пророцтва, утопії, прогнозу.
статья, добавлен 31.05.2017Співвідношення знання та мислення, істинного та хибного - одна з найбільш важливих проблем античного філософського знання. Характеристика специфічних особливостей аналізу представниками німецької класичної філософії природи власності грошових знаків.
статья, добавлен 04.03.2019Розгляд дефініції філософського поняття "метанойя", як категорії та загальнолюдської цінності. Специфіка метанойї та її аксіологічної складової, дослідження широкого історико-філософського та релігієзнавчого матеріалу. Сутність гносеологічного потенціалу.
статья, добавлен 13.06.2023Розгляд підходів до аналізу феномену традиції в історико-філософському дискурсі. Дослідження стану теоретичної розробки проблеми категорій традиції в історії філософії. Трактування феномену традиції у вітчизняній та зарубіжній філософській літературі.
статья, добавлен 04.03.2019Вивчення відношення трансцендентального суб’єкту та буття. Аналіз феноменологічних аспектів, за якими трансформуються концепти свободи та волі. Значення первинного апріорного досвіду людини. Дослідження М. Гайдеґґером саморозуміння як можливості мислення.
статья, добавлен 29.12.2023Дослідження загальної теорії експертизи, філософського смислу експертизи, як особливого різновиду інтелектуальної активності й соціального феномену. Характеристика похідної концепції експертократії, як загрози та виклику демократичному правлінню.
статья, добавлен 21.10.2017