Співвідношення філософської гносеології та логіки
Онтологічний (філософське вчення про буття), гносеологічний (пізнавальний) та формально-логічний аспекти при визначенні предмета науки логіки. Пізнання (гносеологія) як процес активного та цілеспрямованого відображення дійсності в свідомості людини.
Подобные документы
Значення логіки у виявленні основних понять в тексті, з'ясуванні їх структури, встановленні відношення між ними. Оволодіння навичками логічного мислення. Закони логіки як знаряддя пізнання дійсності та умова відображення мисленням зовнішнього світу.
презентация, добавлен 18.04.2019Філософський підхід до проблеми чуттєвого й раціонального. Огляд процесу цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовленого суспільно-історичною практикою людства. Вивчення закономірностей пізнавальної діяльності людини.
реферат, добавлен 20.10.2012Формування логіки як складової частини філософського пізнання світу в єдності з онтологією, гносеологією й епістеміологією. Роль логіки у пізнавальній діяльності людини. Аналіз основних елементів пізнавального процесу. Об'єкт та суб'єкт логіки.
реферат, добавлен 22.11.2014Визначення поняття філософії та її основних складових. Ознайомлення та характеристика об'єктів вивчення філософської думки: онтології (вчення про буття), гносеології (вчення про пізнання), аксіології, методології, соціальної філософії, естетики.
реферат, добавлен 11.07.2014Вивчення онтологічного, гносеологічного та формально-логічного аспектів визначення предмета науки логіки у філософській літературі. Розгляд її соціального призначення і функції. Характеристика взаємозв'язку логіки та формування культури мислення.
реферат, добавлен 19.02.2014Аналіз суті пізнання - процесу цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовленого суспільно-історичною практикою людства. Відчуття, сприйняття, уявлення, чуттєве відображення, мислення, судження, як основні форми пізнання.
реферат, добавлен 23.07.2011Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Логічне пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як методології пізнання державно-правових явищ і процесів. Діалектична логіка, логічні прийоми.
статья, добавлен 28.08.2016Види знань у гносеології Платона. Аристотелізм у європейській гносеологічній традиції. Зв'язок гносеології і логіки Аристотеля, основні типи знань. Пізнання як згадка. Неоплатонізм як продовження і розвиток теорії ідей Платона в європейській філософії.
реферат, добавлен 03.10.2014Дослідження багатовимірного феномену з підвищеною гносеологічною та онтологічною складністю. Проблемі пізнання та самовдосконалення людини в межах релігійно-містичної філософської традиції у площині діалогу філософії, науки і релігії в сучасну епоху.
статья, добавлен 29.12.2021Поняття логіки як науки про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень. Історичні періоди виникнення логіки: традиційний та математичний (символічний). Логічна система Аристотеля, особливості середньовічної логіки.
реферат, добавлен 08.04.2015Логіка - наукова дисципліна про форми мислення, його закони, методи пізнання та умови істинності суджень і знань. Відокремлення дедукції у виді логічної форми доведення - основна ідея представників школи елеатів. Ключові постулати логіки Аристотеля.
реферат, добавлен 04.04.2015Загальний вступ до формальної логіки. Природа і феномен мислення, як теоретичного виду пізнання. Історичні умови виникнення формальної логіки, її розвиток. Аристотель як засновник логіки. Структура, предмет, особливості сучасної логіки як науки.
реферат, добавлен 12.05.2010Розгляд свідомості як складної та багатоаспектної філософської категорії. Соціальне пізнання гармонійного співжиття природи та людини, дослідження свідомості людини як умови її унікального буття. Феномен свідомості як найсуттєвіше визначення людини.
статья, добавлен 13.07.2017Аристотель - засновник логіки, який вперше в історії античної філософії зробив людську думку предметом наукового дослідження. Мислення – процес пізнавальної діяльності індивіда, що визначається узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності.
презентация, добавлен 09.12.2021Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Характеристика зародження логіки в Стародавній Греції. Аналіз законів логіки та вчення про мислення Аристотеля. Визначення внеску у розвиток логіки представників школи стоїків. Аналіз особливостей схоластичної логіки та її зв’язку із античними вченнями.
реферат, добавлен 19.07.2017Історія розвитку логіки як науки, розробка дедуктивної логіки Декартом і Лейбніцом. Значення деонтичної логіки для правознавства, використання в ній математичних методів вичислення. Закони і форми, прийоми і операції мислення як основний предмет логіки.
контрольная работа, добавлен 30.03.2009Природа і призначення процесу пізнання. Визнання об’єктивної реальності світу, відображення його в свідомості людини. Відношення мислення до буття, свідомості до матерії, природи. Діалектична єдність суб’єктивного і об’єктивного, форми відображення.
реферат, добавлен 02.04.2017Філософський зміст поняття "світ". Буття та його форми. Буття речового, матеріального; буття суб’єктивного, ідеального; буття біологічного та соціального. Абстрактне відображення дійсності в історико-філософському аспекті. Формування поняття "матерія".
реферат, добавлен 26.02.2015Окреслена концепція майбутнього в системі логіко-філософського вчення Аристотеля та визначені її складові. Описано онтологічний і логічний смисли терміна "майбутнє" у його зв’язку з минулим та сучасним у часовому вимірі буття. Оглянуто розвиток логіки.
статья, добавлен 12.04.2018Ознайомлення з сутністю логіки Ф. Бекона, яка тісно переплетена з гносеологією. Визначення та характеристика його поглядів на схоластизовану логіку Арістотеля. Дослідження та аналіз етапів процесу розробки логіки, як теорії обґрунтування математики.
реферат, добавлен 13.07.2017Модель співвідношення розуму і буття із позицій пошуку логічних, онтичних та онтологічних умов можливості виникнення хиби. Специфіка філософської рефлексії хиби в межах класичної раціоналістичної філософії. Вплив афектів на пізнавальний процес.
автореферат, добавлен 26.08.2015Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.
реферат, добавлен 23.11.2008Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015Особливості логіки міфорелігійного мислення, яке пов’язане з чуттєвим сприйняттям дійсності. Сутність смислової кризи сучасної цивілізації, що породжує потребу в нових духовних орієнтирах. Виявлення особливостей логіки міфорелігійного мислення людини.
статья, добавлен 08.04.2019