Між соціологією та соціальною філософією
Точки сходження та розходження між соціологією і соціальною філософією як специфічними галузями знання. Аналіз вчень Е. Дюркгейма, М. Вебера, Е. Гіденса. Специфіка теоретичного рівня соціологічного знання. Пізнавальний проект соціальної філософії.
Подобные документы
Проблеми співвідношення філософського та педагогічного знання у вирішенні питань організації сучасної педагогічної діяльності. Філософський розгляд проблем сучасної освіти. Аналіз форм взаємодії філософів і педагогів та розмежування їх функцій.
статья, добавлен 26.10.2018Складові теорії довіри: концепції аномії Дюркгейма і Мертона, раціоналізації Вебера, соціальної дії Парсонса. Аналіз класичних і сучасних соціологічних підходів до феномену довіри, чинників, що визначають значення явища як феномену соціальної реальності.
статья, добавлен 16.11.2018Аналіз сфери взаємовпливів між філософією та художньою літературою. Співвіднесення філософської поезії та прози через суспільно значущу проблематику. Визначення перспективних напрямків подальшої взаємодії основних принципів літератури та філософії.
статья, добавлен 12.11.2018Аналіз медіафілософії, виділення основних її структурних елементів. Прояви її в соціокультурному середовищі західної цивілізації, в комунікативних актах, що формують специфічний медіа простір. Розвиток нової галузі філософського знання як медіареальність.
статья, добавлен 04.03.2019Особливості постнекласичного наукового дискурсу, згідно з яким розглядається наукове та релігійне знання як спрощена мислинєва конструкція значно більш складної об’єктивної реальності. Розуміння християнського віровчення та його історичного розвитку.
статья, добавлен 12.05.2024Побудова й обґрунтування систем філософського і наукового знання. Сукупність прийомів та операцій практичного і теоретичного засвоєння дійсності. Швидкий розвиток науки у XX ст. Поняття та класифікація методів. Наукові методи емпіричного дослідження.
реферат, добавлен 22.12.2014Визначення та аналіз процесу еволюції філософії. Ознайомлення з поняттям сцієнтизму – позиції світогляду, в основі якої лежить уявлення про наукове знання, як про універсальну культурну цінність. Характеристика особливостей марксистської філософії.
реферат, добавлен 09.12.2014Аналіз Кантової "Критики чистого розуму". Ствердження простоти уявлення "Я". Розшук Фіхте найвищої засади всього людського знання та її стосунку до суб’єкта знання під назвою "Я". Сплутування Я як суб’єкта та як об’єкта рефлексії абсолютного суб’єкта.
статья, добавлен 31.07.2021Філософський аналіз конструктивізму як методології науки. Концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями. Критика релятивістського трактування істинного знання як загрози наукового дискурсу.
статья, добавлен 28.09.2022Аналіз наявних в текстах Федорова прикладів поєднання положень християнського вчення з філософією та методологією науки позитивізму. Характеристика конкретних застосувань цих нових побудов у вирішенні Федоровим основних питань "філософії спільної справи".
статья, добавлен 06.05.2019Дослідження розвитку ідеалістичної антропологічної думки осягнення людини філософією та невідривного взаємозв'язку людини та природи. Характеристика платонівського вчення про дуалізм душі і тіла. Аналіз концепції місця людини у світі та її призначення.
реферат, добавлен 28.11.2010Особливий внесок у розвиток української томістичної філософії філософської теології видатного релігійного мислителя ХХ ст. А. Шептицького. Аналіз специфіки концептуального змісту рефлексії в цьому напрямку як оригінального національного феномену.
статья, добавлен 20.12.2022Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Проблематика філософії освіти як відносно самостійної філософської дисципліни. Аналіз актуалізації філософії в сучасній вищій та середній освіті. Прагнення до поєднання знання і компетенції, реальної інтеграції теоретичної і практичної компонент навчання.
статья, добавлен 01.01.2023Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
статья, добавлен 04.03.2018Обґрунтування необхідності осмислення сучасної філософської антропології як метаантропології у двох фундаментальних теоретико-методологічних вимірах. Аналіз інтегрально-методологічного значення метаантропології для сучасного соціогуманітарного знання.
статья, добавлен 01.02.2018Визначення поняття екстремальності з точки зору соціальної філософії. Компаративний аналіз девіантності, деструктивності, радикалізму, маргінальності, екстремізму, ризиковістю в співвідношенні з поняттям екстремальності. Способи екстремальної поведінки.
статья, добавлен 06.03.2018Особливості історії української філософії, домінуючу тенденцію якої утворювала екзистенціально-антропологічна редукція філософського знання, що розвивалася навколо обговорення проблем людини та людської історії. Прогресивна роль Християнізація Русі.
статья, добавлен 20.08.2013Характерні риси та структура сучасного екологічного знання як певної системи. Особливості співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі екологічного знання. Визначення функціональних можливостей екологічного стилю мислення в сучасній науці.
автореферат, добавлен 07.03.2014Мова, яку ми використовуємо, як основний фактор подолання розриву між реальністю і її правильним описом. Цілісний соціально-філософський аналіз проблеми мови. Взаємозв'язки між філософією і лінгвістикою у працях Платона та давньогрецьких мислителів.
статья, добавлен 05.03.2019Аналіз стосунків науки і політики з позиції соціальної філософії науки, репрезентація політичного повороту у філософії науки й епістемології. Стратегії і підходи соціальної філософії науки. Аргументація соціальної філософії науки в осмисленні історії.
статья, добавлен 25.12.2022Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії. Знання європейського середньовіччя та епохи відродження, нового часу. Філософська думка в Україні: онтологія і гносеологія. Духовний вимір людського буття і зміст пізнавальної діяльності.
учебное пособие, добавлен 28.02.2014Наука як фактор регуляції суспільних відносин та процесів, що впливає на потреби суспільства, її складники. Характеристики науки, фактори її буття в системі інших суспільних відносин. Зв’язок науки з появою та продукуванням науково-теоретичного знання.
статья, добавлен 10.05.2018- 124. М. Гайдеггер в "нацистській" Німеччині: екзистенція батьківщини на батьківщині екзистенціалізму
Філософські виміри процесів європейського націогенезу і філософії М. Хайдеггера як спроба створення новітнього німецького екзистенціального націоналізму. Духовна альтернатива нацистської ідеології, світоглядне переплетення з екзистенціальної філософією.
статья, добавлен 02.12.2018 Філософія як одна з форм суспільної свідомості. Моністичне та монологічне філософське знання. Ціннісний характер світоглядного знання. Міфологія як форма існування суспільної свідомості. Орієнтації міфологічного світогляду первісного суспільства.
реферат, добавлен 04.06.2010