Філософія між мовою і візією: "окуляроцентризм" в історико-філософській перспективі
Аналіз проблем пізнання у сучасній історико-філософській традиції. Дослідження візуальної парадигми у філософії у контексті "лінгвістичного" та "візуального" поворотів. Визначення місця та значення "окуляроцентризму" в пізнавальних пошуках філософії.
Подобные документы
Становлення, утвердження біографістики як повноправної форми історико-філософського пізнання, що має свої стратегії, принципи, методики. Тенденції та віхи у розвитку уявлень щодо біографічних складових історії філософії від античності до наших днів.
автореферат, добавлен 30.07.2015Інтегративно-методологічні підходи до часу в контексті сучасної філософії освіти. Стратегії та домінантні парадигми феномену темпоральності. Сутність, плюралістичні установки, об’єктивний зміст й інтелектуальні традиції пізнання лінгвістичного часу.
автореферат, добавлен 20.07.2015Категоріально-дефінітивне осмислення поняття "творчість" в історико-філософській перспективі. Зміст феномену творчості як іманентно-духовного виміру людського буття, світоглядні детермінанти прояву та значення у самоздійсненні й самоствердженні особи.
автореферат, добавлен 13.08.2015Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Розгляд підходів до аналізу феномену традиції в історико-філософському дискурсі. Дослідження стану теоретичної розробки проблеми категорій традиції в історії філософії. Трактування феномену традиції у вітчизняній та зарубіжній філософській літературі.
статья, добавлен 04.03.2019Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.
реферат, добавлен 23.11.2008Аналіз онтологічних параметрів у сучасній французькій філософії в контексті її зв'язків, взаємовпливів з історико-філософською традицією та сучасним їй філософським дискурсом. Методологія та історіографічна база дослідження сучасної французької філософії.
автореферат, добавлен 30.09.2013Співвідношення філософії та ідеології, філософії та релігії, філософії та мистецтва. Філософські ідеї в культурі Київської Русі. Софійний тип філософування у вітчизняній філософській традиції. Можливості аристотелівського способу філософування.
контрольная работа, добавлен 03.02.2014Види людського контакту та комунікації. Дослідження комунікативної теорії у європейському дискурсі. Відмінності філософії Платона від християнської традиції. Інкарнаційна теологія знака Августина. Пошук Гегелем примирення між суб’єктом і об’єктом.
статья, добавлен 08.10.2020Діалектична концептуалізація власного імені в рамках античної філософії. Аналіз підходів до проблеми надання імен в історико-культурному дискурсі ("за природою" - "за домовленістю"), сформованих в цей період. Визначення відповідності імен сутностям речей.
статья, добавлен 13.09.2022Розгляд різних варіантів періодизації індійської філософії від кінця ХІХ - початку ХХ ст. до кінця ХХ ст. Специфіка періодизації індійської філософії Е. Фрауваллнера. Представлення індійської філософії в глобальній історико-філософській ретроспективі.
статья, добавлен 12.04.2018Історико-філософський аналіз філософії історії Ф.В.Й. Шеллінга, дослідження витоків її формування. Визначення місця філософсько-історичних ідей в філософії Шеллінга. Порівняльний аналіз філософії історії Шеллінга з філософсько-історичними ідеями І. Канта.
автореферат, добавлен 29.09.2013Аналіз допозитивістського етапу філософії науки. Дослідження гносеологічних проблем наукової діяльності філософів. Вивчення творчості видатних німецьких мислителів І. Канта, Й. Фіхте та Ф. Шеллінга. Історико-філософський аналіз еволюції філософії науки.
автореферат, добавлен 28.07.2014Вивчення сукупності постекзистенціалістських культурологічних синтезів як формоутворюючої основи мислення. Дослідження особливостей трансформації філософії класичного екзистенціалізму у 60-90-ті роки ХХ ст. Основні проблеми історико-філософського аналізу.
автореферат, добавлен 09.11.2013Аналіз причин падіння статусу й престижності філософії в сучасному світі, які зумовили гостру потребу в новій "Я-концепції" філософії, усвідомленні її власного єства та форм існування, місця серед інших наук. "Криза ідентичності" в сучасній філософії.
статья, добавлен 12.04.2018Експлікація положень візуальної теорії у розробці Мітчела, і визначення її перспектив для дослідження візуального досвіду у контексті філософії культури. Аналіз концепції "бажань зображень" і її значення для дослідження структури візуального досвіду.
статья, добавлен 23.08.2018Аналіз генезу розуміння понять "віри" та "розуму" в історико-філософській традиції Київської Русі, особливості їх змістовного навантаження та інтерпретації. Формування екзистенційні-персоналістичної та кордоцентричної спрямованості української філософії.
статья, добавлен 04.03.2019Дослідження "класичної" та сучасної філософії. Типи філософського та соціального мислення як предмет сучасного історико-філософського дискурсу. Розуміння філософії як культури мислення в аспекті зв’язку філософської традиції та сучасного філософування.
статья, добавлен 19.11.2023Методологічні основи концепції періодизації історії світової філософії за О. Новицьким. Взаємодія філософії з іншими формами суспільної свідомості. Визначення місця історико-філософської концепції мислителя у процесі становлення філософської думки.
автореферат, добавлен 13.10.2013Критична реконструкція історико-гуманістичної традиції в німецькій філософії мови і герменевтики. Особливості "лінгвістичної парадигми" К.-О. Апеля. Звернення до ідеї єдності мови і мовні умови можливості інтерсуб'єктивності прагматики розуміння.
статья, добавлен 10.03.2020Ознайомлення з сутністю та змістом історико-філософських ідей одного із перших прихильників персоналізму у вітчизняній філософії - О.О. Козлова. Огляд умов формування поглядів ученого. Головні принципи розуміння вченим та філософом поняття істини.
автореферат, добавлен 26.09.2015Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
автореферат, добавлен 15.11.2013Визначення світоглядної парадигми у філософії Г. Сковороди, оцінка основних положень філософії українського просвітника. Принцип деїзму філософа, який опирається на вищу божественну премудрість, що включає в себе раціональні форми існування та пізнання.
статья, добавлен 18.05.2024Вивчення індійської філософії в контексті інтеграції її ідей в українську філософію. Методологія дослідження індійських текстів духовного канону. Аналіз термінів майя, буддгі, манас, індрія, атман, Брагма, відья, авідья, бгакті в індійській філософії.
статья, добавлен 03.12.2018- 25. Основи філософії
Визначення і аналіз сутності філософії, як специфічного типу знання. Ознайомлення з основними онтологічними категоріями. Характеристика поняття свідомості та пізнання. Розгляд особливостей парадигми, як моделі постановки і вирішення наукової проблеми.
курс лекций, добавлен 23.09.2017