Концепція критичного правознавства в реаліях сьогодення
Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.
Подобные документы
Особливості емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання, які відрізняються гносеологічною спрямованістю досліджень і пізнавальними функціями. Сутність науки як сукупності знань про навколишній світ, методологічні етапи пізнавального циклу.
реферат, добавлен 28.10.2011Форми людського мислення та пізнання. Дослідження взаємозв'язку науки і філософії. Основні філософські напрямки. Характеристики ставлення людини до природи, суспільства та духовного життя. Методи збирання, систематизації та критичного аналізу фактів.
презентация, добавлен 20.11.2018Дослідження виникнення та становленні античної філософії, науки і культури. З’ясування стратегічних чинників впливу вавилонської епохи на розвиток історичної науки. Соціокультурні засади формування наукової традиції. Принципи атомістів і вчення елеатів.
статья, добавлен 05.10.2020Проблема впорядкування, спеціалізація філософій науки. Залежність обсягів поняття певної "філософії науки" від обсягів понять "певна наука", "певна філософія". Перехід від тлумачення науки загалом до її розуміння як сукупності наук з предметними галузями.
статья, добавлен 09.07.2023Обґрунтування можливості застосування індукції як базового методу. Залучення у якості допоміжних методів теорії індуктивного виводу та імовірнісної логіки. Оцінка актуальності використання індукції для сучасної логіки та філософії як наукового методу.
статья, добавлен 01.12.2017Аналіз основних параметрів концепції "проліферації". Смисл раціонального пізнання по П. Фейєрабенду. Методологічні правила і норми сучасного атомізму. Принцип "спонтанності" австрійського мислителя Ф. фон Гайєка. Кумулятивістська модель розвитку науки.
статья, добавлен 31.05.2018Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання. Питання про людину та її становище в світі - один з найглавніших вопросів філософії. Світогляд є формою людського самовизначення в світі. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.
реферат, добавлен 24.02.2009Особливості пізнання історичного процесу. Філософія життя і суспільні науки. Історія розвитку і загибелі культур. Культурологічна концепція історичного процесу в працях історика і соціолога Арнольда Тойнбі. Психоаналіз Фрейда як філософська концепція.
реферат, добавлен 28.07.2017Розкриття методологічних можливостей релятивістської реконструкції науки в її історичному розвитку з погляду найбільш актуальної проблематики новітньої філософії науки. Виявлення ролі і значення вихідних ідей, понять і принципів філософської топології.
автореферат, добавлен 26.08.2015Дослідження особливостей філософії науки, трансформацій її проблемного поля під впливом соціально-культурних та історичних факторів. Аналіз феномену науки, як такої, що розвиваються заради досягнення об’єктивної істини та під впливом потреб суспільства.
статья, добавлен 10.05.2018Значимість розвитку критичного мислення для самого процесу освіти і для майбутньої суспільної діяльності особистості. Критичне мислення як вміння мислити раціонально, розуміти думки інших. Умови успішного розвитку критичного мислення засобами освіти.
статья, добавлен 09.01.2019Вивчення інтелектуальних взаємовпливів напрямків філософських пошуків та методологій соціально-гуманітарних наук. Дослідження когнітивного діалогу історичного пізнання із концепціями філософії, основами етнічної психології, теоріями філософії культури.
статья, добавлен 02.11.2018Розгляд університету як соціокультурного феномену, в якому гармонійно поєднані цінності демократії й раціоналізму, функції наукових досліджень та освіти. Відмінність наукової раціональності від інших способів пізнання. Аналіз філософських підвалин науки.
статья, добавлен 06.08.2024Розгляд проблеми взаємодії науки та високих технології у постнекласичній науці початку XXI століття. Формування постнекласичної раціональності, пов’язане зі зміною ролі науки в інформаційному суспільстві. Значення фундаментального та прикладного знання.
статья, добавлен 28.09.2021Короткий розгляд деяких концептуальних проблем філософії освіти, зокрема, проблеми визначення і зв’язку таких галузей науки як філософія та педагогіка. Головні особливості підходів до філософії освіти та розвитку цієї наукової дисципліни у Словенії.
статья, добавлен 19.07.2018Аналіз концепту "інформація" як категорії науки. Доведення багатовимірність цього поняття. Розмежування реальності на суб’єктивну та об’єктивну, що, безумовно, є основою для пізнання та інтерпретації інформації та перетворення її на якісні знання.
статья, добавлен 21.07.2018Аналіз допозитивістського етапу філософії науки. Дослідження гносеологічних проблем наукової діяльності філософів. Вивчення творчості видатних німецьких мислителів І. Канта, Й. Фіхте та Ф. Шеллінга. Історико-філософський аналіз еволюції філософії науки.
автореферат, добавлен 28.07.2014Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Життєпис Аристотеля як старогрецького філософа, учня Платона і вихователя Олександра Македонського. Внесок Аристотеля у розвиток науки і створення всесторонньої системи філософії, вчення про чотири причини. Бог, ідея душі і теорія пізнання Аристотеля.
реферат, добавлен 02.09.2013Умовність демаркування філософії і науки через різнопідходовість, різноакцентність до дослідження феноменів. Приклад застосовності філософії, науки до дослідження цілісного елементоутворення. Специфіка дисциплінарної матриці філософії, терціарність науки.
статья, добавлен 23.08.2018Способи та форми пізнання об’єктивних законів розвитку природи, взаємодії людини і суспільства. Джерела й ознаки релігійної свідомості. Розмежування знання та віри за критерієм раціональності. Перехід від диференціації до інтеграції науки та філософії.
статья, добавлен 30.10.2021Наука як фактор регуляції суспільних відносин та процесів, що впливає на потреби суспільства, її складники. Характеристики науки, фактори її буття в системі інших суспільних відносин. Зв’язок науки з появою та продукуванням науково-теоретичного знання.
статья, добавлен 10.05.2018Оцінка місця науки, філософії та духовності у системі світової культури. Аналіз досвіду викладання дисциплін біологічного й екологічного циклу у закладах вищої освіти України. Систематизація та класифікація біотопів. Вчення В. Вернадського про біосферу.
статья, добавлен 26.06.2024- 75. Роль та значення філософії у міждисциплінарному контенті медичної освіти, генезис філософії науки
Рівень медичного обслуговування та забезпечення суспільства - ключовий показник розвитку, тривалості людського життя. Раціональність і раціоналізація - функціональні структури, що пов’язують філософію науки з іншими напрямками філософських досліджень.
статья, добавлен 18.03.2020