Російська матриця й алгоритми деколонізації (Рєцєнзія на книгу: Агеєва Віра. За лаштунками імперії. Есеї про українсько-російські культурні відносини: 2-е видання, випр. Київ: Віхола, 2023. 360 с.)
Рецензія новій книзі професорки Віри Агеєвої, в якій вона досліджує українсько-російські взаємини переважно двох минулих століть під антиколоніальним оглядом. Динаміка дискурсу, який вона веде від Котляревського, Квітки-Основ’яненка до епохи модернізму.
Подобные документы
Поняття м’якого права. Взаємопроникнення оксюморонів, коливання маятника пошуку юридичного інструментарію та наукового обґрунтування найбільш доцільних та ефективних алгоритмів здійснення правового впливу на суспільні відносини епохи метамодерну.
статья, добавлен 10.12.2022Соціокультурна динаміка початку ХХІ ст. Розуміння маргінальності як соціальної та духовної позиції в різні історичні епохи від античної традиції впритул до ХІХ століття в європейській цивілізації. Значення маргінальності з точки зору соціальної філософії.
статья, добавлен 04.03.2019Аналіз ґенези та еволюції категорії "річ" (res) як первинної цеглини реальності, тобто буття в європейській континентальній філософській традиції. Обґрунтування тези про те, що саме вона відіграла визначну роль у формуванні європейської метафізики.
статья, добавлен 29.01.2017Суть гносеологічних ідей твору українського мислителя XVIII століття Я. Козельського "Міркування двох індійців, Калана і Ібрагіма, про людське пізнання" в контексті філософії епохи Просвітництва. Аналіз вітчизняних пріоритетів у цій сфері філософування.
статья, добавлен 06.11.2018Визначення та характеристика рефлексивного концепту філософії освіти, яка за своїм змістом і спрямованістю відповідає конкретному соціокультурному континууму, в якому вона реалізовується. Дослідження й аналіз особливостей категоріального апарату освіти.
статья, добавлен 04.02.2019Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає і оцінює світ. Структурні чинники, які його визначають. Органічна єдність філософії і світогляду. Методологічні можливості індукції і дедукції. Їх роль в науковому пізнанні.
контрольная работа, добавлен 19.02.2015- 57. Суб'єктивність протестантизму як передумова його використання у деструктивному політичному впливі
Виявлення призначення сенсів існування для характеру відношення людини до природи та суспільства. Виявлення відмінності церкви від секти на основі розгляду своєрідності віросповідання. Залежність релігійної віри від характеру соціальної свідомості.
статья, добавлен 16.11.2018 Свою історико-естетичну концепцію Л. Хвістек розбудовує через співставлення двох типів дискурсу, двох методологічних парадигм естетики: раціоналістичної та ірраціоналістичної. Свою критичний пафос Л. Хвістека спрямований проти філософії Платона.
статья, добавлен 10.06.2024Аналіз філософії постмодерну у вітчизняній філософській думці. З’ясування інституційно-інтелектуального контексту, в якому вона виникла. Можливості філософського вибору й умови успішності кар’єри професійного філософа, що їх мали враховувати новатори.
статья, добавлен 19.07.2021Комплексний розгляд проблеми істини, умов і можливостей її пізнання, співвідношення знання та віри, розуму та одкровення в гносеології Григорія Сковороди. Характер розгортання проблематики істини у текстуальному просторі творів українського мислитиля.
автореферат, добавлен 18.11.2013Основні положення християнського віровчення. Осмислення відносин між розумом і вірою, трансформація її сутності і місця в житті людини: народження християнського догматизму і церкви, поява нового європейського розуму, формування передумов Нового часу.
статья, добавлен 21.10.2010Пошук шляхів розв'язання екзистенційних і моральних дилем людства. Визначення пріоритетних завдань української філософії. Характеристика індивідуального способу філософування поляків. Принципова різниця між аналітичною та неаналітичною філософією.
статья, добавлен 19.07.2021Основні погляди мислителів указаного історичного періоду (XVIII-XIX ст.) щодо феномену гри, у яких вона постає творчим осягненням дійсності, природним способом забезпечення цілісності людського життя. Культурологічний і педагогічний потенціал гри.
статья, добавлен 20.11.2020Характеристика тексту, який стає предметом інтерпретації, який є засадничим, фундаментальним для розуміння цілісності культури. Аналіз французької школи семіології. Відокремлення поняття "граматика". Порушення актуального питання динамічної лінгвістики.
статья, добавлен 03.02.2018Смисл життя як морально-світоглядне уявлення людини, за яким вона зіставляє себе і свої вчинки з найвищими цінностями, ідеалом, виправдовується перед собою та іншими. Загальна характеристика головних проблем місця, ролі та призначення людини у світі.
статья, добавлен 21.02.2018Проблеми методології та субстанційних основ буття в філософії епохи Просвітництва. Розробка локківської ідеї поділу влад на законодавчу, виконавчу та судову. Філософське осмислення історії людства та причини соціальної нерівності, емпіризм і раціоналізм.
реферат, добавлен 14.04.2011Розкриття поняття сутності естетичної аксіології, її предмету, місця і критеріїв у працях Л. Столовича. Аналіз специфіки естетичної цінності, природи естетичного предмета, де вона реалізована. Відмінності естетичної цінності від моральної та пізнавальної.
статья, добавлен 13.07.2017Дослідження феномену нелінійного мислення в історико-філософському контексті. Характеристика специфічних особливостей професійної підготовки сучасного педагога у вищому педагогічному навчальному закладі, теоретичних засад, на яких вона здійснюється.
автореферат, добавлен 25.07.2015У науковій статті йдеться про мову як засіб комунікації та відображення (рефлексії) реальності. Теорія словників як прагматична теорія. Вона відображає спроби постмодерністських філософів звільнити всі сфери діяльності людини (зокрема мовлення).
статья, добавлен 27.02.2023- 70. Проблема "істини" в контексті співвідношення гуманітарних і природничих наук у філософії Г. Гадамера
Логічне самоусвідомлення гуманітарних наук та їх фактичне формування в ХІХ столітті. Філософія, мистецтво і історія як способи осягнення істини, в яких вона сповіщає про себе безпосередньо і не підлягає верифікації методологічними засобами науки.
статья, добавлен 10.05.2018 Дослідження зміни уявлень про мету в філософських вченнях, де вона відіграє важливу роль в формуванні соціальної поведінки особистості. Аналіз мети як проблеми індивідуального і соціального буття. Гносеологічний приорітет акту індивідуальної людської дії.
статья, добавлен 16.12.2020Аналіз філософських творів І. Канта та з’ясування місця релігійної тематики в критичній філософії. Розкриття головного положення вчення про віру розуму та його місце в філософії Канта, визначення моральної релігії в контексті німецького просвітництва.
автореферат, добавлен 22.02.2014Здійснено ідентифікацію понять "теорія", "методологія", "методика", в межах гносеології, яким є наукова термінологія. Гносеологія – це теорія наукового пізнання, одна із складових частин філософії. Вона вивчає закономірності і можливості пізнання.
статья, добавлен 15.05.2023Концепція знання Теофана Прокоповича з огляду на її безпосереднє втілення. Демонстрація самобутності філософських поглядів Теофана Прокоповича. Ключові моменти у співвідношенні істинного знання та віри. Теза про важливість практичної діяльності людини.
статья, добавлен 27.07.2017Значення віри, уточнення розуміння віри філософом у системі колективного раціонально-морального пізнання. Сутність та значення віри в системі колективного раціонально-морального пізнання та індивідуальної свободи вибору у філософії С. К’єркегора.
статья, добавлен 12.01.2023