Характеристика основних рівнів і форм пізнання
Пізнавальна проблематика як один з головних елементів будь-яких філософських досліджень. Основні джерела знання та пізнавального процесу, що виділяють у філософії. Істина - процес функціонування інтелектуального складника суспільно-історичного життя.
Подобные документы
Методологічне значення імовірнісних висновків в процесі розвитку знання. Обґрунтування постановки питання про універсалії, які забезпечують стабільність системам знання. Специфіка інтерпретації історичного процесу та його недетерміністський характер.
статья, добавлен 30.07.2013Основні етапи становлення філософського знання, огляд найвідоміших мислителів різних часів та філософських шкіл. Характеристика міфоепічних засад філософії, передумови міфологічного мислення. Ознаки релігії, етапи її становлення та філософське підґрунтя.
реферат, добавлен 09.09.2010Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію. Неопозитивізм і проблеми наукового знання. Становлення постпозитивістської філософії. Сучасна релігійна філософія і наука. Релігійно-містичне тлумачення даних сучасної науки.
реферат, добавлен 20.09.2010Аналіз основних авторських наукових понять, філософських концептів Петра Сауха, що лягли в основу дефініції майбутньої національної держави в Україні. Семантико-морфологічний аналіз образу історичного майбутнього, реалізованого у філософії П. Сауха.
статья, добавлен 08.10.2018Філософія — особлива форма пізнання світу, людини та їх відносини. Філософія як спосіб людського мислення, теоретичний тип світогляду; соціокультурні передумови її виникнення і функціонування; етапи розвитку. Завдання та структура філософського знання.
шпаргалка, добавлен 30.05.2012Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.
реферат, добавлен 28.10.2015Розкриття питання творчого підходу до етичних цінностей, які потрібно включити у процес пізнання, в якому належить досягнути єдності знання про суще і належне як однієї зі змістовних характеристик сучасної етики. Методологія критичного раціоналізму.
статья, добавлен 16.04.2023Аналіз зв’язку між герменевтикою та метафізикою. Пошуки сенсу й інтелектуального змісту існування. Визначення головних елементів структуралізму та семантики. Функції міфу у світовій культурі. Характеристика філософських теорій Е. Гуссерля й М. Гайдеггера.
статья, добавлен 10.06.2020Пошук шляхів вирішення цивілізаційних проблем сучасності. Осмислення причин скептичного відношення щодо традиції класичного раціоналізму в новітній теорії пізнання та філософії науки. Відкриття трансцендентального ego як основи об’єктивного знання.
статья, добавлен 09.03.2023Поняття наукового методу пізнання дійсності та його основні риси. Дослідження філософських, загальнонаукових, приватно-наукових, дисциплінарних та міждисциплінарних методів. Характеристика відповідності методу об’єктові дослідження і рівню пізнання.
реферат, добавлен 22.10.2020Плюралістична проблематика в період античної філософії, в контексті проблеми єдиного і множинного. Дослідження спроб концептуалізації плюралістичних уявлень. Конструктивні тлумачення такого явища як "плюралізм філософських вчень", "плюралізм філософії".
статья, добавлен 13.09.2023Історія в теологічній інтерпретації: проблема сенсу та спрямування історичного процесу. Наукова історіографія: від класики до некласичних парадигм історії. Трансформація категоріального апарату історичного пізнання в постнекласичному суспільствознавстві.
автореферат, добавлен 30.09.2013Особливість філософії другої половини XX ст. Подолання догматичної віри в те, що вираження істини в мові залежить від ступеня формалізації мови. Допустимі межі формалізації мови. Процес формалізації і математизації знання. Вираження істини в мові.
статья, добавлен 24.07.2013Науковий потенціал концепту "мовчазне знання", що набув розвитку в західній філософії у другій половині ХХ ст. Вплив ідей Полані на історизацію та соціологізацію пізнання. Співставність і взаємодоповнюваність "мовчазного" та експліцитного знання.
статья, добавлен 12.05.2018Світогляд як теоретичне ставлення до сущого з позиції належного. Характеристика основних функцій філософії. Сенсуалізм і раціоналізм як альтернативні засади пізнавального процесу (філософія нового часу). Суперечності і особливості сучасної цивілізації.
реферат, добавлен 20.02.2010Філософія історії як напрям філософського знання: історичне формування проблематики. Філософія історії про суб'єкт, рушійні сили, умови та чинники історичного процесу. Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв'язок.
реферат, добавлен 19.03.2015Філософська концепція техніки на базі синтезу екзистенціалізму, філософії життя та марксизму Х. Ортега. Його раціовіталізм як інтеграція різних філософських течій кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. Проблематика філософії техніки у зв’язку з буттям людини.
статья, добавлен 02.11.2018Порівняльна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського творчого процесу і знання як його результату. Місце філософії у загальному культурному середовищі, її основні функції (онтологічна, аксиологічна, гносеологічна, критична).
реферат, добавлен 03.11.2010Рушійні сили пізнавального процесу. Основні особливості мислення суб'єкта, що пізнає, у науковому і художньому пізнанні. Характер взаємодії і взаємодоповнення наукового і художнього пізнання. Роль художньо-образного мислення в пізнавальній діяльності.
автореферат, добавлен 29.09.2013Полісемантичність дефініції поняття "метафізика" в історії філософської думки. Проблематика змістовних аспектів розуміння метафізики у німецькій філософії кінця XVIII - початку XIX ст. Застосування метафізичного методу на прикладі систем знання.
дипломная работа, добавлен 10.10.2017Вплив наукових досягнень на суспільне життя, зокрема на процес отримання й функціонування знань. Знання як процес легітимізації одних знань та забуття інших, гібридизація різних типів знань, що супроводжується трансформацією змісту та структури знань.
статья, добавлен 23.12.2020Метод і система філософії Вольфа, критичні підстави Вольфового поняття філософії. Принципи й поняття метафізики в Ляйбніца, розгляд поняття істини. Вольфові спроби побудувати універсальну систему знання, характеристика критичного змісту вимог Ляйбніца.
статья, добавлен 30.07.2021Філософія Платона як один із найбільш значущих світоглядів в історії людської думки. Формування філософських поглядів Платона, його соціально-політичні погляди, уявлення про ідеальну державу. Вчення про душу і процес пізнання, ідею, буття і небуття.
курсовая работа, добавлен 09.05.2014- 99. Наукове пізнання
Форми і методи наукового пізнання, його рівні: емпірічний та теоретичний. Формування і розвиток знань. Інтуїція як важливий фактор творчої свідомості, її структура та форми. Розуміння як процес духовно-практичного та пізнавального освоєння дійсності.
контрольная работа, добавлен 26.08.2013 - 100. Роль та значення філософії у міждисциплінарному контенті медичної освіти, генезис філософії науки
Рівень медичного обслуговування та забезпечення суспільства - ключовий показник розвитку, тривалості людського життя. Раціональність і раціоналізація - функціональні структури, що пов’язують філософію науки з іншими напрямками філософських досліджень.
статья, добавлен 18.03.2020