Інформація як об’єкт комплексного наукового аналізу
Аналіз концепту "інформація" як категорії науки. Доведення багатовимірність цього поняття. Розмежування реальності на суб’єктивну та об’єктивну, що, безумовно, є основою для пізнання та інтерпретації інформації та перетворення її на якісні знання.
Подобные документы
Дослідження Гайдеґґерової інтерпретації поняття метафізики у ширшому історичному контексті цього поняття. Пізнання надчуттєвого з огляду на відносно випадкове тлумачення назви "метафізика". Підґрунтя розуміння метафізики, вчення про забуття буття.
статья, добавлен 12.02.2023Теоретичне з'ясування сутності наративу на підставі розгляду основних концепцій наративу як форми наукового знання. Соціальна реальність як результат конструктивістської діяльності та інтерпретації, що здійснюється в межах смислового горизонту культури.
статья, добавлен 01.02.2018- 78. Основи філософії
Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012 Дослідження особливостей пізнання людиною об'єктивної реальності на чуттєвому й раціональному рівнях. Механізм взаємозв'язку космічного та соціального в людині. Огляд процесу активно-творчої діяльності, яка спрямована на засвоєння та перетворення світу.
реферат, добавлен 20.10.2012Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.
презентация, добавлен 29.04.2020Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Процес наукового пізнання, його методи, методики, методології. Системний та структурно-функціональний загальнонаукові методи. Емпіричне та теоретичне дослідження. Спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент, опитування, аналіз, аргументування.
реферат, добавлен 04.10.2011Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.
реферат, добавлен 23.11.2008Метою статті є дослідження Гайдеґґерової інтерпретації поняття метафізики у ширшому історичному контексті цього поняття. Перша частина статті окреслює проблему поняття метафізики загалом. У другій здійснюється реконструкція Гайдеґґерового аналізу поняття.
статья, добавлен 25.08.2023Арістотель - один із найвидатніших старогрецьких філософів. Основні філософські ідеї про буття. Вчення Аристотеля про сутність та категорії. Вивчення можливостей життя природного тіла. Раціоналістична лінія філософії: знання існує ще до процесу пізнання.
презентация, добавлен 02.12.2015Методологічні, концептуальні інтерпретації соціального знання в сучасному суспільствознавстві. Природа соціального знання, його відмітні риси. Нормативно-регулятивний потенціал соціального знання. Аналіз ролі соціального знання в аксіосфері суспільства.
автореферат, добавлен 29.10.2013Традиція розуміння поняття: доведення у вузькому та широку значенні. Тлумачення поняття "доведення", що запропоноване В. Карповим в роботі "Систематичний виклад логіки". Структурні компоненти доведення, які визначаються в підручниках радянського періоду.
статья, добавлен 29.01.2017Аналіз категорії ідентифікації як методу наукового пізнання. Дослідження феномена ідентифікації у системі стратифікаційних процесів сучасної України. Зіставлення пізнавальних процедур методу, застосовуваних дослідниками, із самоідентифікацією індивідів.
автореферат, добавлен 05.01.2014Аналіз сутнісних ознак соціальної справедливості та природи виявлення цього феномена у соціальній реальності та у різні періоди розвитку філософської парадигми. Вплив новітніх технологічних інновацій на трансформацію атрибутивних ознак справедливості.
статья, добавлен 12.02.2023Аналіз і оцінка категорії ідентифікації як методу наукового пізнання. Зіставлення пізнавальних процедур даного методу, застосовуваних дослідниками, із самоідентифікацією індивідів, соціальних груп у реальному процесі їх самовизначення в суспільстві.
автореферат, добавлен 11.11.2013- 91. Філософія науки
Наукознавство, його предмет і галузі. Філософські засади сучасної освіти. Вивчення специфіки і структури наукового пізнання. Освітня раціональність та її генезис. Розгляд основних історичних етапів розвитку науки. Наукові революції: традиції й новації.
шпаргалка, добавлен 22.01.2014 Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.
реферат, добавлен 20.10.2008Еволюційне переростання наукових революцій в промислові, технічні, технологічні. Методологія наукового пізнання. Рівні наукового пошуку: інформаційний, критичний, аналітико-синтетичний, науково-дослідний і прогностичний. Формулювання поняття "корпорація".
контрольная работа, добавлен 20.11.2013Сутність методології як процесу інтеграції методів наукового пізнання та приросту нового знання. Сутність сучасного міждисциплінарного підходу. Нові методи пізнання: абдукція, комп’ютеризація, метод "кейсів", метод дослідження куматоїдних об’єктів.
статья, добавлен 21.03.2016Аналіз функціонально-семантичного поля категорії "норма". Кореляція структури розуміння з науковими та соціокультурними нормативами виробництва. Характеристика герменевтичного потенціалу норми як чинника інтелектуального функціонування наукового знання.
автореферат, добавлен 10.10.2013Специфіка філософського пізнання. Теорія пізнання (гносеологія). Процес пізнання людиною навколишнього світу. Аналіз характеру взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання. Структура пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Поняття істини та методи пізнання.
контрольная работа, добавлен 03.09.2010Методологія наукових досліджень: історичний аспект, принципи, рівні пізнання (теоретичний, емпіричний). Дедукція й індукція – найважливіші способи теоретичних досліджень, експеримент – емпіричних. Сутність, мета, функції, етапи наукового експерименту.
реферат, добавлен 01.12.2014Особливості емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання, які відрізняються гносеологічною спрямованістю досліджень і пізнавальними функціями. Сутність науки як сукупності знань про навколишній світ, методологічні етапи пізнавального циклу.
реферат, добавлен 28.10.2011Принципи генезису та виникнення науки. Висвітлення, становлення та розвитку філософії науки та її ролі в процесі пошуку наукової істини. Взаємовідносини філософії і науки у контексті пошуку об'єктивного й адекватного фундаменту наукового знання.
статья, добавлен 10.03.2020Здійснення концептуального розмежування наукових, методологічних складників пізнавальної діяльності як раціонального різновиду людського інформаційного досвіду. Встановлення світоглядних підстав філософії науки, інструментарію наукового дослідження.
статья, добавлен 23.12.2021