Особистість у науці, наука в особистостях

Віхи життєпису Тетяни Анатоліївни, риси її наукового стилю йдеться в першому розділі "Шанувально-критичний дискурс. Спогади". Дослідження сутності проблематики колективної монографії "Полігранна філологія без кордонів". Державна мова і мовна політика.

Подобные документы

  • Проблеми мови як дискурсу влади у філософії та теорії дискурс-аналізу в епоху глобалізації. Аналіз дихотомії західної та східної лінгвокультури та як її окремий випадок – владні відношення між глобальною-англійською та локальною-японською мовами.

    автореферат, добавлен 29.01.2016

  • Наука як система знань, пізнавальна діяльність, вид духовного виробництва і соціальний інститут. Роль філософії в обґрунтуванні наукового світорозуміння, розробці світоглядних універсалій і ціннісних орієнтацій. Культурно-виховна та освітня функція науки.

    контрольная работа, добавлен 10.04.2015

  • Навчання людей провадити самостійне й оригінальне дослідження себе, соціуму й системи знань. Особливість подальшого застосування набутих цінностей, норм і навичок у повсякденному житті, науці чи на виробництві, у сфері усіх соціальних інститутів.

    статья, добавлен 02.12.2018

  • Встановлення взаємозв’язку наукового та інших видів дискурсу в умовах інформаційного суспільства. Виявлення методологічних й соціокультурних засад трансформації функцій науки, які обумовлюють необхідність осмислення її як виду суспільного дискурсу.

    автореферат, добавлен 06.11.2013

  • Аналіз дослідження сучасних наукознавчих інтерпретаціях явища неодетермінізму та узагальнення результатів вивчення науковцями нелінійних процесів самоорганізації складних систем. Характеристика феномену так званого "нелінійного мислення" у науці.

    статья, добавлен 17.07.2022

  • Соціально-філософський аналіз мови як засобу формування ідентичності особистості. Мова як важливий компонент процесу формування ідентичності особистості в соціокультурному просторі. Оптимізація впливу мови на процес формування ідентичності особистості.

    статья, добавлен 04.03.2019

  • Актуальність осмислення феномену та освітньо-виховного потенціалу мовної картини світу. Доцільність дослідження процесу формування мовної картини світу у філософсько-педагогічній площині, зумовлена необхідністю реформування освітньої системи в Україні.

    статья, добавлен 27.09.2013

  • Положення доповіді Макса Вебера, прочитаної перед студентами Мюнхенського університету взимку 1918 року, обґрунтування поняття "особистість вченого". Розкриття соціокультурних, екзистенційних та науково-дискурсивних конотацій можливості даного поняття.

    статья, добавлен 28.12.2017

  • Людина як істота і особистість. Вихідні пункти та орієнтири розбудови дискурсу про секуляризацію в європейській філософії. Дослідження рис нової методології розуміння та саморозуміння західної цивілізації. Класичні тематизації модерних перетворень.

    статья, добавлен 05.04.2019

  • Генезис дискурсу образотворчої репрезентації в європейській філософсько-естетичній традиції. Започаткування Платоном есенціального дискурсу і сфери репрезентації. Дослідження витоків проблематики "недовіри мистецтву" та "симулякрів і симуляції".

    статья, добавлен 03.12.2018

  • Обговорення підходів у західній науковій традиції до дискурс—аналізу: теорії дискурсу М. Фуко, соціально-пізнавального підходу Т. ван Дейка, критичного дискурс-аналізу Н. Ферклау та Дуйсбурзької школи, дискурс—історичного методу Віденської школи.

    статья, добавлен 10.03.2020

  • Огляд кордоцентризму як методологічного принципу цілісного розуміння особистості та її місця у суспільстві: аналіз розвитку поняття "серце" і комплексного дослідження "філософії серця" і розвитку її з урахуванням соціально-філософської проблематики.

    автореферат, добавлен 27.02.2014

  • Роль китайських і західних філософських теорій у формуванні сутнісних ознак людини як особистості. Зміст поняття "особистість", викладений у працях європейських філософів-персоналістів (М. Бердяєва, Е. Муньє). Шляхи його формування у свідомості китайців.

    статья, добавлен 20.09.2020

  • Дослідження проблематики справедливості, наділеної трансчасової актуальністю в усіх сферах життєдіяльності. Виявлення ресурсного та інструментального потенціалу дискурсу, діалогу та освіти для увиразнення уявлень про суспільний феномен справедливості.

    статья, добавлен 15.10.2018

  • "Внутрішньо орієнтована наука як класична наука, що спрямовується пізнавальними інтересами дослідника, емпіричними та теоретичними засобами відкриває закони об’єктивного світу. Характерні особливі "зовнішньо" орієнтованої форми організації досліджень.

    статья, добавлен 16.11.2022

  • Комплексне дослідження ідеї "кінця науки" крізь призму провідних тенденцій у філософії постпозитивізму та сучасного природознавства. Критичний аналіз різних постпозитивістських моделей раціональної реконструкції історії науки та їх методологічних засад.

    статья, добавлен 09.01.2019

  • Становлення синергетики як феномена постнекласичної науки. Когерентність природничо-наукового та гуманітарного дискурсів. Аналіз концептів рівноважність, стійкість, стабільність. Нелінійна методологія дослідження на прикладі соціально-економічних систем.

    автореферат, добавлен 08.06.2013

  • Феномене розуміння культури як життєвого світу людини, розкриття його інтерсуб’єктивні виміри у філософській рефлексії Е. Гуссерля, М. Хайдегера, А. Шюца. Особливість духовно-моральної проблематики у дослідах Київської світоглядно-антропологічної школи.

    статья, добавлен 02.12.2018

  • Аналіз філософських концепцій свободи і відповідальності особистості в контексті сучасних глобальних проблем людської цивілізації. Дослідження позасвідомих психічних факторів, що активно впливають на поведінку особистості та вибір її ціннісних орієнтацій.

    статья, добавлен 15.12.2017

  • Соціально-філософський аналіз сутності постмодерністського дискурсу, становлення та розвиток цього феномену. Характеристика проблеми деконструкції західноєвропейської логоцентричної традиції, формування нового типу раціональності та світосприйняття.

    автореферат, добавлен 20.07.2015

  • Еволюція класифікації сучасного наукового знання від сепаратизму до глобальності, утворення міждисциплінарних галузей, виникнення комплексного методу дослідження. Принцип побудови системи сучасних наук по предмету, методу і практичному застосуванню.

    реферат, добавлен 26.11.2012

  • Становлення, утвердження біографістики як повноправної форми історико-філософського пізнання, що має свої стратегії, принципи, методики. Тенденції та віхи у розвитку уявлень щодо біографічних складових історії філософії від античності до наших днів.

    автореферат, добавлен 30.07.2015

  • Понятие и признаки постнеклассической науки. Основные тенденции к переплетению социо-гуманитарного и естественнонаучного знания. Этапы развития культурной матрицы техногенного развития. Диаметрально противоположные установки сциентизма и антисциентизма.

    доклад, добавлен 29.05.2013

  • Аналіз сутності протиріч людської природи, закладених у контрадикції між біологічною і соціальною складовими. Розгляд поняття "особистість" у контексті філософської антропології. Характеристика статусу людського життя та філософського осмислення світу.

    статья, добавлен 01.12.2017

  • Основні тенденції розвитку вчення про дискурс. Дискурсивне проявлення реалій сучасного життя завдяки інформації та комунікації. Розуміння поняття "дискурс" як соціокультурного феномену, який виступає комплексом комунікативних подій між суб’єктами.

    статья, добавлен 16.12.2020

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.