Наукове і позанаукове знання: альтернатива чи діалог?
Порівняльна характеристика двох послідовних етапів розвитку науки – класичного та посткласичного. Аналіз характерного для посткласики зростання ірраціональних, залежних від суб'єкта моментів. Необхідність діалогу та співпраці між різними формами знання.
Подобные документы
Компаративістський аналіз видів діалогу у філософських і логічних концепціях епох Античності, Середньовіччя, Відродження та Модерну. Вплив мотивів Постмодерну на сучасні філософські та логічні дослідження діалогу. Напрями розвитку інтеррогативної логіки.
автореферат, добавлен 08.11.2013Аналіз проблем сучасного суспільства, які стосуються взаємозв’язку науки і свободи з позиції людиновимірності. Суть ціннісної нейтральності природничих наук, їхньої неупередженості і об'єктивності. Основні ціннісні критерії сучасного наукового знання.
статья, добавлен 20.08.2021Вивчення культурно-світоглядних основ критичних оцінок вітчизняного теоретичного знання в області герменевтики. Специфіка герменевтики в східнослов'янській філософській традиції. Огляд проблем розуміння й інтерпретації у вітчизняній філософії діалогу.
автореферат, добавлен 13.10.2013Визначення змісту самодетермінації (самовизначення). Дослідження поняття епістемології — розділу філософського знання, філософсько-методологічної науки про знання. Характеристика сутності людської особистості, як осереддя людського початку в людині.
лекция, добавлен 20.08.2017Специфіка гносеологічних засад і соціокультурні детермінанти процесу становлення ідеї науковості гуманітарного знання. Особливості і характеристика трансформації основних епістемних критеріїв науковості в структурі гуманітарного пізнання та знання.
автореферат, добавлен 14.10.2015Проблема співвідношення віри і розуму, віри і знання, що знаходить своє висвітлення, зокрема, в межах християнської традиції. Проблема співвідношення науки і релігії, віри та знання у духовному досвіді людства. Одкровення як результат дії віри.
статья, добавлен 19.12.2020Визначення та аналіз процесу еволюції філософії. Ознайомлення з поняттям сцієнтизму – позиції світогляду, в основі якої лежить уявлення про наукове знання, як про універсальну культурну цінність. Характеристика особливостей марксистської філософії.
реферат, добавлен 09.12.2014Пізнання як необхідна сторона відносин людини і світу. Особливості природи і джерел пізнання, його можливості і межі, відношення знання і реальності, суб'єкта й об'єкта. Погляди раціоналістів. Взаємозалежність раціонального з чуттєвими формами пізнання.
контрольная работа, добавлен 23.09.2010Визначення можливості та специфіки діалогу в постсучасній ситуації. Варіанти співвідношення основності і безосновності в людському переживанні дійсності. Аналіз ідеї діалогу в західній філософській традиції. Діалогічні відносини в постсучасній ситуації.
автореферат, добавлен 28.07.2014Характеристика основних теоретичних аспектів соціальної функціональності історичного знання й перспектив його легітимації в умовах поширення постмодерного релятивізму. Дослідження проблеми довіри у справі оновлення методологічних засад історичної науки.
статья, добавлен 09.01.2019Характерні риси та структура сучасного екологічного знання як певної системи. Особливості співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі екологічного знання. Визначення функціональних можливостей екологічного стилю мислення в сучасній науці.
автореферат, добавлен 07.03.2014Наука як фактор регуляції суспільних відносин та процесів, що впливає на потреби суспільства, її складники. Характеристики науки, фактори її буття в системі інших суспільних відносин. Зв’язок науки з появою та продукуванням науково-теоретичного знання.
статья, добавлен 10.05.2018Дослідження соціогуманітарного і природничого наукового знання як центральна проблема у філософський творчості К. Поппера. Осмислення епістемології, пошук джерел наукового знання в історично-антропологічному аспекті концепцій філософії науки К. Поппера.
статья, добавлен 06.03.2019Роль діалогу для виходу з соціальних, міжнародних та геополітичних кризових ситуацій. Намір неопозитивістів вдосконалити природні мови за взірцем штучних мов. Оцінка твердження про нетривіальність діалогу та необхідність дослідження умов його можливості.
статья, добавлен 10.05.2018Розкриття змісту і вивчення історії розвитку науки як системи систематизованих і об'єктивних знань про дійсність. Дослідження історії філософії і розвитку уявлень про відношення науки і філософії. Опис і аналіз відмінностей і єдності філософії і науки.
реферат, добавлен 30.05.2012Аналіз сучасного стану філософії у контексті співвідношення "академічність - публічність" при поширенні знання в умовах глобалізації та становлення медійної реальності. Виникнення нових публічних форм презентації філософії поза академічними інститутами.
статья, добавлен 13.12.2020Загальне поняття про мультикультуралізм та глобалізацію. Міфологічний характер теорії Зигмунда Фрейда. Філософський погляд на універсум. Цілісність, спрямованість, гуманістичний зміст історії. Спорідненість філософського та історичного знання за Б. Кроче.
статья, добавлен 29.08.2013Особливості теоретичної та практичної логіки. Основний аналіз понять мислення і мови. Характеристика формоутворення, здобуття та накопичення нового знання. Істинність і правильність роздумів, як відбиття дійсності в думках людей у вигляді осмисленості.
реферат, добавлен 07.04.2015Реконструкція пізнавальних принципів, ціннісних орієнтацій систем знання, технологій і культури світової цивілізації. Загальне, особливе, несумірне генезису культурних кодів конфуціанського, буддійського, індуського, ісламського, християнського регіонів.
автореферат, добавлен 07.08.2014Аналіз посткласичного інобуття книги, її альтернативне значення в ролі арт-об'єкта, орієнтованого більше на "споглядання", ніж на "читання". "Переродження"(метаморфоза) книги в епоху віртуального сучасного світу, де важлива тривимірність і візуалізація.
статья, добавлен 01.12.2018- 96. Наукове пізнання
Основні форми раціонального мислення. Ідея в науковому пізнанні. Осягнення в мисленні явищ об'єктивної дійсності. Пізнавальні установки, які регулюють процес відображення об’єкта в різних формах наукового знання. Зміна типів наукової раціональності.
реферат, добавлен 10.10.2016 Онтологія істини, її зв'язок з шарами дійсності та із складовими пізнавального процесу. Виявлення ролі кожного компонента в забезпеченні статусу істинності певного конкретного знання. Системний характер форм, що мають забезпечити формування знання.
статья, добавлен 03.12.2018Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.
статья, добавлен 07.10.2021Особливості та структура емпіричного дослідження. Наукове пізнання як система знання. Збір, систематизація та узагальнення фактів, поняття "факт". Різниця між даними спостереження і емпіричними фактами. Аналіз систематичних і випадкових спостережень.
реферат, добавлен 27.11.2013Принципи співвідношення герменевтичної процедури та інтерпретації в процесі трансформації фундаментального й прикладного інструментального знання. Роль останнього в сучасних інформаційних технологіях. Підходи до встановлення даного співвідношення.
автореферат, добавлен 28.08.2015