Феномен забороненого антропологічного знання і культурні форми його легітимізації
Аналіз феномену забороненого антропологічного знання на протязі епохи Модерну, його популярність. Виявлення різних форм мистецтва, які актуалізують темне знання, інформують, застерігають і вчать сучасну людину контролювати свій потяг до забороненого.
Подобные документы
Порівняльна характеристика двох послідовних етапів розвитку науки – класичного та посткласичного. Аналіз характерного для посткласики зростання ірраціональних, залежних від суб'єкта моментів. Необхідність діалогу та співпраці між різними формами знання.
статья, добавлен 12.04.2018Методологічний потенціал гуманітарного знання: філософські засади і тенденції розвитку. Сутність поняття "компаративістський підхід". Ціннісна спрямованість та аксіологічна контекстуальність гуманітарного знання. Теорія американського вченого Р.Б. Перрі.
автореферат, добавлен 16.09.2013Суть проблеми істини як однієї з складних в історії філософії. Розгляд концепції кореспонденції, що трактується як відповідність знання предмету об’єктивного світу. Аналіз когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню.
статья, добавлен 27.04.2023Специфікація понять технічного знання. Технічний об'єкт, закономірності розвитку. Формування технічних дисциплін. Предмет технічних наук і компоненти технічного знання. Проблеми пізнавального процесу при взаємодії людини з ЕОМ, розподіл функцій між ними.
курсовая работа, добавлен 20.10.2010Відношення до юридичного знання з появою штучних інтелектуальних систем висвітило проблему витягу, подання і використання знань у сфері правознавства. Проаналізовано питання, як і яким чином суб’єкт може усвідомити неявні компоненти особистісного знання.
статья, добавлен 08.08.2022Розгляд віри як складової безумовного, граничного досвіду та форми абсолютного знання. Сутнісні особливості релігійного вірування як філософського феномену. Характеристика взаємозв’язку між вірою та знанням як складовими пізнавальних можливостей людини.
статья, добавлен 04.02.2019Сутність універсально-культурної концепції, включно з її власними методологічними засадами, понятійно-науковим апаратом. Філософсько-антропологічна складова культурної концепції. Універсально-культурна єдність людства. Проблема конфлікту інтересів.
статья, добавлен 18.01.2020- 58. Основи філософії
Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012 Аналіз сучасного стану філософії у контексті співвідношення "академічність - публічність" при поширенні знання в умовах глобалізації та становлення медійної реальності. Виникнення нових публічних форм презентації філософії поза академічними інститутами.
статья, добавлен 13.12.2020Сутність і етимологія терміну "Філософія". Предмет й специфіка філософського знання, його основні функції, а також структура та основні компоненти. Місце та значення філософії в культурі та освітньому процесі як форми світогляду, зв'язок з наукою.
лекция, добавлен 16.10.2021Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Аналіз медіафілософії, виділення основних її структурних елементів. Прояви її в соціокультурному середовищі західної цивілізації, в комунікативних актах, що формують специфічний медіа простір. Розвиток нової галузі філософського знання як медіареальність.
статья, добавлен 04.03.2019- 63. Основи філософії
Світогляд, його структура та функції. Співвідношення світогляду та філософії. Специфіка філософського знання. Метафізичний метод, його історична зумовленість. Сфери буття та їх особливості. Матерія як філософська категорія, її відмінність від субстанції.
шпаргалка, добавлен 25.09.2017 Аналіз Кантової "Критики чистого розуму". Ствердження простоти уявлення "Я". Розшук Фіхте найвищої засади всього людського знання та її стосунку до суб’єкта знання під назвою "Я". Сплутування Я як суб’єкта та як об’єкта рефлексії абсолютного суб’єкта.
статья, добавлен 31.07.2021Аналіз феномену науки як системи, результатом якої є знання, еволюція котрих визначає формування культури творчого мислення. Акцентовано увагу, що в науковій освіті знання є умовою розширення культури творчого мислення, відповідного викликам сьогодення.
статья, добавлен 09.12.2022Характеристика історичних типів світогляду та його складових. Особливості та структура філософського знання. Аналіз філософії Стародавньої Індії, Давньої Греції та Риму. Християнська апологетика, патристика та схоластика. Філософія Григорія Сковороди.
курс лекций, добавлен 31.10.2014Порівняльна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського творчого процесу і знання як його результату. Місце філософії у загальному культурному середовищі, її основні функції (онтологічна, аксиологічна, гносеологічна, критична).
реферат, добавлен 03.11.2010Особливості історичного аналізу розвитку наукового знання. Дослідження античних джерел зародження сучасної науки і філософії, суть їх взаємозв'язку і взаємовпливу, форми взаємодії. Первинність природничо-наукового знання у формуванні доказової науки.
статья, добавлен 14.09.2010Обґрунтування необхідності осмислення сучасної філософської антропології як метаантропології у двох фундаментальних теоретико-методологічних вимірах. Аналіз інтегрально-методологічного значення метаантропології для сучасного соціогуманітарного знання.
статья, добавлен 01.02.2018Загальне поняття про мультикультуралізм та глобалізацію. Міфологічний характер теорії Зигмунда Фрейда. Філософський погляд на універсум. Цілісність, спрямованість, гуманістичний зміст історії. Спорідненість філософського та історичного знання за Б. Кроче.
статья, добавлен 29.08.2013Дослідження "міфу про дане" та його епістемологічних наслідків. Розгляд семантичної функції матеріальних правил висновування. Аналіз проблеми зв’язку концептуальних і чуттєвих складових нашого світостосунку. Епістемічна залежність невиснуваного знання.
статья, добавлен 30.07.2021Основна мета VІІ давньоруських історико-філософських читань: публічне представлення філософського знання в Україні та його активніша популяризація. Аналіз підходів до написання історії філософії. Хиби радянського історико-філософського шевченкознавства.
статья, добавлен 29.10.2016Формування антропологічного образу постнекласичної науки, її функціонування в умовах сучасної цивілізації. Аналіз дегуманістичної сутності сучасного наукового процесу за умов поєднання ціннісних екзистенційних та антропологічних філософських параметрів.
автореферат, добавлен 26.08.2015Реконструкція пізнавальних принципів, ціннісних орієнтацій систем знання, технологій і культури світової цивілізації. Загальне, особливе, несумірне генезису культурних кодів конфуціанського, буддійського, індуського, ісламського, християнського регіонів.
автореферат, добавлен 07.08.2014Філософія і наука як форми теоретичного знання, їх спільні риси. Огляд специфіки філософського знання. Відмінність між філософією і наукою. Характеристика форм суспільної свідомості, орієнтованої на непізнавальне сфери надприродного, божественного буття.
реферат, добавлен 20.10.2012