Феномен свідчення в античному полісі: передумови подієвої концепції правди
Філософське тлумачення грецького слова свідчення. Концептуалізація поняття як особливої форми надання інформації на суді. Свідчення - критерій автентифікації свідка в якості громадянина полісу. Свідок - конститутивний елемент правди, її співучасник.
Подобные документы
Онтологія як вчення про буття, розділ філософії, в якому з’ясовуються фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого. Філософське розуміння буття. Матерія, спосіб та форми її існування. Поняття практики, а також її структура.
контрольная работа, добавлен 03.09.2010- 77. Наукове пізнання
Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види, природа та призначення. Специфіка наукового пізнання, його форми і методи. Поняття істини, її види, шляхи досягнення. Практика як критерій істини, її абсолютний і відносний характер.
реферат, добавлен 03.11.2014 Соціальні трансформації сучасності. Категоріальне розуміння модернізації. Модернізаційний процес як інтегративний елемент і домінанта суспільного розвитку. Феномен модернізації в роботах філософів, ідеї яких заклали основи нової соціальної реальності.
автореферат, добавлен 14.09.2015Евристичний потенціал розширення меж поняття "релігійний досвід" та його практичне пізнання у випадку застосування різного тлумачення та характеристики цього феномену. Помилкове сприйняття прикметника "релігійний" у контексті описуваного нами феномену.
статья, добавлен 15.01.2023Обґрунтування необхідності постцифрового підходу до теорії та практики ведення війни на основі концепції вірусної реальності і розумінні ролі інформації та форм біоінформації в соціальному світі. Дезінформація як військова зброя. Непрямі форми кібервійни.
статья, добавлен 15.06.2023Дослідження питання про перцепцію часового руху. Критична оцінка концепції прихильників ідеалістичної теорії пізнання. Доктринальне тлумачення темпорального поняття "зараз". Загально-природниче та фізичне обгрунтування правила про незворотність часу.
статья, добавлен 27.07.2022Передумови інтеграції науки і мистецтва в античну епоху. Розгляд мистецтва як "techne". Вчення про число та пропорції, яке розроблялося школою піфагорейців. Відображеннями "речі" у свідомості людини через субстанційні образи землі, води, повітря і вогню.
статья, добавлен 24.07.2024- 83. Категорія буття
Поняття категорії буття, етапи його тлумачення та основні форми. Діалектичні принципи осмислення світу. Характеристика зв'язків упорядкування та детермінації. Принципи розвитку системних об’єктів. Логічне обґрунтування буття. Філософська система Гегеля.
реферат, добавлен 27.05.2010 Методологічне підґрунтя суперечки Вольфа з еклектицистами. Критичні підстави поняття системи в еклектицизмі Нового часу. Систематичний розум і поняття справжньої системи. Філософське й методологічне коріння поняття систематичного інтелекту за Вольфом.
статья, добавлен 22.05.2022- 85. Естетика роману
Перегляд традиційного тлумачення романної форми як суто літературної. Трансформування зазначеної форми із теорії літератури в теорію філософської естетики обґрунтовується особливостями теоретико-пізнавальної ситуації і характером художньої практики.
статья, добавлен 13.10.2024 Спроба відтворення змін, які зазнавав феномен гри в роботах філософів різних часів. Тенденційність змін у розумінні гри, крізь призму поняття "ігрове", пошук перехідних позицій, що знаходяться між серйозним і несерйозним. Роль гри в соціальному просторі.
статья, добавлен 05.10.2020Принципи неопозитивізму, передумови його виникнення. Засновники та предмети вивчення аналітичної та лінгвістичної філософії. Поняття постпозитивізму та структуралізму. Сутність філософської герменевтики. Основні теоретичні викладки вчення про феномени.
реферат, добавлен 18.09.2010Дослідження філософії господарства та тлумачення її головних понять. Підходи до проблеми людини у філософській антропології. Феномен людини господарюючої як невід’ємної частини даного наукового напрямку. Аксіологічний підхід як гносеологічна установка.
статья, добавлен 28.08.2016Поняття обов'язку у поглядах мислителів утилітаризму та позитивізму. Обов'язок як елемент сприяння щастя на індивідуальному та суспільному рівнях (І. Бентам). Обов'язок - елемент соціальної солідарності, "перемоги" альтруїзму над егоїзмом (О. Конт).
статья, добавлен 18.11.2023Дослідження проблеми міжрелігійного діалогу через аналіз термінологічної невизначеності і неузгодженості між різними концептуальними традиціями у розумінні основних положень. Визначення принципових розбіжностей тлумачення поняття "релігійна свобода".
статья, добавлен 16.07.2018Свобода слова як соціокультурно обумовлене право людини на вільне вираження власних думок і обстоювання світоглядних позицій, що не порушують прав і свобод інших членів соціуму. Наголошено на проблемі відповідальності суб’єкта продукування інформації.
статья, добавлен 08.10.2021Соціальні умови та теоретичні передумови виникнення поняття культурної пам’яті в історико-філософській спадщині. Аналіз динаміки структурного ізоморфізму шляхом виявлення специфіки суспільного спричинення, як циклічної форми нелінійного детермінізму.
автореферат, добавлен 20.07.2015Осмислення проблеми природи й сутності людини. Тлумачення змісту поняття "індивідуальність". Висвітлення феномену свідомості як форми прояву духовності. Дослідження екзистенціальності людського буття. Аналіз процесів формування національної ідентичності.
статья, добавлен 14.07.2022Поняття соціалізації особистості як громадянина. Характерні особливості соціально-політичних процесів у сучасному українському суспільстві. Ступінь впливу аксіологічного потенціалу політичних традицій та громадянських цінностей у становленні особистості.
автореферат, добавлен 28.09.2015Розглядання поняття "постсекулярний дискурс" в оптиці класичної та некласичної філософських традицій тлумачення дискурсу, його концептуальний характер. Визначення й оцінка класичної і некласичної (постмодерністської) традицій у історії філософії.
статья, добавлен 25.12.2022Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Аналітика теоантропологічних аспектів спілкування в концепції сучасного грецького богослова Яннараса з позицій співвідношення "особистість-спільнота". Інтерсуб’єктивний характер запропонованої ним моделі спілкування та відносин у християнській громаді.
статья, добавлен 30.04.2020Теоретичні, філософсько-аспектні та науково-дискурсні інваріації трактування терміну "безпека" у філософсько-політологічному та просторовому сенсах. Теоретико-секьюритизаційні апропріації К. Дойча, М. Фуко, Ж. Бодріяра. Тлумачення цінностей безпеки.
статья, добавлен 30.07.2024Місце логіки у системі наук. Розуміння форми думки. Мислення як предмет логіки. Форми думки, предмет логіки. Поняття, найпростіші форми теоретичного пізнання та мислення. Види понять за обсягом та змістом. Характер зв’язку між обсягом і змістом поняття.
реферат, добавлен 15.04.2017Уявлення про соціальну справедливість в античному соціально–філософському пізнанні. Формування поняття справедливості на рівні концептуального розуміння, що виражає співмірність людських вчинків, їх співвідношення з порядком, правом та традиціями соціуму.
статья, добавлен 29.01.2017