Читач-дослідник як герменевтичний суб’єкт
Обґрунтування специфіки герменевтичного предмета, покликаного "відновити" порушену в процесі метаморфоз європейської гуманітарної думки тріаду "автор – текст – читач". Відмінні риси герменевтичного суб’єкта, його екзистенціально-когнітивна цілісність.
Подобные документы
Аналіз поняття "соціально-побутового конфлікту" та дослідження його природи як суспільного явища. Систематизування розвитку конфліктологічних теорій в історії розвитку філософської думки та означення специфіки сучасних філософських поглядів на конфлікт.
автореферат, добавлен 24.10.2013Концепція екзистенційного характеру української філософської думки у спадщині українських мислителів ХVІІІ - першої половини ХХ ст. Трагізм життя без віри, Бога, Батьківщини у спадщині В. Винниченка, В. Підмогильного, М. Хвильового, Т. Осьмачка.
автореферат, добавлен 06.11.2013Проблема становлення особистості як цінності в дискурсі соціально-філософської думки в рамках загальнофілософських теорій від Античності до Відродження. Схеми та зразки середньовічної особистості як світоглядна основа для європейської цивілізації.
статья, добавлен 04.02.2019Визначення змістового навантаження поняття "текст" з погляду філософської герменевтики. Тлумачення глибинного змісту тексту, його перекладу шляхом досліджень структури й семіотичної природи мови. Текст як основа гуманітарно-філософського мислення.
статья, добавлен 06.02.2019Дослідження проблеми екзистенціально-антропологічного тлумачення принципів феноменологічної рефлексії. Обґрунтування необхідності морально-етичної рефлексії та реконструкції феномену події, що розвивається в традиції "філософії вчинку" М.М. Бахтіна.
автореферат, добавлен 28.09.2013Дослідження поняття "межа" у зрізі розвитку філософської думки. Визначення межі та межовості як атрибутів людського знання та існування. Аналіз основних тенденцій у трактуванні та означенні цих понять впродовж розвитку європейської філософської думки.
статья, добавлен 03.02.2018Дослідження рис української культури: емоціоналізму та кордоцентризму. Аналіз літературної спадщини І. Вишенського як одного з виразних представників Острозького культурно-освітнього центру. Д. Чижевський як дослідник української філософської думки.
статья, добавлен 20.10.2020Розглянуто ретроспективне та сучасне бачення зарубіжних науковців стосовно покликання, яке знайшло відображення у визнаному багатьма дослідниками класичному, неокласичному та сучасному підходах. Показано вектор розвитку наукової думки стосовно покликання.
статья, добавлен 15.07.2022Дослідження феномену відчуження в політичній та економічній сферах суспільного життя, та обґрунтування шляхів їх подолання в сучасній Україні. Оцінка значення порушення вихідної природної та соціальної цілісності людини в суспільному способі життя.
автореферат, добавлен 06.11.2013Порівняльний аналіз філософсько-антропологічних ідей Шопенгауера та Юркевича на основі комплексного застосування компаративного підходу та таких важливих філософських методів як діалектичний, феноменологічний та герменевтичний. Міра ідейного зв’язку.
статья, добавлен 16.03.2020Аналіз феноменологічних стратегій аналітики психічно хворого суб'єкта. Онтологічні умови існування суб'єкта в клінічному дискурсі філософування ХХ століття і смисл його існування. Методологічні позиції феноменології Л. Бінсвангера, М. Босса та К. Ясперса.
статья, добавлен 27.02.2017Особливості мови в антрополого-герменевтичному вимірі. Дослідження думки філософів щодо антропології. Вивчення універсальної моделі буття й пізнання. Феномен мови та смисл істини висловлення. Індивідуальне самовизначення людини за допомогою мовлення.
статья, добавлен 29.07.2020Основні труднощі, з якими стикається дослідник української філософської традиції епохи бароко. Аналіз потенціалу культурологічного підходу до її дослідження. Поняття філософської культури як ключового при дослідженні спадщини ранньомодерного періоду.
статья, добавлен 12.04.2018- 89. Герменевтичне коло нормативної структури науки: між професійним етосом і екзистенційним досвідом
Герменевтичний сенс питань нормативної структури науки в філософії ХХ-ХХІ ст. Методологічні та етичні норми наукового мислення з точки зору герменевтики онтології Гадамера. Цитати відомих вчених, які доводять релігійні витоки наукового світогляду.
статья, добавлен 02.03.2018 Суть проблеми ідентичності, яка постає питанням про цілісність людської особистості у фрагментованій соціальній реальності. Становлення та популяризація поняття "ідентичність" як прямий наслідок розгортання філософської і політичної думки епохи Модерну.
статья, добавлен 21.05.2023Характеристика меритократичного дискурсу у міждисциплінарному ракурсі та її наукова проблематика з пізнанням світу. Діалектика розвитку гуманітарної думки та інтеграція соціальних наук. Вивчення ролі інформації в пізнавальній діяльності індивіда.
статья, добавлен 20.02.2016Процес становлення категорії "життя" в історії філософської думки. Різні концепції щодо походження життя, їх життєздатність та відповідність реальності. Сутність генетичної обумовленості та субординації як загальних закономірностей розвитку форм життя.
автореферат, добавлен 24.09.2013Поширення ідей західних філософських концепцій. Виникнення нових напрямів розвитку гуманітарної думки. Ідеї Володимира Вернадського. Погляди Г. Сковороди, суспільно-політичні позиції Кирило-Мефодіївського братства, методологічні засади природознавства.
статья, добавлен 19.08.2017Філософський зміст політичної думки України. Осягнення українського минулого у його повноті, суперечливості, специфічності. Вивчення особливостей українського національного буття і специфіки української історії. Формування історичної свідомості індивіда.
статья, добавлен 08.10.2018- 95. Вернадский
Вернадський Володимир Іванович (1863-1945), російський природодослідник, мислитель і громадський діяч. Його біографічні дані та праця "Філософські думки натураліста". Філософські погляди та думки XVII - XX ст. Значення творчості Вернадського.
реферат, добавлен 04.11.2008 Аналіз філософської спадщини Ю.І. Вассияна, українського філософа, публіциста 20-х - 50-х рр. ХХ ст. Основні змістовні складові його філософії - історіософія, в межах якої здійснюється філософське обґрунтування теорії нації, та теоретична філософія.
автореферат, добавлен 27.07.2015Сукупність загальних, специфічних ознак як підстава формування поняття. Елемент класу, носій власного імені (індивід) як предмет у логіці. Мовні засоби виразу поняття, логічна структура його змісту. Предикат - форма виразу в мові мислимих ознак предметів.
реферат, добавлен 16.07.2017Системний аналіз смисложиттєвих мотивацій творчої діяльності в процесі еволюції історичних форм світогляду. Розробка стадіальної типології філософської думки в її синхронізації з парадигмальними характеристиками соціологічних і психологічних теорій.
статья, добавлен 30.07.2016Проблема цілісності людини як ключове питання у всій антропологічній проблематиці, яке вимагає використання нових методологічних засобів пізнання, що усвідомлено філософами, релігієзнавцями, психологами XXI cт. Ансамбль взаємопов’язаностей, як система.
статья, добавлен 19.08.2021Філософський підхід до визначення принципів герменевтичності психоаналітичного процесу. Виокремлення психоаналітичної герменевтики поруч із психологічною, філологічною, юридичною, теологічною. Обґрунтування психоаналізу як герменевтичної практики.
автореферат, добавлен 30.07.2015