Поняття я у фіхтевому розгляді субстанційності
У статті йдеться про концепцію суттєвості Фіхте, сформульовану в "Основах науки про знання" (1794). Автор стверджує, що згідно з Фіхте самопризначення епістемічної діяльності суб'єкту можливе лише за умови, що ми можемо мислити суб'єкта субстанцією.
Подобные документы
Аналіз Кантового вчення про генія, як воно викладено в "Критиці сили судження", у зв’язку з дискусійним для сучасних дослідників питанням: який саме автор того часу міг справити вирішальний вплив на концепцію Канта. Суть експлікації природи генія.
статья, добавлен 10.06.2022У статті досліджуються основні підходи до розуміння поняття "норми", актуальність дослідження останньої зумовив її універсальний характер. Автор визначає кількісно-статистичний і якісно-унітарний підходи як найбільш загальні щодо розуміння норми.
статья, добавлен 25.12.2021Проблема співвідношення віри і розуму, віри і знання, що знаходить своє висвітлення, зокрема, в межах християнської традиції. Проблема співвідношення науки і релігії, віри та знання у духовному досвіді людства. Одкровення як результат дії віри.
статья, добавлен 19.12.2020Вивчення структури і механізму самоідентифікації соціального суб’єкту в дискурсивних просторах. Розкриття змісту поняття "полісуб’єктивність". Специфіка іманентної позиції спостереження соціальної реальності в порівнянні з трансцендентною позицією.
автореферат, добавлен 27.07.2015Аналіз можливості застосування віртуальних практик як різновиду постнекласичних. Експлікації віртуальної проблематики. Необхідні та достатні умови їх функціонування, що насамперед залежать від наявності практиків, здатних мислити постнекласично.
статья, добавлен 03.02.2018Науковий потенціал концепту "мовчазне знання", що набув розвитку в західній філософії у другій половині ХХ ст. Вплив ідей Полані на історизацію та соціологізацію пізнання. Співставність і взаємодоповнюваність "мовчазного" та експліцитного знання.
статья, добавлен 12.05.2018- 107. Основи філософії
Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012 Постмодерністське бачення поняття "історичний досвід", викладене у працях одного з представників постмодернізму - Ф.Р. Анкерсміта. Його позиція до об’єкту і суб’єкту історичного досвіду. Класифікація моделі філософії історії з позицій системного підходу.
статья, добавлен 23.07.2013Ознаки суспільства як об’єкта з’ясування соціальної філософії. Поняття "соціальне пізнання". Завдання соціального типу знання — аналіз суспільних процесів і виявлення в них закономірних, з необхідністю повторюваних явищ. Розвиток ідей в суспільстві.
статья, добавлен 04.03.2019Проблеми співвідношення філософського та педагогічного знання у вирішенні питань організації сучасної педагогічної діяльності. Філософський розгляд проблем сучасної освіти. Аналіз форм взаємодії філософів і педагогів та розмежування їх функцій.
статья, добавлен 26.10.2018Исследование философских идей И.Г. Бурцова (1794-1829) - одного из основных представителей движения декабристов и уважаемого специалиста по военной теории и истории военного искусства. Теоретические изыскания в области философии войны и военной науки.
статья, добавлен 18.03.2020Серед наукових інтересів Р.Дж. Колінгвуда історія науки посідала особливе місце. Спираючись на "Ідеї історії" та "Принципіви мистецтва" проаналізовано його концепцію "історії" Ренесансу і ролі "істориків" цієї доби в європейському культуротворенні.
статья, добавлен 19.11.2023Кожен фахівець повинен мати уявлення про методику й організацію науково-дослідницької діяльності, про науку та основні її поняття. Наукова ідея. Гіпотеза (наукове припущення). Судження про предмет або явище. Наукова концепція. Поняття. Науковий факт.
контрольная работа, добавлен 21.02.2011Сучасна філософія знання. Нові образи дійсного та можливих світів. Конкуренція фундаменталізму та релятивізму. Місце конструктивізму та релятивізму на території епістемології релігії. Захисники об’єктивності та кумулятивної парадигми розвитку науки.
статья, добавлен 29.01.2016- 115. Філософія науки
Вивчення типів наукової раціональності. Основні способи систематизації фактів. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання. Розгляд понять методу та методології. Гіпотеза та її роль у науці. Особливості диференціації та інтеграції наукових знань.
шпаргалка, добавлен 22.01.2014 Дослідження процесу конструктивного об’єктоутворення знань, їх генерації та розширеного продукування в ноосферно-епістемологічній реальності методами їх безперервного зросту та багатомірного відтворення через епістемологічний рух в якості ноо-знання.
статья, добавлен 02.10.2022Структурні та функціональні особливості феномена неявного особистісного знання, яке розглядається як елемент цілісної суб'єктивності людини. Специфіка участі свідомості в пізнавальній діяльності. Природа та гносеологічні функції особистісного знання.
автореферат, добавлен 22.04.2014Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.
статья, добавлен 23.08.2018Концепція знання Теофана Прокоповича з огляду на її безпосереднє втілення. Демонстрація самобутності філософських поглядів Теофана Прокоповича. Ключові моменти у співвідношенні істинного знання та віри. Теза про важливість практичної діяльності людини.
статья, добавлен 27.07.2017Дослідження специфіки інструментального знання як засобу, яким сучасна людина опосередковує свою діяльність. Обґрунтування наявності суперечностей в тенденціях розвитку сучасного інструментального знання, які обумовлені розвитком самої соціокультури.
статья, добавлен 16.09.2021Філософія науки про вплив соціогуманітарних наук на формування світогляду та визначення парадигм соціальної активності людини і практики соціуму. Проблема взаємозв'язку соціогуманітарного знання в умовах сучасної інформаційно-технологічної революції.
реферат, добавлен 26.11.2017- 122. Життя і праці Юма
Доведення Юмом емпіризму до його логічного завершення. Створення нової філософської системи. Визначення основних принципів людського знання в "Трактаті про людську природу". Поняття про причини і наслідки. Руйнування Юмом основ експериментальної науки.
реферат, добавлен 28.03.2012 Визначення місця позанаукових знань у функціонуванні різних форм культури. Дослідження ролі і значення позанаукового знання в цивілізаційних процесах, його можливий зв'язок з філософією. Наслідки культуротворчих функцій позанаукового знання в Україні.
автореферат, добавлен 28.08.2015Характеристика основних теоретичних аспектів соціальної функціональності історичного знання й перспектив його легітимації в умовах поширення постмодерного релятивізму. Дослідження проблеми довіри у справі оновлення методологічних засад історичної науки.
статья, добавлен 09.01.2019Розгляд взаємовідношення між науковим фактом та подією дійсності у світлі філософсько-методологічних засад науки. Вивчення гносеологічного аспекту фактичного знання. Визначення специфіки наукового факту, як результату діяльності наукової спільноти.
автореферат, добавлен 24.06.2014