Методологічний аналіз тенденції до єдності природничого та соціогуманітарного знання за доби постнекласичної науки
Дослідження різноманітних підходів до проблеми співвідношення природничого та соціогуманітарного знання, їх можливостей у контексті сучасної постнекласичної філософії. Аналіз моделей наукового знання та універсальність виявлення їх спільних рис.
Подобные документы
- 101. Філософія історії
Співвідношення діалектики із метафізикою, релятивізмом, софістикою, догматизмом і еклектикою. Філософія історії як напрямок філософського знання: формування проблематики. Аналіз історичного процесу як реальності. Підходи до розуміння сутності історії.
реферат, добавлен 28.07.2017 Філософська концепція знання як цілісної інтелектуальної форми, що репрезентує буття для свідомості. Особливості становища людини в світі. Вивчення компонентів знання в його зв’язках із пізнавальними процесами. Універсум людського бачення дійсності.
автореферат, добавлен 15.07.2014Сутнісні риси раціональності. Аналіз історичних типів наукової раціональності, причини їх виникнення. Епістемологічний аналіз форм позанаукового знання. Моделі раціональності в позанауковому знанні. Можливість трансформації стилю наукового мислення.
автореферат, добавлен 29.10.2013Відношення до юридичного знання з появою штучних інтелектуальних систем висвітило проблему витягу, подання і використання знань у сфері правознавства. Проаналізовано питання, як і яким чином суб’єкт може усвідомити неявні компоненти особистісного знання.
статья, добавлен 08.08.2022- 105. Філософія науки
Вивчення типів наукової раціональності. Основні способи систематизації фактів. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання. Розгляд понять методу та методології. Гіпотеза та її роль у науці. Особливості диференціації та інтеграції наукових знань.
шпаргалка, добавлен 22.01.2014 Наука як фактор регуляції суспільних відносин та процесів, що впливає на потреби суспільства, її складники. Характеристики науки, фактори її буття в системі інших суспільних відносин. Зв’язок науки з появою та продукуванням науково-теоретичного знання.
статья, добавлен 10.05.2018Розширення сфери знання за межами безпосереднього спостереження за допомогою наукової теорії. Структура сучасної методології наукового пізнання. Типи тверджень та основні функції наукової теорії. Вивчення емпіричних та теоретичних наукових законів.
реферат, добавлен 19.04.2015Здійснення розгляду аспектів взаємозв'язку життєво-досвідного знання з науково-емпіричним і науково-теоретичним дослідженням. Аналіз даного взаємозв'язку не тільки як необхідного і важливого компоненту наукового знання, але й складного соціального явища.
статья, добавлен 08.04.2019Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.
статья, добавлен 23.08.2018Тенденції поширення постмодернізму в освітніх системах. Визначення механізмів перетворення пізнавальної активності в споживчу. Аналіз знання в споживацькому сенсі і ставленні до нього як до цінності. Постмодернізм у культурі та гуманітарній сфері.
статья, добавлен 29.01.2016Полісемантичність дефініції поняття "метафізика" в історії філософської думки. Проблематика змістовних аспектів розуміння метафізики у німецькій філософії кінця XVIII - початку XIX ст. Застосування метафізичного методу на прикладі систем знання.
дипломная работа, добавлен 10.10.2017Уривки в "Ізборнику Святослава" з "Діалектики" візантійського філософа VІІ–VІІІ ст. Іоанна Дамаскіна. Платонівський мотив філософії як "любомудрія", "софійне" розуміння знання. Здобутки античної філософії в культурі Русі через християнських авторів.
доклад, добавлен 19.03.2013Розгляд екосистемних засад постнекласичної переорієнтації філософії освіти. Знайомство з головними особливостями та проблемами становлення нової філософсько-освітньої парадигми. Загальна характеристика системостворюючої функції екологічної освіти.
статья, добавлен 30.07.2020Характеристика основних теоретичних аспектів соціальної функціональності історичного знання й перспектив його легітимації в умовах поширення постмодерного релятивізму. Дослідження проблеми довіри у справі оновлення методологічних засад історичної науки.
статья, добавлен 09.01.2019Роль аксіологічного аспекту в сучасних методологіях вивчення гуманітарних і природничих наук. Дослідження зв’язку між появою нового методологічного інструментарію в сфері гуманітарного знання та аксіологічним аспектом компаративістського підходу.
автореферат, добавлен 27.02.2014Форми, методи і закономірності розвитку космологічного знання за весь час його існування, їх систематизація. Гносеологічна унікальність сучасного знання, його специфічність і різниця з попередніми парадигмами. Лінійно-послідовна космологічна матриця.
автореферат, добавлен 26.09.2013Характеристика історичних типів світогляду та його складових. Особливості та структура філософського знання. Аналіз філософії Стародавньої Індії, Давньої Греції та Риму. Християнська апологетика, патристика та схоластика. Філософія Григорія Сковороди.
курс лекций, добавлен 31.10.2014Положення концепції "прагматичного аналітизму". Дослідження проблеми смислу слова і висловлювання в епістемологічній концепції У. Куайна. Аналіз аргументів "pro" і "contra" філософа стосовно істинного знання в теоретичному і емпіричному контекстах.
статья, добавлен 18.03.2018Цивілізаційний статус країн та їх регіонів як предмет наукового дослідження. Підходи до історії розвитку людства. Дослідження теорії цивілізацій в контексті розвитку сучасного гуманітарного знання. Східна та західна парадигми цивілізаційного розвитку.
статья, добавлен 04.03.2018Специфіка філософських проблем, характер та структура філософського знання. Історія розвитку філософії, видатні філософи, їх погляди та принципи. Сутність та основні форми діалектики, проблема буття та свідомості в філософії. Еволюція уявлень про матерію.
шпаргалка, добавлен 07.05.2014- 121. Аналіз знання як стратегічного ресурсу трансформації суспільства (світоглядно-методологічний аспект)
Осмислення та виокремлення знання як стратегічного ресурсу трансформації суспільства та його ролі в забезпеченні інноваційного соціального прогресу, включаючи розвиток людини з врахуванням запитів соціальних перетворень, що відбуваються в Україні.
автореферат, добавлен 26.09.2013 Аналіз проявів натурфілософського знання у спадщині Г. Сковороди. Природничо-науковий потенціал і паралелі з філософським базисом "духовної алхімії" пізнього Середньовіччя і Нового часу. Інтеграція сковородинської філософії в контекст езотеричного знання.
статья, добавлен 23.10.2020Дослідження "міфу про дане" та його епістемологічних наслідків. Розгляд семантичної функції матеріальних правил висновування. Аналіз проблеми зв’язку концептуальних і чуттєвих складових нашого світостосунку. Епістемічна залежність невиснуваного знання.
статья, добавлен 30.07.2021Специфіка міфології як форми духовно-практичного освоєння дійсності. Релігія як форма світогляду. Виникнення та особливості філософського знання. Основна відмінність філософського світогляду від міфологічного і релігійного. Дослідження проблеми істини.
контрольная работа, добавлен 20.10.2012Визначення ролі неявних знань у науково-дослідницькому процесі. Дослідження впливу неусвідомлених складових пізнання на хід та результати пізнавальної роботи науковців. Значення неусвідомлених елементів знань у визначенні методології дослідження.
статья, добавлен 30.07.2024