Епістемологічний словник Селарса
Дослідження текстів В. Селарса, запропонованих читачеві. Оцінка претензій кантіанства на розкриття універсальних передумов пізнання. Пояснення способів утворення предикативного судження. Узгодженість ментальної й лінгвістичної активностей пізнавця.
Подобные документы
Виявлення особливостей та закономірностей генезису знань про ідеологію. Визначення гносеологічно-епістемологічних критеріїв оперування ідеологічною проблематикою. Аналіз гносеологічного потенціалу філософії в контексті пізнання ідеологічної дійсності.
автореферат, добавлен 27.07.2015Лотерейна сфера як сфера діяльності, розкриття особливостей функціонування якої першочергово потребує розкриття сутності та змісту методів її наукового пізнання. Підходи до її дослідження: діалектичний, метафізики, порівняння, гіпотетико-дедуктивний.
статья, добавлен 29.08.2018Дослідження філософських аспектів науки, яка є лише одним із способів осягнути реальність природи, суспільства та людини. Принцип системності знання, як найважливіший принципом наукового пізнання. Вивчення предмету та завдання науки відомими філософами.
статья, добавлен 30.03.2018Необхідність систематичного і постійного навчання і пізнання та їх взаємно доповнення в період становлення та розвитку молодої людини. Розкриття залежності взаємозв’язку мови та мислення в процесі вивчення та пізнання природи навколишнього світу.
статья, добавлен 10.05.2018Сутність судження як форми мислення та їх види за кількістю та якістю. Розподілення термінів у категоричних судженнях. Графічне зображення між обсягами суб’єкта в різних судженнях. Визначення їх істинності й хибності за допомогою логічного квадрата.
контрольная работа, добавлен 06.07.2009Специфіка філософського пізнання. Теорія пізнання (гносеологія). Процес пізнання людиною навколишнього світу. Аналіз характеру взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання. Структура пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Поняття істини та методи пізнання.
контрольная работа, добавлен 03.09.2010- 32. Наукове пізнання
Пізнання як філософська проблема. Діалектика процесу пізнання. Практика і її роль у процесі пізнання. Вчення про істину та проблема її критерію. Наукове пізнання як найвищий рівень пізнавальної діяльності. Поняття науки, форми і методи наукового пізнання.
контрольная работа, добавлен 09.05.2013 Особливості викладання філософсько-методологічих дисциплін, які дають можливість досліджувати теорію пізнання та його будову. Представлено міркування над людським знанням через постаті відомих філософів та запропоновано пояснення цілей і методів науки.
статья, добавлен 06.12.2022Дослідження рецепції основних феноменологічних ідей (людиномірності історії, інтерсуб’єктивності, життєвого світу) у сучасній історичній антропології та розкриття їх методологічного значення для подальшого розвитку соціального й історичного пізнання.
статья, добавлен 21.07.2018Розкриття ґенези поняття "праксеологія". Визначення еволюції її становлення як науки. Характеристика витоків праксеології конфлікту як окремого напрямку наукового пізнання. Уточнення даного поняття при формуванні правосвідомості в сучасному суспільстві.
статья, добавлен 01.02.2018- 36. Типи суджень
Судження як одна із форм мислення, його загальна характеристика та місце в структурі логічного дослідження. Особливості та підходи до формування речення як його матеріальної реалізації. Класифікація та форми суджень, їх порівняння та умови вживання.
лекция, добавлен 19.07.2017 Аналіз творчості та головних наукових праць відомого німецького філософа Артура Шопенгауера. Роздуми філософа про походження та сутність світу, аналіз способів його пізнання. Безцільність людського існування як вища міра пізнання сущого по Шопенгауеру.
реферат, добавлен 17.03.2010Розкриття проблеми істини і істинності пізнання в контексті неоплатонічної концепції філософа Відродження Ніколи Кузанського. Вчення, що вплинули на концепцію. Роль розуму і інтуїтивно-нерозумового споглядання в процесі пізнання чуттєвого світу і Бога.
статья, добавлен 04.02.2019Зображення і дослідження філософської картини сьогодення як постмодерну боротьбу з "гранднаративами" модерну. Дослідження образи мови на прикладі лінгвістичного повороту у філософії модерну і постмодерну. Пошук універсальних характеристик мови і пізнання.
статья, добавлен 05.12.2018Виявлення позитивних рис та обмеженості смислової та структурної дихотомії пояснення і розуміння в науковій парадигмі. Віднаходження перспектив цілісності пояснення і розуміння в гуманітарних та природничих науках. Гіпотези герменевтичної спіралі.
автореферат, добавлен 23.11.2013Дослідження феномену Української козацької держави другої половини XVII століття. Герменевтика як метод пізнання, що передбачає інтерпретацію предмету дослідження. Політичний портрет Б. Хмельницького. Філософсько-теоретичні основи побудови знання.
статья, добавлен 02.08.2017Аналіз методологічних засад дослідження феномена раціонального пізнання з урахуванням зміни парадигм у сучасній філософії освіти. Визначення принципів побудови системи понять раціонального пізнання та можливості їх філософсько–освітніх імплікацій.
автореферат, добавлен 29.07.2015Розгляд загального для різних наук значення поняття екстраполяції. Розкриття її значення у соціогуманітарних науках, її зв'язку з методами творчого наукового пошуку. Описання форм екстраполяції як методу соціального пізнання: пророцтва, утопії, прогнозу.
статья, добавлен 31.05.2017Визначення сутності учіння, як процесу пізнання. Розгляд рівня ієрархії системи, який визначається зв'язками субординації та зв'язками координації цієї системи. Дослідження пізнавального (гностичного) образу об'єкту. Аналіз суб'єкта навчального пізнання.
реферат, добавлен 24.05.2017У процесі пізнання у людей формуються знання, на основі яких виникають цілі та мотиви соціально-культурно діяльності людини. Дослідження філософських засад пізнання, проаналізовано роль і значення соціокультурного підходу в пізнавальній діяльності людини.
статья, добавлен 05.03.2023- 46. Наукове пізнання
Наукове розуміння процесу пізнання, відмінність наукового та буденного пізнання. Форми наукового пізнання, його скерованість на нові відкриття. Вихідні основи діалектичної теорії пізнання. Чуттєве відображення, постановка проблеми та складання гіпотези.
реферат, добавлен 20.10.2010 Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.
реферат, добавлен 23.11.2008Аналіз логічних підстав основних форм придбання знань і розуміння сутності об'єкта пізнання в освітньому процесі. Виділення і конкретизування базисних характеристик комунікативної раціональності, як процесу аргументації епістемологічних цінностей освіти.
автореферат, добавлен 20.07.2015Дослідження питання про сутність і зміст часового поступу в природі. Вивчення різноманіття концепцій стосовно самого часового плину та його зв'язку з явищами матеріального світу. Аналітична оцінка існуючих теорій пізнання темпорального поступу.
статья, добавлен 30.08.2022Поняття пізнання та його види. Сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності. Що штовхає людину до пізнання. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання. Методи і форми наукового пізнання.
реферат, добавлен 19.03.2015