Філософія історії як галузь пізнання: об'єкт, предмет, співвідношення з іншими галузями знання
Історія — це сукупність подій, процесів, людських діянь, стосунків, які для сучасного людства залишилися в минулому. Місце і значення філософії історії в суспільствознавстві, її співвідношення з іншими галузями. Природа філософсько-історичного пізнання.
Подобные документы
Пояснення суті людини з історичної точки зору в філософії Нового часу. Концепція співвідношення людини і світу в гегелівській філософі. Суб’єктивність і об’єктивність в описах історичного процесу. Сутність історії за Шеллінгом. Історія і прогрес.
реферат, добавлен 14.12.2017Загальне поняття про мультикультуралізм та глобалізацію. Міфологічний характер теорії Зигмунда Фрейда. Філософський погляд на універсум. Цілісність, спрямованість, гуманістичний зміст історії. Спорідненість філософського та історичного знання за Б. Кроче.
статья, добавлен 29.08.2013Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Реалізація історичної антропології у генетичному, геокультурному, типологічному та прогностичному зрізах. Аналіз когнітивного діалогу історичної антропології як сучасного філософсько-історичного пізнання із сoціальнo-гуманiтарними дисциплінами.
статья, добавлен 24.03.2020Різні за методологічними підходами когнітивних напрямків філософії історії та з’ясування їх пізнавальних, наукових взаємозв’язків із концептуальними положеннями історичної антропології. Підходи, властиві природознавчим та суспільно-гуманітарним наукам.
статья, добавлен 08.04.2019Висвітлення основних філософських ідей та напрацювань атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу. Особливості історичної гносеології та вплив екзистенціалізму на вихідні методологічні засади історичного пізнання.
статья, добавлен 03.09.2024Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.
статья, добавлен 26.10.2018Становлення, утвердження біографістики як повноправної форми історико-філософського пізнання, що має свої стратегії, принципи, методики. Тенденції та віхи у розвитку уявлень щодо біографічних складових історії філософії від античності до наших днів.
автореферат, добавлен 30.07.2015- 59. Основи філософії
Визначення і аналіз сутності філософії, як специфічного типу знання. Ознайомлення з основними онтологічними категоріями. Характеристика поняття свідомості та пізнання. Розгляд особливостей парадигми, як моделі постановки і вирішення наукової проблеми.
курс лекций, добавлен 23.09.2017 Основні причини вивчення історії філософії в пострадянській Україні. Визначення предмету історії філософії, становлення и періодизація. Її підпорядкування у СРСР відповідно до марксистсько-ленінської методології. Особливості національної філософії.
реферат, добавлен 28.08.2017Аналіз епістемології радикального конструктивізму Е. фон Глазерсфельда. Виявлення його власних методологічних принципів щодо історії філософії та співвідношення цього напряму з іншими відомими історико-філософськими школами (скептицизмом, беркліанством).
статья, добавлен 29.10.2016Обґрунтування специфіки спроб оновлення філософії у постмодерністському дискурсі. Дослідження історичного та філософського аналізу інваріантів постановки проблеми завершення процесу пізнання. Огляд концепцій, спрямованих на перетворення філософії.
автореферат, добавлен 26.09.2013Онтологічна, гносеологічна, методологічна проблематика філософії історії М. Грушевського. Вплив його філософсько-історичних поглядів на політичну діяльність вченого, на відстоювання позиції федералізму та автономії як шляхів побудови української держави.
автореферат, добавлен 16.09.2013Західноєвропейська філософія Середньовіччя. Європейська класична філософія Нового часу і епохи Просвітництва. Екзистенціалізм, неопозитивізм та його різновиди. Структура буття та місце в ній людини. Методи наукового пізнання. Проблема антропосоціогенезу.
курс лекций, добавлен 22.07.2017Відмінності між панславізмом в історії філософії М. Данилевського і візантизмом історії філософії К. Леонтьева. Аналіз сутності цих двох концепцій, виявлення їх істотних складових і порівняння між собою задля встановлення їх справжнього співвідношення.
статья, добавлен 13.07.2017Роль інтелектуальних чинників у розвитку діяльності людини. Оцінка суб'єктом можливості та умови свого соціально-історичного життєвого самоутвердження. Залежність людської діяльності від психічних характеристик людей. Етапи розвитку історії філософії.
статья, добавлен 29.07.2017Поняття пізнання та його види. Сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності. Що штовхає людину до пізнання. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання. Методи і форми наукового пізнання.
реферат, добавлен 19.03.2015Аналіз місця Сократа в історії моральної філософії. Становлення філософських поглядів давньогрецького філософа. Релігійні погляди і поняття про загробне життя. Філософська концепція знання та пізнання. Доброчесність та самопізнання в розумінні Сократа.
реферат, добавлен 22.09.2015Вивчення інтелектуальних взаємовпливів напрямків філософських пошуків та методологій соціально-гуманітарних наук. Дослідження когнітивного діалогу історичного пізнання із концепціями філософії, основами етнічної психології, теоріями філософії культури.
статья, добавлен 02.11.2018Пошук шляхів вирішення цивілізаційних проблем сучасності. Осмислення причин скептичного відношення щодо традиції класичного раціоналізму в новітній теорії пізнання та філософії науки. Відкриття трансцендентального ego як основи об’єктивного знання.
статья, добавлен 09.03.2023Концепції пізнання істини в постпозитивістській філософії. Формування адекватних векторів модернізації суспільства в сучасну епоху на фундаменті наукового забезпечення, на основі вивчення об’єктивних процесів взаємовідносин природи, людини й суспільства.
статья, добавлен 13.12.2018Розгляд сутності процесу становлення світоглядної та методологічної аксіоматики філософії історії в Августина внаслідок розкриття логіки інтерпретації основних історіософських проблем. Визначення місце мислителя у генезі ідей християнської філософії.
автореферат, добавлен 25.07.2014Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Сутність поняття "архетип" та його історичний розвиток у просторі філософії. Місце і роль архетипу в структурі менталітету нації. Упорядкований підхід до розуміння історичного розвитку ментальності з позицій співвідношення архетип-культура-менталітет.
статья, добавлен 14.05.2018Дослідження античної і християнської концепцій філософії історії для встановлення їх місця у генезі сучасної гуманістичної філософсько-історичної парадигми. Вивчення впливу філософії постмодерну на формування нових уявлень про феномен людини в історії.
автореферат, добавлен 06.07.2014