"Генералізуюче пізнання" як засіб форматування історичного простору й часу
Питання про роль генералізуючого пізнання у виникненні сучасної структури історіописання. Застосування Полібієм генералізуючого пізнання не призвело до створення історіософіських концепцій, тоді як це сталося лише у XVIII ст. у Франції та Німеччині.
Подобные документы
Граматичні погляди О. Синявського та С. Смеречинського в історичній ретроспективі та в контексті розвитку новітніх лінгвістичних парадигм. Практична цінність ідей лінгвістів для внормування й розбудови синтаксису сучасної української літературної мови.
статья, добавлен 14.01.2023Встановлення природи мови у співвідношенні зі свідомістю її носіїв, соціумом, культурою, комунікацією, процесами пізнання світу. Формування інструментарію, настанов, способів опису й аналізу мови та її продуктів. Проблема класифікації методів лінгвістики.
доклад, добавлен 25.04.2016Прагнення пояснювати мовні явища та тенденції їх розвитку у контексті широких системних зв’язків із культурою та соціумом - одна з ключових рис сучасної лінгвістики. Дотримання етнічної політкоректності - важливе питання сучасного медійного простору.
статья, добавлен 22.02.2021Поняття й функції інтеркультурної комунікації та трансференції. Дослідження проблем мовної комунікації, необхідність формування толерантності до інших культур, що починається саме з визнання та пізнання своєї рідної. Помилкові невербальні інтерпретації.
реферат, добавлен 10.11.2014Історія створення Комісії для укладання історичного словника української мови. Аналіз суспільно-політичної ситуації в країні і в Українській академії наук у 20-30 роки ХХ ст. Роль А. Кримського у створенні першого історичного словника української мови.
статья, добавлен 23.09.2024Аналіз комунікації та мовленнєвої особистості, важливим джерелом пізнання якої є метамовні рефлексії діалектоносіїв або метатекст. Вивчення метамовної свідомості носіїв переселенських діалектів. Особливість протиставлення "свого" і "чужого" мовлення.
статья, добавлен 20.11.2018Розгляд проблематики сучасної когнітивної лінгвістики, одним із провідних напрямків якої є дослідження концептуалізацій, тобто суб’єктивних уявлень, притаманних носіям різних природних мов, у базових досвідних доменах простору (space) та часу (time).
статья, добавлен 20.11.2018Свідомість - елемент психіки, що вибірково сприймає навколишній світ, віддзеркалюється на результатах пізнання, втілених у мовній системі лінгвокультурного колективу. Лексичне значення - зміст слова, який відбиває у свідомості уявлення про предмет.
статья, добавлен 28.10.2020Cемантичні процеси, що відбуваються при формуванні метафоричного значення у споріднених мовах. Заміна архісеми, актуалізація і додавання нових диференційних сем. Репрезентація знань людини про навколишній світ, механізми їхнього відображення в свідомості.
статья, добавлен 15.07.2018Висвітлення питання когнітивного простору суб'єкта вибору в ситуації вибору партнера на матеріалі сучасної німецької мови. Визначення понять "когнітивний простір", "фрейм". Характеристик обсягів та композиційної структури текстів із рубрики "Знайомства".
статья, добавлен 03.12.2020Есе як тип тексту максимального самовираження автора. Особливості вербального відображення авторської самості у франкомовному сучасному есе. Специфічність художньої естетики Філіпа Делерма в процесі пізнання світу через посередництво самопізнання.
статья, добавлен 13.05.2018Розгляд зооморфної метафори як способу пізнання та пояснення навколишнього світу. Аналіз зооморфної метафори з зоонімами cat та dog. З'ясування випадків певної спеціалізації у використанні вторинних найменувань метафоричного походження у термінології.
статья, добавлен 31.07.2020Дослідження напівпредикативних ад’єктивних компонентів для пізнання процесів зв’язного мовлення. Реалізація семантико-синтаксичних відношень між реченнєвою та згорнутою пропозиціями. Типологія моделей, що демонструють синтагматичні можливості ад’єктива.
статья, добавлен 22.03.2023Категорія ствердження як одна з основних категорій філософії, логіки та лінгвістики, що є відображенням найістотніших рис і сторін дійсності та закономірностей її пізнання. Теорія ствердження й заперечення - паралельні форми мисленнєвої діяльності людини.
статья, добавлен 28.09.2016Формування філософської думки першої половини ХХ століття, яка заклала підґрунтя для усвідомлення ролі й місця комунікації в науковому та буденному житті особистості, визначення її важливої ролі у пізнанні, діяльності та загалом існуванні людства.
статья, добавлен 28.05.2017Дослідження змін в семантиці кольороназв. Розгляд парадигматичних, синтагматичних та дериваційних відношень в мовній практиці. Змінність семантичного потенціалу слова як одна з виразних ілюстрацій до трансформації світоглядних конструктів пізнання світу.
статья, добавлен 05.04.2019Мова як один з інструментів пізнання та концептуалізації навколишнього світу. Розгляд особливостей вербалізації концепту GENIUS в англійській мові. Характеристика алгоритму, запропонованого І. Колегаєвою. Аналіз етапів конструювання номінативного поля.
статья, добавлен 20.07.2020Обґрунтування фрактального підходу до аналізу дискурсу в сучасних лінгвістичних дослідженнях. Фрактальний аналіз, що значно спрощує процедуру наукового пізнання в лінгвістиці, дозволяє окреслити матеріальність та інтерпретованість дискурсивної системи.
статья, добавлен 03.08.2021- 69. Парадоксальні висловлення: типологія, семантика, функції (на матеріалі есе Юрія Шереха (Шевельова))
Висвітлення проблем функціювання парадоксів у контексті сучасних лінгвостилістичних досліджень. Частотні типи, жанротворчі ознаки та семантичні особливості парадоксальних висловлень. Відображення взаємозв’язку мови, пізнання та культури в есе Ю. Шереха.
статья, добавлен 30.01.2022 Основні поняття (пізнання, знання, інформація) і становлення когнітивної лінгвістики, Її проблеми, завдання і перспективи. Дослідження типів понятійних структур та його мовних відповідностей. Метафоричні взаємин у мові. Категорія "концепт" в когнітивізмі.
реферат, добавлен 27.11.2014Осмислення суті, причин, наслідків мимовільного зміщення уваги дослідників з самих предметів, явищ, процесів на їх функціональне навантаження (ціннісні предикати). Порівняння наукових набутків щодо пізнання, знання, закарбованих в дискурсі міфів, легенд.
статья, добавлен 04.02.2019Розкриття статусу наративу як когнітивної макроструктури й інструменту пізнання навколишнього світу. Встановлення термінологічного і категорійного статусу наративу у межах когнітивної лінгвонаратології як перспективного напряму лінгвістики тексту.
статья, добавлен 29.09.2023Основні положення та принципи взаємодії особистостей у процесі міжкультурної комунікації як засобу пізнання культури різних народів. Захист культурної самобутності. Міжкультурна комунікація як спілкування мовних особистостей. Проблема взаєморозуміння.
статья, добавлен 28.08.2012Модальність як мовна категорія, що виражає оцінку мовцем способу існування зв’язку між об’єктом дійсності і його ознакою, а також ступінь пізнання, бажаності здійснення цього зв’язку для мовця. Вивчення філософії модальності за допомогою дискурс-аналізу.
статья, добавлен 27.09.2013Предметом є ігрові складники процесу творчості, їх прояв у жанрових особливостях циклу віршів П. Тичини "Пастелі". Поширення ігрових методик при вивченні літератури визначене у статті як проблемне, оскільки гра відбувається не всередині об'єкта пізнання.
статья, добавлен 19.08.2023