Персонізація раціонального знання в парадигмі постнекласичної науки
Формування антропологічного образу постнекласичної науки, її функціонування в умовах сучасної цивілізації. Аналіз дегуманістичної сутності сучасного наукового процесу за умов поєднання ціннісних екзистенційних та антропологічних філософських параметрів.
Подобные документы
Аналіз фундаментальних основ формування й розвитку науки й парадигми. Огляд реалізації аксіологічного аналізу й критики парадигмальної науки з ціллю пошуку аксіологічних констант, які могли б сприяти виходу науки зі світоглядної й гуманітарної кризи.
автореферат, добавлен 14.08.2015Філософія науки як нова галузь філософського знання. Історичні коріння взаємозв’язку філософії та науки, позитивіські концепції. Неокантіанство: концепції методів наукового пізнання. Проблеми пізнання у контексті феноменології, особливості герменевтики.
реферат, добавлен 02.12.2014Дослідження природи та антропологічних параметрів людини. Осмислення й узагальнення її місця, ролі та перспектив трансформації в умовах техногенної цивілізації. Визначення специфіки "техногенної людини" як суб'єкта якісно нового етапу соціоантропогенезу.
статья, добавлен 28.12.2017Зроблено аналіз техніко-наукового активізму та науки загалом у контексті перевантаження сучасного наукового дискурсу установками прагматичного підходу. Розглянуто важливість метафізичного у науковому знанні як філософського складника для його повноти.
статья, добавлен 12.07.2022Здійснено філософський аналіз науки та методології науки як основного чинника формування соціальної раціональності. Окреслено основні концептуальні розбіжності у трактуванні наукового пізнання посткласичним та постнекласичним типами раціональності.
статья, добавлен 27.09.2022Гіпотетичні імперативи людської життєдіяльності як сукупність світоглядно-регулятивних принципів суспільного розвитку в умовах сучасної техногенної цивілізації. Виокремлення світоглядних детермінант оптимізації функціонування економічної та наукової сфер.
автореферат, добавлен 30.09.2013Риси соціальної реальності сучасного соціуму та їхнє філософське осмислення у парадигмі постмодерної культури. Складові формування сучасного кібер-соціального суспільства. Ризомне поєднання соціально активних "племен" та мережі віртуальних спільнот.
статья, добавлен 02.10.2022- 108. Філософія науки
Вивчення типів наукової раціональності. Основні способи систематизації фактів. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання. Розгляд понять методу та методології. Гіпотеза та її роль у науці. Особливості диференціації та інтеграції наукових знань.
шпаргалка, добавлен 22.01.2014 Соціально-філософський аналіз історичної правди як соціально-духовного феномена, з’ясування її природи, сутності та змісту, пошук чинників її оптимізації в умовах сучасного українського суспільства. Моделі формування суб’єктивного образу минулого.
автореферат, добавлен 27.07.2015Розгляд феномену забороненого антропологічного знання в культурі модерну і існуючих форм його легітимізації в суспільстві. Феномен заборони девіантних або стигматизація перверзійних вчинків людини в сучасному суспільстві, породження страхів у ньому.
статья, добавлен 30.08.2016Оцінка дослідження постнекласичною метафізикою перших начал сущого. Огляд засад формування категоріального каркасу постнекласичної метафізики в контексті проекту побудови універсальної мови філософії. Аналіз онтологічних алгоритмів роботи суспільства.
автореферат, добавлен 29.08.2015Аналіз філософського розуміння знання як образу в пізньому періоді творчості Й.Ґ. Фіхте, а саме у його "Вченні про науку". Теологічна перспектива, над якою філософ надбудовує своє вчення про образ, та яка розширюється до розуміння знання як образу Бога.
статья, добавлен 12.07.2023- 113. Філософія історії
Співвідношення діалектики із метафізикою, релятивізмом, софістикою, догматизмом і еклектикою. Філософія історії як напрямок філософського знання: формування проблематики. Аналіз історичного процесу як реальності. Підходи до розуміння сутності історії.
реферат, добавлен 28.07.2017 Проблеми співвідношення філософського та педагогічного знання у вирішенні питань організації сучасної педагогічної діяльності. Філософський розгляд проблем сучасної освіти. Аналіз форм взаємодії філософів і педагогів та розмежування їх функцій.
статья, добавлен 26.10.2018Аналіз філософських поглядів британського утилітариста Дж.С. Мілля і французького позитивіста Ж.М. Гюйо. Аналіз Володимиром Короленком філософських поглядів Монтеня, Вольтера, моральні ціннісні орієнтації і їх роль для розвитку сучасного йому суспільства.
статья, добавлен 05.12.2018Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Порівняльна характеристика двох послідовних етапів розвитку науки – класичного та посткласичного. Аналіз характерного для посткласики зростання ірраціональних, залежних від суб'єкта моментів. Необхідність діалогу та співпраці між різними формами знання.
статья, добавлен 12.04.2018Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.
презентация, добавлен 29.04.2020Акцентована увага на формах дослідження закономірності наукового мислення. Зазначена різниця між методами вивчення науки, її орієнтованістю та націленістю на практичне застосування здобутих результатів. Зауважено на орієнтації науки, на її об’єктивність.
статья, добавлен 14.08.2022Аналіз стосунків науки і політики з позиції соціальної філософії науки, репрезентація політичного повороту у філософії науки й епістемології. Стратегії і підходи соціальної філософії науки. Аргументація соціальної філософії науки в осмисленні історії.
статья, добавлен 25.12.2022Уточнення поняття неявного знання з урахуванням сучасних філософсько-методологічних концепцій. Розкриття природи та виявлення особливостей феномена особистісного неявного знання і визначення його ролі в процесі наукового пізнання в сучасної епістемології.
автореферат, добавлен 17.09.2013Значення раціональної трансформації християнського міфу в схоластиці в процесі формування онтологічного фундаменту перших наукових програм. Аналіз специфічних особливостей міфічних елементів онтології науки як однієї з домінант сучасної культури.
автореферат, добавлен 28.06.2014Розвиток науки у філософських концепціях С.Б. Кримського; соціокультурний, антропологічний, праксеологічний аспекти. Динаміка поглядів мислителя на науку як культурний феномен. Трансформація науки і вищої освіти в умовах інформатизації суспільства.
статья, добавлен 06.03.2018Вивчення причин заперечення і апології неявного, розсіяного знання. Аналіз аргументації прихильників і противників такого типу знання та його функцій у суспільстві. Роль неявного знання в організації самого наукового пізнання. Способи трансляції знання.
статья, добавлен 12.07.2018- 125. Філософія і наука
Розкриття змісту і вивчення історії розвитку науки як системи систематизованих і об'єктивних знань про дійсність. Дослідження історії філософії і розвитку уявлень про відношення науки і філософії. Опис і аналіз відмінностей і єдності філософії і науки.
реферат, добавлен 30.05.2012