Пізнання як творчість. Проблема істини
Пізнання як процес ідеального освоєння реального світу. Абсолютне протиставлення об'єктивному суб'єктивного. Тлумачення об'єктивності істини в незалежності змісту знання від людей і людства в цілому. Парадоксальність, ірраціональність навколишнього світу.
Подобные документы
Дослідження особливостей повсякденного життя людей та їх побуту. Пошук основ раціональної чистої свідомості, відділеної від буття і свідомості конкретного індивіда. Протиставлення світу природничо-наукових та математичних абстракцій життєвому світу.
реферат, добавлен 18.10.2014Розгляд проблеми синтезу цілісної наукової картини світу. Характеристика базових принципів та сучасна класифікація наук. Систематизація філософії розвитку НКС В.І. Вернадським, що відбувається в умовах зміни інституційних форм наукового пізнання.
статья, добавлен 24.01.2018Пошук шляхів вирішення цивілізаційних проблем сучасності. Осмислення причин скептичного відношення щодо традиції класичного раціоналізму в новітній теорії пізнання та філософії науки. Відкриття трансцендентального ego як основи об’єктивного знання.
статья, добавлен 09.03.2023Наукове теоретичне пізнання як різновид раціонального пізнання. Вивчення поняття методу і видів досліджень. Постановка проблеми та висування гіпотези. Процес емпіричного і теоретичного пізнання. Співвідношення гіпотези і перевіряючого її експерименту.
реферат, добавлен 18.03.2013Висвітлення теоретичних принципів пізнавальної активності суб’єкта-дослідника. Основні шляхи його руху-поступу до психологічного знання. Складові частини пізнавальної активності особистості, що утримують ефективну миследіяльність у пошуках істини.
статья, добавлен 05.06.2018Наукове пізнання як цілеспрямований процес, що вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання, його форми, засоби, методи та компоненти. Методи емпіричного й теоретичного рівня наукового та стихійно-емпіричного пізнання.
контрольная работа, добавлен 05.10.2009Методологія наукових досліджень: історичний аспект, принципи, рівні пізнання (теоретичний, емпіричний). Дедукція й індукція – найважливіші способи теоретичних досліджень, експеримент – емпіричних. Сутність, мета, функції, етапи наукового експерименту.
реферат, добавлен 01.12.2014Аналіз творчості та головних наукових праць відомого німецького філософа Артура Шопенгауера. Роздуми філософа про походження та сутність світу, аналіз способів його пізнання. Безцільність людського існування як вища міра пізнання сущого по Шопенгауеру.
реферат, добавлен 17.03.2010Аналіз гносеологічних метафізичних дискурсів в їх ґенезі. Особливості метафізики як гносеології, яка розгортає інтерпретації процесу пізнання в контексті певних меж і можливостей у співвідношенні "людина - світ". Метафізичні підходи до проблеми істини.
статья, добавлен 06.12.2022Методологія системного дослідження. Поняття і класифікація системотворчих чинників. Аналіз механізму розвитку систем. Світ у світлі системних уявлень. Системність органічної та неорганічної природи. Вивчення ролі людини як суб'єкта в розвитку природи.
реферат, добавлен 15.02.2012Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.
презентация, добавлен 29.04.2020Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.
статья, добавлен 23.08.2018Розум як ключова властивість людини та засіб пізнання, на основі якого формується об’єктивна картина світу та відбувається накопичення знань. Шанс відкрити нові горизонти власного існування. Добровільне переміщення людини у штучний світ власних вражень.
статья, добавлен 04.02.2019Сутність некласичного осмислення поняття "істини", його парадоксально-неоднозначного варіанту, який пропонує постмодернізм. Акцент на невкоріненості, релятивності всього, що стосується істини. Дослідження поверхневих постмодерністських концепцій істини.
статья, добавлен 02.02.2019- 90. Наукове пізнання
Наукове розуміння процесу пізнання, відмінність наукового та буденного пізнання. Форми наукового пізнання, його скерованість на нові відкриття. Вихідні основи діалектичної теорії пізнання. Чуттєве відображення, постановка проблеми та складання гіпотези.
реферат, добавлен 20.10.2010 Створення системи пізнання, яка розкриває зв’язки між порізненими числами, звуками, словами і кольорами як головними умовами прогресивного розвитку людства. Організація вищих, середніх і нижчих засобів пізнання як поєднання органічного і духовного буття.
статья, добавлен 01.12.2018Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.
реферат, добавлен 23.11.2008Розгляд розуму як ключової властивості людини та засобу пізнання, на основі якого формується об’єктивна картина світу. Вивчення природи розуму шляхом осмислення його проявів. Окреслення шляхів подолання перманентної кризи, в якій перебуває сучасна людина.
статья, добавлен 23.12.2016- 95. Що є істина?
Наука та істина, судження як основа істини. Проблема істини поза наукою з філософської точки зору. Актуальність минулого як діалектична проблема. Логічні зв'язки сенсу мови і розмови як завдання герменевтики. Первинність запитання щодо відповіді у логіці.
контрольная работа, добавлен 25.03.2010 Формування структури Всесвіту, походження галактик, зірок і планет. З'ясування місця людини і людства у світобудові, взаємозв'язку між еволюцією матерії у Всесвіті і виникненням життя. Планетна космогонія, наукове пізнання минулого в науці про Всесвіт.
реферат, добавлен 26.06.2010Герменевтика як теорія й інструмент розуміння тексту. Можливість варіативної інтерпретації, конфліктності понять, розуміння та тлумачення. Актуальність герменевтики, її еволюція від науки про тлумачення тексту до філософського розділу людського пізнання.
реферат, добавлен 19.10.2016Дослідження змісту поняття "метатекст" як філософської категорії у контексті художньої творчості. Її місце в системі соціально-філософського знання. Можливість використання метатексту як гносеологічної конструкції пізнання й розуміння соціального світу.
автореферат, добавлен 16.10.2013- 99. Філософсько-наукові засади ноосферного пізнання в методологічній системі ноонаукового зросту знань
Показано можливість розробки методології ноосферного пізнання на філософсько-наукових засадах та представлено цей процес у відповідній методологічній системі, в котрій ноосферний зріст наукових знань набуває номонологічно-законопокладеного характеру.
статья, добавлен 08.03.2023 - 100. Наукове пізнання
Основні форми раціонального мислення. Ідея в науковому пізнанні. Осягнення в мисленні явищ об'єктивної дійсності. Пізнавальні установки, які регулюють процес відображення об’єкта в різних формах наукового знання. Зміна типів наукової раціональності.
реферат, добавлен 10.10.2016