"Довіра" і "недовіра" до суб’єкта пізнання в логіці скептицизму
Скептицизм - інтелектуальна культурна традиція, аргументи якої використовувалися філософським мисленням для подолання суперечностей в процесі пізнання. Достовірність - вимір адекватності відображення об`єкту, що може бути перевірено емпіричним шляхом.
Подобные документы
Базові поняття філософії історичного пізнання — історичної дійсності та історичного факту — у світлі філософсько-методологічних ідей Л. Вітгенштейна. Проект "некласичної історіографії" польського історика В. Вжосека як ціннісний вимір історичної оповіді.
статья, добавлен 06.05.2019Структура наукового пізнання. Наукові методи емпіричного дослідження: спостереження, опис, вимірювання, найпростіший вид експерименту та вимірювальний або кількісний експеримент. Методи пізнавальної активності, їх роль в практичній діяльності суспільства.
задача, добавлен 27.05.2014Дослідження засад пізнання в епістемології. Розгляд кантової доктрини подвійної афектації в термінах логічної семантики. Подолання дилеми слів і знань. Селарсова інтерпретація трансцендентального ідеалізму Канта. Аналіз когнітивної схеми споглядання.
статья, добавлен 29.07.2021Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.
статья, добавлен 04.03.2019Розгляд головних аспектів інтелектуальної діяльності як необхідного компоненту формування інтелектуальної культури. Аналіз концепту "інтелектуалізація планетарного світу" у контексті філософського пізнання. Сутність поняття "інтелектуальна культура".
статья, добавлен 22.05.2022Ознаки суспільства як об’єкта з’ясування соціальної філософії. Поняття "соціальне пізнання". Завдання соціального типу знання — аналіз суспільних процесів і виявлення в них закономірних, з необхідністю повторюваних явищ. Розвиток ідей в суспільстві.
статья, добавлен 04.03.2019Розмежування соціальних та гносеологічних, позанаукових та внутрішньо наукових детермінацій пізнання наприкінці ХХ сторіччя. Усвідомлення мети і проектування подальшого пізнання й перетворення світу. Ідеологія як критерій класифікації політичних партій.
статья, добавлен 27.03.2018Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.
реферат, добавлен 28.02.2009Особливості відображення в людській свідомості об’єктивного світу і суспільної практики пізнання. Визначення основних етапів еволюції поняття "досвіду" у німецькому ідеалізмі. Аналіз бачення неокантіанства та прагматизму на філософію мови та науки.
автореферат, добавлен 28.09.2014Семантико-етимологічний аналіз текстів античних авторів, з цілю визначити терміни, що репрезентують феномен інтуїтивного пізнання. Дослідження процесу еволюції поняття "інтуїція", а також термінів, що його виражають; уявлення про інтуїтивне пізнання.
статья, добавлен 18.03.2020Вираження поняття ідеалу у розуміннях Канта та Гегеля. Матеріали для створення художнього образу у різних видах мистецтва. Пізнання наукової істини соціологами, які вивчають загальні закони розвитку суспільства. Предмет і специфіка художньої літератури.
реферат, добавлен 16.07.2017Дослідження концепцій внутрішньої форми, які представлені в європейській філософській думці. Етапи розвитку і когнітивна природа поняття. Осмислення категорії у якості елемента процесів символізації, засобу інтерпретації та "діалогічної" моделі пізнання.
автореферат, добавлен 14.09.2015Аналіз проблем гносеології, основні принципи пізнання. Методи фізичної причинності та агностицизм Канта. Аналіз механізмів активного творчого відтворення дійсності у свідомості людини. Абстрагування та ідеалізація реальних предметно-чуттєвих об'єктів.
реферат, добавлен 02.12.2016Дослідження феномену Української козацької держави другої половини XVII століття. Герменевтика як метод пізнання, що передбачає інтерпретацію предмету дослідження. Політичний портрет Б. Хмельницького. Філософсько-теоретичні основи побудови знання.
статья, добавлен 02.08.2017Виявлення основних аспектів розуміння візуальної парадигми пізнання у філософських концепціях раціоналістичного спрямування епохи Модерну. Аналіз метафори "природне світло розуму". Виокремлення візуальних технік пізнання в епістемології Нового часу.
статья, добавлен 15.05.2018Пізнання як процес ідеального освоєння реального світу. Абсолютне протиставлення об'єктивному суб'єктивного. Тлумачення об'єктивності істини в незалежності змісту знання від людей і людства в цілому. Парадоксальність, ірраціональність навколишнього світу.
реферат, добавлен 03.06.2010- 92. Наукове знання
Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.
реферат, добавлен 13.03.2013 Тлумачення філософського змісту мандрівки. Розуміння цивілізаційного феномену туризму як об’єкту пізнання. Сутність теорії людської діяльності як форми самореалізації особистості шляхом подорожі. Оформлення концепції знання про мандрівки у XIX-XX ст.
реферат, добавлен 19.03.2015Роль епістемології для наукового пізнання господарських процесів. Взаємозв'язок економічного аналізу і найважливіших категорій діалектики. Методи дослідження ідеалізованого об'єкта як основа створення раціональної системи інформації економічного аналізу.
реферат, добавлен 26.02.2015Проблема меж і можливостей пізнання майбутнього. Вивчення екзистенційних станів людини. Дослідження способів пізнання майбутнього. Засоби конструювання людської ідентичності. Відкритий простір людського життя як джерело футуристичних емоцій і переживань.
статья, добавлен 27.12.2021Розгляд питання щодо визначення специфіки методології соціально-філософського пізнання у постмодернізмі. Логіка розгортання методології соціогуманітарного пізнання ХХ ст. Філософія репресивно-дисциплінарного суспільства у Фуко, його антропологічне вчення.
статья, добавлен 06.04.2019Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Визначення терміну "ідентифікація". Особливості застосування методу ідентифікації у біології, математиці, хімії, психології, криміналістиці. Соціальна актуалізація процесів ідентифікації, її аналіз. Структура ідентифікації як методу соціального пізнання.
статья, добавлен 21.09.2016Процес наукового пізнання, його методи, методики, методології. Системний та структурно-функціональний загальнонаукові методи. Емпіричне та теоретичне дослідження. Спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент, опитування, аналіз, аргументування.
реферат, добавлен 04.10.2011Сутність методології як процесу інтеграції методів наукового пізнання та приросту нового знання. Сутність сучасного міждисциплінарного підходу. Нові методи пізнання: абдукція, комп’ютеризація, метод "кейсів", метод дослідження куматоїдних об’єктів.
статья, добавлен 21.03.2016