Стратегії повернення суб’єкта
У статті показана аналітика сучасних пошуків суб’єкта для його повернення у філософський дискурс. Розглянуто різноманітні дескрипції суб’єкта як нормативної структури, які дозволяють більш глибоко і ґрунтовно виявити проблемні точки у розум суб’єкта.
Подобные документы
Порівняльна характеристика двох послідовних етапів розвитку науки – класичного та посткласичного. Аналіз характерного для посткласики зростання ірраціональних, залежних від суб'єкта моментів. Необхідність діалогу та співпраці між різними формами знання.
статья, добавлен 12.04.2018Історіософське світобачення у становленні вчителя як суб'єкта цілісної педагогічної діяльності. Визначення гуманістичних орієнтирів конструювання історичної дійсності за умов зміни парадигми світобачення. Традицієзнавчий підхід в педагогічній освіті.
автореферат, добавлен 27.07.2014Специфіка ключового засобу, що наділяє світоглядні засади філософії космізму універсальністю, здатністю виявляти свій потенціал у контексті лінгвокультурного простору. Становлення принципово нового типу мовця як цілісного та творчого суб’єкта культури.
статья, добавлен 20.08.2021Процеси становлення особистості як суб’єкта глобалізаційних процесів. Характер розгортання конфліктів як на глобальному, так і на особистісному рівнях. Особливості формування глобальної ідентичності особистості, з урахуванням національної специфіки.
автореферат, добавлен 29.08.2015- 105. Наукове пізнання
Основні форми раціонального мислення. Ідея в науковому пізнанні. Осягнення в мисленні явищ об'єктивної дійсності. Пізнавальні установки, які регулюють процес відображення об’єкта в різних формах наукового знання. Зміна типів наукової раціональності.
реферат, добавлен 10.10.2016 Філософсько-антропологічна проблематика творчості К. Маркса. Концепція соціального відчуження людської сутнісної природи. Найважливішими ідеями філософської антропології Маркса є наділення людини рангом самостійної суверенності, статусом суб'єкта історії.
контрольная работа, добавлен 12.03.2009Розуміння толерантності в соціально-політичній філософії, умови її функціонування. Базові характеристики суб’єкта толерантності: заперечення, прийняття, відкидання. Безмежна, ізольована, некомпетентна чи байдужа, вимушена та безпідставна толерантність.
статья, добавлен 13.01.2023Виявлення особливостей філософсько-методологічних підходів до визначення соціогуманітарної категорії "повсякдення" та розвитку дискусії її осмислення. Розгляд ґенези поняття "повсякденне життя" як об’єкта феноменології, структуралізму та екзистенціалізму.
статья, добавлен 28.09.2023Розгляд та аналіз завершального етапу "цілої критичної справи" I. Канта в контєксті критичної філософії загалом. Дослідження та характеристика змісту рефлектувальної сили судження як одна із вищих пізнавальних спроможностей трансцендентального суб'єкта.
статья, добавлен 31.08.2023- 110. Герменевтичне коло нормативної структури науки: між професійним етосом і екзистенційним досвідом
Герменевтичний сенс питань нормативної структури науки в філософії ХХ-ХХІ ст. Методологічні та етичні норми наукового мислення з точки зору герменевтики онтології Гадамера. Цитати відомих вчених, які доводять релігійні витоки наукового світогляду.
статья, добавлен 02.03.2018 Аналіз філософсько-правових ідей епохи Відродження. Розкриття суті особистої свободи та відповідальності, повернення людини до естетичних ідеалів. Гармонізація суспільних і приватних інтересів. Суть індивідуалізму М. Монтеня, розум як критерій істини.
статья, добавлен 17.03.2021Аналіз трансформацій суб’єкта в контексті постантропології. Проблема симуляції у контексті віртуалістики. Дослідження у полі інформації, інформаційності та медійності. Відмінності між поняттями людини як класичного антропологічного типу від постлюдини.
статья, добавлен 09.01.2019Дослідження проблем свідомості, душі та особистості. Вивчення впливу віртуальної реальності на формат становлення та визначення суб’єкта в інформаційному суспільстві. Сучасні феноменологічні концепції темпоральності та трансверсальної суб’єктивності.
статья, добавлен 18.04.2022Соціальний феномен патріотизму через пошук суб’єкта формування патріотичної національної ідеології. Дослідження феномену інтелігенції як частини суспільства, здатної розробляти ідеї і здійснювати ідеологічний вплив та реалізовувати ідеї патріотизму.
статья, добавлен 18.12.2020Соціальний вимір ідентичності, теорія суспільного договору. Наукова точка зору на ідентифікацію модерного суб'єкта. Релігійне коріння проблеми споживацького суспільства. Уявлення про гомогенний простір та лінійний час як засадничі ідеї модерної історії.
статья, добавлен 21.10.2010- 116. Моральні цінності суб’єкта діяльності в інформаційному суспільстві: трансформація й віртуалізація
Формування світоглядних і аксіологічних пріоритетів, відповідно до яких змінюються й відтворюються моральні характеристики інформаційного суспільства (ІС). Підвищення питомої ваги моральних цінностей, їх віртуальна трансформація. Причини віртуалізації ІС.
статья, добавлен 16.11.2018 Дослідження природи та антропологічних параметрів людини. Осмислення й узагальнення її місця, ролі та перспектив трансформації в умовах техногенної цивілізації. Визначення специфіки "техногенної людини" як суб'єкта якісно нового етапу соціоантропогенезу.
статья, добавлен 28.12.2017Особливості наукової діяльності і взаємодія науки з іншими сферами матеріальної і духовної діяльності суспільства. Наукове пізнання об’єктивного світу як самовизначення людини у цьому світі, самореалізація її як суб’єкта. Етичний імператив ученого.
доклад, добавлен 08.06.2024- 119. Філософія творчості
Поняття і сутність творчості як найважливішої проблеми сучасної науки і філософії. Інтенсивність і форми прояву творчої активності суб'єкта. Віртуальна і дійсна творчість. Особливості науково-технічної, художньої, соціальної, військової творчості.
реферат, добавлен 20.10.2016 Розгляд нелінійності особистості в науковому дискурсі, як переходу науки від класичного до некласичного і постнекласичного етапів її розвитку. Аналіз розуміння нелінійної особистості як активного суб'єкта відношення "людина - суспільство - світ".
статья, добавлен 25.12.2022Рушійні сили пізнавального процесу. Основні особливості мислення суб'єкта, що пізнає, у науковому і художньому пізнанні. Характер взаємодії і взаємодоповнення наукового і художнього пізнання. Роль художньо-образного мислення в пізнавальній діяльності.
автореферат, добавлен 29.09.2013Виокремлення двух домінуючіх орієнтацій духовних систем Стародавнього Світу — світопізнавальна та практично-орієнтаційна. Роль духовних практик ("герменевтики суб’єкта") в них. Співставлення базових архетипів екзистеціалів духовної ієрархії Мікрокосму.
статья, добавлен 06.04.2019Актуалізація лаканівської культурфілософії. Розкриття зв’язку між структурно-семіотичною теорію суб’єкта та вченням про культуру в рамках лінгвістичного психоаналізу Ж. Лакана як впливового напряму семіотично орієнтованої культурфілософії ХХ столітті.
статья, добавлен 11.01.2023Співвідношення духовного та фізичного. Самопізнання як природній потяг до самоорганізації та самовдосконалення. Свідомість, як причина інтроспекції та початок будь-якого поняття про світ. Моральний закон природи людини. Рефлексія та саморефлексія.
статья, добавлен 23.07.2013Сутність взаємодії культур, аналіз проблеми відсутності "монооб’єкта". Обґрунтування необхідності підвищення інтегративного статуту філософії культури. Узгодження наявних парадигм взаємодії культури як базису поєднання множини систем (комплексів).
статья, добавлен 18.07.2022