Основні напрями наукового осмислення поняття "ідентифікація" у сучасній парадигмі лінгвофілософського знання
Етимологія поняття ідентифікації. Комплексний аналіз складнопідрядних речень зі сполукою вказівного займенника й опорного слова або його аналогом, що виражають відношення ідентифікації. Спільні семантичні ознаки всіх дефініцій, поняття тотожності та ін.
Подобные документы
Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
статья, добавлен 04.03.2018Поняття "суспільство" в філософії, його структура, функції та історичні типи. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв’язок. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація". Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.
реферат, добавлен 25.04.2009Предмет, структура та завдання формальної логіки. Поняття судження, класифікація і форми вираження. Співвідношення законів діалектики і метафізики. Поняття умовиводу, його види. Визначення типу суджень, що входять до складу категоричного силогізму.
методичка, добавлен 22.07.2017Характеристика місця філософії туризму в системі філософського знання. Дослідження її місця в складі соціальної філософії, аналіз її онтологічної частини, прикладного аспекту. Визначення поняття туризму, аналіз його відмінностей від інших подорожей.
статья, добавлен 13.12.2018Аналіз концепту "інформація" як категорії науки. Доведення багатовимірність цього поняття. Розмежування реальності на суб’єктивну та об’єктивну, що, безумовно, є основою для пізнання та інтерпретації інформації та перетворення її на якісні знання.
статья, добавлен 21.07.2018Аналіз проблеми знання, зростання якого обумовило прогрес суспільства. Осмислення практичного досвіду, формування способів ефективного застосування знання, можливостей передавати його іншим людям. Результат практичного досвіду та наукових досліджень.
статья, добавлен 06.12.2022Виявлення схожості між процесами генерації наукового знання і випромінювання енергії атомом має дуже важливе значення для глибшого зрозуміння складності феномену науки, його особливостей та значущості для розвитку людства і прогресу цивілізації.
статья, добавлен 20.10.2024Дослідження Гайдеґґерової інтерпретації поняття метафізики у ширшому історичному контексті цього поняття. Пізнання надчуттєвого з огляду на відносно випадкове тлумачення назви "метафізика". Підґрунтя розуміння метафізики, вчення про забуття буття.
статья, добавлен 12.02.2023Різноманітність підходів до дослідження феномена маргінальності та існуючі визначення поняття "маргінальність" у сучасному соціогуманітарному знанні. Феноменологічні відмінності поняття "маргінальність" від категорій "екстремальна ситуація" і "криза".
автореферат, добавлен 07.11.2013Відношення до юридичного знання з появою штучних інтелектуальних систем висвітило проблему витягу, подання і використання знань у сфері правознавства. Проаналізовано питання, як і яким чином суб’єкт може усвідомити неявні компоненти особистісного знання.
статья, добавлен 08.08.2022Основні типи критеріїв валідності в теорії комунікативної дії. Модель аргументації С. Тулміна та її критика Ю. Габермасом. Універсальні вимоги валідності: поняття і його застосування. Життєсвіт як доповнювальне поняття до трьох формальних світів.
статья, добавлен 23.12.2016Дослідження морального відношення людської особистості до проблеми смерті. Історико-філософський екскурс у поняття смерть, його трансформація в європейській свідомості. Відношення екзистенції до смерті, сутність різноманітних підходів до її концепту.
автореферат, добавлен 28.09.2014Дослідження поняття "межа" у зрізі розвитку філософської думки. Визначення межі та межовості як атрибутів людського знання та існування. Аналіз основних тенденцій у трактуванні та означенні цих понять впродовж розвитку європейської філософської думки.
статья, добавлен 03.02.2018Дослідження співвідношення типу наукової раціональності зі способом філософського осмислення засад науки у їх стосунку щодо стратегій дисциплінарної демаркації наукового знання. Аналіз дисциплінарного поділу науки на сучасному етапі її функціонування.
статья, добавлен 14.09.2020Мелетій Смотрицький як відомий блискучий полеміст першої третини XVII століття. Критика певних церковних структур та їх представників. Розгляд семантики полонізму. Особливості тогочасного трактування слова "послушенство". Витоки ідентифікації православ'я.
статья, добавлен 30.01.2016Проблемність поняття метафізики з моменту його виникнення, у її класичному розумінні. Дослідження Гайдеґґерової інтерпретації метафізики у ширшому історичному контексті. Власне розуміння Гайдеґґером його змістовне значення. Вчення про забуття буття.
статья, добавлен 28.04.2023Особливості функціонування особистості як духовного утворення. Дослідження проблеми саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення людини. Поняття особистості в філософії. Сутність самоздійснення особистості як аскетичне устремління до вдосконалення.
статья, добавлен 27.12.2016Дослідження проблеми інтерпретації ідеології як квазірелігійної ознаки визначення культурно–цивілізаційної ідентифікації українства в добу модерну. Значення ідеології як невід’ємної компоненти національної самоідентифікації у процесі історичного розвитку.
статья, добавлен 27.09.2013Осмислення поняття "вітогляд" як соціально-філософської категорії. Аналіз типології світогляду і проблем існування наукового світогляду особи як окремого типу. Дослідження співвідношення індивідуального світовідчуття і масових установок орієнтації особи.
автореферат, добавлен 08.11.2013Особливості трансформації змістовного навантаження поняття "культура" у історико-філософському процесі. Етимологічні витоки слова "культура", виявлення змістовного осердя поняття крізь призму історико-філософської ретроспекції змістовного навантаження.
статья, добавлен 04.03.2019Поняття як найпростіша форма теоретичного пізнання. Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємини між ними. Обмеження та узагальнення поняття. Дефініція (визначення) та поділ (класифікація) понять. Роль логічних правил дефініції та поділу в юриспруденції.
контрольная работа, добавлен 07.02.2010Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014- 98. Основи філософії
Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012 Розгляд полісемантичності поняття "природа" у роботах американського філософа Ральфа Волдо Емерсона. Проблема відсутності протиставлення природи та культури у Р.В. Емерсона. Вплив натурфілософії Емерсона на хід історії та суспільно-політичне життя у США.
статья, добавлен 11.07.2022Порівняння поняття системи, якими послуговувалися Ґотфрид Вільгельм Ляйбніц (1646-1716) і Християн Вольф. Принципи тлумачення філософських поглядів Ляйбніца і Вольфа. Математика як парадигма наукового методу. Математика як зразок методичного мислення.
статья, добавлен 30.07.2021