Наукове пізнання та його методи
Наукове пізнання як цілеспрямований процес, що вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання, його форми, засоби, методи та компоненти. Методи емпіричного й теоретичного рівня наукового та стихійно-емпіричного пізнання.
Подобные документы
Визначення чинників та особливостей трансформації різних моделей пізнання в сучасній епістемології. Дослідження ролі людиномірного компоненту у епістемології на прикладі трансформації неопозитивізму. Аналіз взаємин факту та смислу в процесі пізнання.
автореферат, добавлен 25.09.2013Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.
статья, добавлен 04.03.2019Дослідження індукції і дедукції у процесі пізнання. Порівняння двох моментів як висування версії і юридичної оцінки учиненого. Поняття кримінально-правової кваліфікації учиненого як процесу дедуктивного і не можливість його відбуватись у формі індукції.
эссе, добавлен 29.03.2012- 104. Наукова революція
Еволюційне переростання наукових революцій в промислові, технічні, технологічні. Методологія наукового пізнання. Рівні наукового пошуку: інформаційний, критичний, аналітико-синтетичний, науково-дослідний і прогностичний. Формулювання поняття "корпорація".
контрольная работа, добавлен 20.11.2013 Розмежування соціальних та гносеологічних, позанаукових та внутрішньо наукових детермінацій пізнання наприкінці ХХ сторіччя. Усвідомлення мети і проектування подальшого пізнання й перетворення світу. Ідеологія як критерій класифікації політичних партій.
статья, добавлен 27.03.2018Характеристика життєвого шляху А. Шопенгауера: його дитинство, юність, подорож по Європі, навчання. Перші праці німецького філософа, особливості його етичних поглядів. Вплив волі на пізнання людини. Основні матеріалістичні мотиви у філософії Шопенгауера.
реферат, добавлен 04.11.2015Скептицизм - інтелектуальна культурна традиція, аргументи якої використовувалися філософським мисленням для подолання суперечностей в процесі пізнання. Достовірність - вимір адекватності відображення об`єкту, що може бути перевірено емпіричним шляхом.
статья, добавлен 29.03.2017Епоха Просвітництва як "золотий вік утопій". Жан Антуан Кондорсе як засновник теорії історичного прогресу. Історія людського розуму. Швидкий і повільний прогрес. Важливість аналітичних методів пізнання, емпіричного базису або фактів для побудови теорії.
статья, добавлен 05.04.2018Дослідження феномену Української козацької держави другої половини XVII століття. Герменевтика як метод пізнання, що передбачає інтерпретацію предмету дослідження. Політичний портрет Б. Хмельницького. Філософсько-теоретичні основи побудови знання.
статья, добавлен 02.08.2017Виявлення основних аспектів розуміння візуальної парадигми пізнання у філософських концепціях раціоналістичного спрямування епохи Модерну. Аналіз метафори "природне світло розуму". Виокремлення візуальних технік пізнання в епістемології Нового часу.
статья, добавлен 15.05.2018- 111. Методологія науки
Поняття методу й методології. Основні види методології: філософська, загальнонаукова, частково-наукова. Основні структурні компоненти методології наукового пізнання на абстрактному рівні. Основні вимоги до методів психології. Види спостереження, тестів.
реферат, добавлен 25.12.2012 Аналіз та оцінка цілісності світу на сучасному етапі його розвитку, існуючі суперечності та глобальні проблеми. Основні характеристики моделювання як методу наукового пізнання. Вивчення та оцінка ефективності даної соціально-філософської проблеми.
реферат, добавлен 28.03.2014- 113. Антрополого-екзистенціальні виміри соціального пізнання: відповідальність і творчість особистості
Морально-етичні питання відповідальності, зобов’язальності соціального суб’єкта. Екзистенціально-антропологічна спрямованість суспільного пізнання. Дослідження особливостей взаємодії соціального й індивідуального буття. Самопізнання суспільства і людини.
статья, добавлен 29.02.2020 Філософія — особлива форма пізнання світу, людини та їх відносини. Філософія як спосіб людського мислення, теоретичний тип світогляду; соціокультурні передумови її виникнення і функціонування; етапи розвитку. Завдання та структура філософського знання.
шпаргалка, добавлен 30.05.2012Пізнання як предмет філософського аналізу. Риси і обмеженість донаукових концепцій суспільного розвитку (СР). Поняття суспільно-економічної формації, його роль в матеріалістичному розумінні історії. Географічне середовище як постійна і необхідна умова СР.
курс лекций, добавлен 25.09.2017- 116. Філософсько-наукові засади ноосферного пізнання в методологічній системі ноонаукового зросту знань
Показано можливість розробки методології ноосферного пізнання на філософсько-наукових засадах та представлено цей процес у відповідній методологічній системі, в котрій ноосферний зріст наукових знань набуває номонологічно-законопокладеного характеру.
статья, добавлен 08.03.2023 Характеристика філософської герменевтики В. Дільтея у зв’язку з його уявленням про історичне пізнання. Герменевтика у вченні філософа не як окрема складова частина, а як суть історичного пізнання, що базується на процедурах розуміння та інтерпретації.
статья, добавлен 15.10.2018Специфіка посткласичної парадигми соціально-філософського пізнання. Феномен людини з точки зору категоріального синтезу. Співвідношення сцієнтистських аспектів пізнання й екзистенційних методик у процесі соціально-філософського дослідження людини.
автореферат, добавлен 26.09.2013Підходи в історії наукової думки в частині визначення поняття "філософія права". Її структура, функції і значення в підготовці юристів. Проблеми осмислення та пізнання правових істин. Сутність філософсько-правової рефлексії. Види праворозуміння.
реферат, добавлен 02.02.2017Нарис кантівської теорії пізнання у фокусі аналізу здатності уяви як її невідривної та фундаментальної складової. Уява як посередник між чуттєвістю і розсудком, і самостійна здатність серед них. Розсудок як одна з двох умов можливості пізнання.
статья, добавлен 30.12.2017Поняття сучасної філософії як науки. Її зміст, специфіка, об'єкт та предмет дослідження. Функції, та культурно-історичні передумови виникнення філософії. Розкриття проблеми свідомості та пізнання у філософії. Поняття природи пізнання, життя і смерті.
курс лекций, добавлен 08.11.2012Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Логіка - наукова дисципліна про форми мислення, його закони, методи пізнання та умови істинності суджень і знань. Відокремлення дедукції у виді логічної форми доведення - основна ідея представників школи елеатів. Ключові постулати логіки Аристотеля.
реферат, добавлен 04.04.2015Філософська думка середньовічної України. Аналіз наявних у могилянських філософських курсах концепцій інтелектуального пізнання, використання"Traktat o duszy" Касіяна Саковича. Особливість людської природи, як схильність і здатність ставити питання.
статья, добавлен 31.07.2021Вивчення основних підходів до розуміння співвідношення людини та універсуму в аспекті опосередкованості технікою. Визначення основних концептуальних розбіжностей трактування наукового пізнання техноцентричною та антропоцентричною раціональностями.
статья, добавлен 15.01.2023