Методологія як вчення про методи пізнання й перетворення світу
Методологія наукових досліджень: історичний аспект, принципи, рівні пізнання (теоретичний, емпіричний). Дедукція й індукція – найважливіші способи теоретичних досліджень, експеримент – емпіричних. Сутність, мета, функції, етапи наукового експерименту.
Подобные документы
Аналіз комплексу методологічних засобів, які можуть бути використані як інструмент з’ясування синегретичного потенціалу держави. Визначення принципів осмислення предмета дослідження пізнання. Аналіз існування регуляції (саморегуляції) у суспільстві.
статья, добавлен 05.03.2019Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання як головна мета філософів Нового часу. Формування нових філософських напрямків: емпіризму і раціоналізму. Розмаїття онтологiчних концепцiй ХVII-ХVIII ст., їх порівняльна характеристика та значення.
контрольная работа, добавлен 08.11.2015Дослідження проблеми специфіки і взаємодії наукового і художнього пізнання, де їх розмежування відбувається не на основі опозиції образу і поняття, а на основі концепції доповнюваності Н. Бора, який розглядає об'єкт у взаємозаперечних системах опису.
автореферат, добавлен 28.07.2014Природа і призначення процесу пізнання. Визнання об’єктивної реальності світу, відображення його в свідомості людини. Відношення мислення до буття, свідомості до матерії, природи. Діалектична єдність суб’єктивного і об’єктивного, форми відображення.
реферат, добавлен 02.04.2017Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.
статья, добавлен 23.08.2018Антропологічне вчення Кароля Войтили - спроба узагальнення філософських, природничонаукових та богословських аспектів вивчення людської сутності. Пізнання - один з найбільш суттєвіших аспектів, через який розкривається методологія цього філософа.
статья, добавлен 25.07.2021Необхідність систематичного і постійного навчання і пізнання та їх взаємно доповнення в період становлення та розвитку молодої людини. Розкриття залежності взаємозв’язку мови та мислення в процесі вивчення та пізнання природи навколишнього світу.
статья, добавлен 10.05.2018Розгляд питання щодо визначення специфіки методології соціально-філософського пізнання у постмодернізмі. Логіка розгортання методології соціогуманітарного пізнання ХХ ст. Філософія репресивно-дисциплінарного суспільства у Фуко, його антропологічне вчення.
статья, добавлен 06.04.2019Розгляд проблеми синтезу цілісної наукової картини світу. Характеристика базових принципів та сучасна класифікація наук. Систематизація філософії розвитку НКС В.І. Вернадським, що відбувається в умовах зміни інституційних форм наукового пізнання.
статья, добавлен 24.01.2018Визначення меж і умов раціональності як методологічної частини наукового дослідження. Зв’язок раціонального та інтуїтивного в науковому пізнанні. Розуміння раціональності як відкритої структури, що дозволяє розглядати прояв позараціонального в пізнанні.
статья, добавлен 15.03.2020Онтологічні витоки сучасного процесуального розуміння людської свідомості. Загально-філософські та методологічні засади концепцій А. Бергсона та Е. Гуссерля як теоретиків методології безпосереднього досвіду. Ідеація як специфічна настанова пізнання.
автореферат, добавлен 07.03.2014Методологія фальсіфікаціонізму. Історизм як принцип наукового пізнання. Цінності і норми пізнавальної діяльності. Співвідношення знань, істини і переконань у науці. Критерії етичності вчених. Прагматистський інструменталізм Дьюї. Тлумачення позитивізму.
шпаргалка, добавлен 22.01.2014- 113. Основи філософії
Базові функції світу ідей та чуттєво сприйнятих речей у рамках метафізики Платона, уявлення вченого про процес пізнання. Розгляд людини з методологічних позицій філософської антропології. Ставлення Франка до марксизму і загальна характеристика умовиводу.
реферат, добавлен 21.03.2011 Дослідження еволюції когнітивних комп'ютерних програм і технологій обробки текстів. Пошук методологічного фундаменту історичної пам'яті. Виокремлення особливого виду систем, у яких пізнання є способом життєдіяльності. Розробка ментальної репрезентації.
статья, добавлен 14.09.2020Особливості філософської методології Г.В.Ф. Гегеля у питаннях пізнання права. Питання пізнання і права і його реалізації як єдина сфера духу. Думки Гегеля щодо правової проблематики. Закони права та їх вивчення з точки зору приналежності до сфери духу.
статья, добавлен 24.07.2013Способи та форми пізнання об’єктивних законів розвитку природи, взаємодії людини і суспільства. Джерела й ознаки релігійної свідомості. Розмежування знання та віри за критерієм раціональності. Перехід від диференціації до інтеграції науки та філософії.
статья, добавлен 30.10.2021Зміст основного й опорного поняття "наукової картини світу" у філософії і науці. Значення концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Процес становлення філософії науки, етапи її розвитку.
автореферат, добавлен 29.07.2015Нарис кантівської теорії пізнання у фокусі аналізу здатності уяви як її невідривної та фундаментальної складової. Уява як посередник між чуттєвістю і розсудком, і самостійна здатність серед них. Розсудок як одна з двох умов можливості пізнання.
статья, добавлен 30.12.2017Поняття світогляду, його суспільно-історичний характер. Буття як основна онтологічна категорія. Філософські концепції свідомості. Основні форми і методи пізнання. Предмет і функції логіки. Основні аксіологічні концепції. Соціальні функції релігії.
курс лекций, добавлен 29.09.2015- 120. Лекції з філософії
Дослідження понять і типів світогляду. Вивчення філософських поглядів Стародавнього Світу, Середньовіччя, Нового Часу. Розгляд класичної німецької філософії. Історія філософії України. Аналіз концепцій, методології, структури знання та пізнання.
курс лекций, добавлен 16.07.2017 Аналіз специфіки та особливостей пізнання соціальних процесів. Обґрунтування необхідності зваженого та коректного використання гуманітарного знання в коригуванні соціальних процесів сучасності. Значення та структура герменевтичної інтерпретації.
статья, добавлен 20.12.2022Історичні особливості виникнення математики як науки про кількісні характеристики предметів та об'єктів пізнання. Аналіз проблем об'єктивності, абсолютності, відносності, матеріальності істини. Математичні методи, що використовуються в психології.
статья, добавлен 27.07.2016Проблема людини в сучасній цивілізації, в якій провідне місце належить цінностям інновацій і прогресу. Породження нових видів мислення і діяльності, перетворення традицій культури і способів пізнання. Розвиток людиноцентризму як мети і сенсу прогресу.
статья, добавлен 30.07.2016Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014- 125. Філософсько-наукові засади ноосферного пізнання в методологічній системі ноонаукового зросту знань
Показано можливість розробки методології ноосферного пізнання на філософсько-наукових засадах та представлено цей процес у відповідній методологічній системі, в котрій ноосферний зріст наукових знань набуває номонологічно-законопокладеного характеру.
статья, добавлен 08.03.2023