Форми і методи наукового пізнання. Системний підхід як метод пізнання світу
Методологія системного дослідження. Поняття і класифікація системотворчих чинників. Аналіз механізму розвитку систем. Світ у світлі системних уявлень. Системність органічної та неорганічної природи. Вивчення ролі людини як суб'єкта в розвитку природи.
Подобные документы
Особливості емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання, які відрізняються гносеологічною спрямованістю досліджень і пізнавальними функціями. Сутність науки як сукупності знань про навколишній світ, методологічні етапи пізнавального циклу.
реферат, добавлен 28.10.2011Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.
статья, добавлен 04.03.2019Поняття методу й методології. Основні види методології: філософська, загальнонаукова, частково-наукова. Основні структурні компоненти методології наукового пізнання на абстрактному рівні. Основні вимоги до методів психології. Види спостереження, тестів.
реферат, добавлен 25.12.2012Форми людського мислення та пізнання. Дослідження взаємозв'язку науки і філософії. Основні філософські напрямки. Характеристики ставлення людини до природи, суспільства та духовного життя. Методи збирання, систематизації та критичного аналізу фактів.
презентация, добавлен 20.11.2018Світогляд як сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини зі світом, своє місце у світі, своє життєве призначення, аналіз видів. Розгляд завдань філософії: створення єдиної картини світу, розробка загальної методології пізнання.
реферат, добавлен 04.11.2013Переформатування картини світу й визначення нових установок філософії. Історія вивчення природи людини. Виникнення філософської антропології. Вирішення теоретичних і практичних питань сьогодення. Філософсько-антропологічне вивчення природи духовності.
статья, добавлен 10.09.2013Дослідження проблеми специфіки і взаємодії наукового і художнього пізнання, де їх розмежування відбувається не на основі опозиції образу і поняття, а на основі концепції доповнюваності Н. Бора, який розглядає об'єкт у взаємозаперечних системах опису.
автореферат, добавлен 28.07.2014Перші філософські визначення матерії, що даються через узагальнення її побутового розуміння. Розкриття Декартом змісту поняття матерії за допомогою категорій: субстанції, атрибута і аксиденсу. Спосіб і форми існування матерії. Методи наукового пізнання.
реферат, добавлен 14.12.2014Усвідомлення дійсності через фундаментальну або філософську методологію: загальнонаукова, конкретно-наукова методологія, методи і техніка дослідження. Принципи мислення при створенні теорії науки (термінологічний, функціональний, системний, когнітивний).
контрольная работа, добавлен 17.04.2009Здійснено ідентифікацію понять "теорія", "методологія", "методика", в межах гносеології, яким є наукова термінологія. Гносеологія – це теорія наукового пізнання, одна із складових частин філософії. Вона вивчає закономірності і можливості пізнання.
статья, добавлен 15.05.2023Визначення сутності учіння, як процесу пізнання. Розгляд рівня ієрархії системи, який визначається зв'язками субординації та зв'язками координації цієї системи. Дослідження пізнавального (гностичного) образу об'єкту. Аналіз суб'єкта навчального пізнання.
реферат, добавлен 24.05.2017Аналіз проблеми ірраціонального в історії західноєвропейської філософії. Особливості ірраціонального пізнання, специфіка його ролі та проявів у процесі становлення й розвитку української філософської думки докласичної доби, класичної та нової доби.
автореферат, добавлен 27.09.2013У процесі пізнання у людей формуються знання, на основі яких виникають цілі та мотиви соціально-культурно діяльності людини. Дослідження філософських засад пізнання, проаналізовано роль і значення соціокультурного підходу в пізнавальній діяльності людини.
статья, добавлен 05.03.2023Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.
статья, добавлен 07.10.2021Історичні особливості виникнення математики як науки про кількісні характеристики предметів та об'єктів пізнання. Аналіз проблем об'єктивності, абсолютності, відносності, матеріальності істини. Математичні методи, що використовуються в психології.
статья, добавлен 27.07.2016Наука як соціокультурна діяльність, направлена на виявлення об'єктивних законів дійсності. Філосфсько-методологічна рефлексія над розвитком науково-теоретичного знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання, боротьба з псевдонауковими теоріями.
реферат, добавлен 03.02.2013Аналіз системи "Людина-велосипед". Графічна ілюстрація системної "призми". Теоретичний аналіз взаємодії елементів. Односторонній зв'язок між системоутворювальним чинником та елементами. Конкретно-науковий метод наукового та навчального пізнання.
доклад, добавлен 28.07.2017- 93. Наукове пізнання
Основні форми раціонального мислення. Ідея в науковому пізнанні. Осягнення в мисленні явищ об'єктивної дійсності. Пізнавальні установки, які регулюють процес відображення об’єкта в різних формах наукового знання. Зміна типів наукової раціональності.
реферат, добавлен 10.10.2016 - 94. Антрополого-екзистенціальні виміри соціального пізнання: відповідальність і творчість особистості
Морально-етичні питання відповідальності, зобов’язальності соціального суб’єкта. Екзистенціально-антропологічна спрямованість суспільного пізнання. Дослідження особливостей взаємодії соціального й індивідуального буття. Самопізнання суспільства і людини.
статья, добавлен 29.02.2020 Дослідження пізнання по Арістотелю та його уявлення про душу та тіло. Місце та значення вчення про чесноти в етиці мислителя. Теологічні властивості етики філософа. Щастя людини як прагнення до вищого блага. Співвідношення душі і тіла як форми і матерії.
статья, добавлен 26.07.2022Дослідження міста і ролі людських цінностей у процесі становлення та еволюції наукового пізнання від античності до наших днів. Наука - як форма духовної діяльності людини, її розвиток у взаємодії з іншими формами (філософія, мораль, мистецтво, релігія).
статья, добавлен 10.01.2023Аналіз ідеалістичних систем Йогана Ґотліба Фіхте та Фридриха Вільгельма Йозефа Шелінґа. Знайомство з особливостями розвитку програми історії самосвідомості. Характеристика предикатів суб’єкта станів свідомості. Розгляд Кантової критичної теорії пізнання.
статья, добавлен 20.07.2021Розгляд загального для різних наук значення поняття екстраполяції. Розкриття її значення у соціогуманітарних науках, її зв'язку з методами творчого наукового пошуку. Описання форм екстраполяції як методу соціального пізнання: пророцтва, утопії, прогнозу.
статья, добавлен 31.05.2017Комплексний аналіз умов пізнання наукової культури в творчості українських мислителів ХХ століття. Передумови розвитку європейської філософської традиції. Гносеологічна цінність науки та культури. Екзистенціальне обґрунтування ролі людини у світі.
автореферат, добавлен 28.08.2015Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
автореферат, добавлен 15.11.2013