Роль індукції у побудові наукового обґрунтування
Місце індукції у процесі обгрунтування наукових теорій. Можливість застосування індукції як базового методу та залучення у якості допоміжних методів теорію індуктивного виводу та імовірнісної логіки. Побудова імовірнісного числення для гіпотези.
Подобные документы
Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання як головна мета філософів Нового часу. Формування нових філософських напрямків: емпіризму і раціоналізму. Розмаїття онтологiчних концепцiй ХVII-ХVIII ст., їх порівняльна характеристика та значення.
контрольная работа, добавлен 08.11.2015Принципи та упередження деяких діалектичних теорій античної та сучасної філософії, які використовуються для обґрунтування онтології. Аналіз критики метафізичних забобонів Гегеля та Маркса, яка ґрунтується на принципі феноменологічного розуміння буття.
статья, добавлен 23.07.2021Аналіз низки емпіричних підходів у царині аргументативних досліджень, місце серед них історико-текстуального та мета-аргументативного. Особливості їх застосування до аналізу історико-філософських текстів. Емпірикалізація як тренд в наукових дослідженнях.
статья, добавлен 25.12.2022Генезис нових ідей. Виділення в якості вихідної "клітинки" творчого процесу ембріональної ядерної протосеми креативного каталітичного полісемантичного поля. Психосемантичний аналіз становлення теорії відносності. Ембріонально-генетична стратегія мислення.
статья, добавлен 14.01.2023Неофреґеанський проект авторства Кріспіна Райта та Боба Гейла з обґрунтування арифметики, аналіз розв’язку "проблеми Цезаря". Обґрунтування математичного знання. Системи логіки сучасного типу і семантичний трикутник. Підходи до поняття числа Фреґе.
статья, добавлен 14.08.2016Виникнення та еволюція науки. Філософські методи та їх роль у науковому пізнанні. Призначення будь-якого наукового метода, вирішення певних пізнавальних і практичних проблем, прирощення знання, оптимальне функціонування і розвиток тих чи інших об’єктів.
реферат, добавлен 04.01.2021- 107. Логіка як наука
Логіка як одна з найдавніших галузей наукового знання, що є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Предмет і методи її вивчення, видатні постаті та напрямки їх досліджень. сучасні досягнення та перспективи логіки.
статья, добавлен 22.07.2017 Процес формування наукових напрямків засновника наукознавства в Україні Г.М. Доброва. Основні групи факторів, які впливають на розвиток наукового прогресу. Напрямки державної наукової політики, програмні пропозиції економічного і соціального характеру.
статья, добавлен 10.05.2018Аналіз теорій соціальних відхилень. Вплив національної ментальності на теорію соціальних відхилень і розвиток Homo sapiens. Представлення моделі соціогенезу індивіда, що розкриває феноменологію соціальних відхилень на основі національного менталітету.
статья, добавлен 07.02.2024Застосування українознавчих інтегральних методів дослідження сучасного гуманітарного простору та зразків, які належать до історіографії змісту українознавства і мають генетичний зв’язок з сучасністю. Інституційні засади дослідження наукових парадигм.
автореферат, добавлен 30.07.2015Значення раціональної трансформації християнського міфу в схоластиці в процесі формування онтологічного фундаменту перших наукових програм. Аналіз специфічних особливостей міфічних елементів онтології науки як однієї з домінант сучасної культури.
автореферат, добавлен 28.06.2014Історико-теоретичні передумови виникнення теорій суспільного договору. Сучасні версії договірної доктрини, проблема раціонального обґрунтування моралі. Раціональне обґрунтування принципів соціальної справедливості в рамках сучасного контрактаріанізма.
автореферат, добавлен 30.10.2013- 113. Відомі філософи
Кримський Сергій Борисович - український філософ, фахівець у галузі методології науки, культурології. Внесок в розробку логіки наукового дослідження і культурологічного підходу до з’ясування філософських проблем. Давньогрецький філософ Аристотель.
книга, добавлен 24.09.2016 Аналіз наукових теорій щодо впливу релігії на економічні та інтеграційні процеси. Головна увага приділена дослідженням, проведеним за методологією соціального конструктивізму, який вважає, що християнська віра виступає чинником європейської інтеграції.
статья, добавлен 23.08.2018Розбіжність та суперечність між картиною світу, яку пропонує наука, і реальним світом. Гіпотеза як припущення про існування факту, який безпосередньо не спостерігається. Види гіпотез, перетворення робочої гіпотези на наукову та доведення її істинності.
реферат, добавлен 02.06.2011Роль і місце філософсько-антропологічного осмислення феномену часу в життєдіяльності людини у сучасній філософській думці. Реальна фактичність людського існування: проблема соціального ритму, тривалості, роль часу в процесі самоконституювання особистості.
автореферат, добавлен 26.09.2013Розгляд загального для різних наук значення поняття екстраполяції. Розкриття її значення у соціогуманітарних науках, її зв'язку з методами творчого наукового пошуку. Описання форм екстраполяції як методу соціального пізнання: пророцтва, утопії, прогнозу.
статья, добавлен 31.05.2017Філософське обґрунтування наукового прогнозування і основних його різновидів. Специфіка соціального прогнозування, об'єктом якого є нестабільна динамічна система, що самоорганізується. Наукове передбачення на засадах безперервності та поліваріантності.
статья, добавлен 09.01.2019Виявлення основних етапів розвитку досліджень у галузі наукової аксіології та їх стисла характеристика. Застосування феномену дисциплінарної матриці для дослідження аксіологічних характеристик наукової діяльності та розробки періодизації наукового етосу.
статья, добавлен 05.09.2023Соціокультурний зміст постановки В.І. Вернадським проблем методології науки. Перебільшення наївно-реалістичного витлумачення природи емпіричних та індуктивних засобів наукового пізнання як один з характерних поглядів цього вченого в галузі логіки.
автореферат, добавлен 29.08.2014Основні напрямки розрізнення та співвіднесення позанаукового і наукового гуманітарного знання. Наративні і ненаративні пояснення в рамках гуманітарних теорій. Квантитативний, квалітативний підхід в історичних дослідженнях та в теорії літератури.
статья, добавлен 07.02.2019Аналіз сутності комунікації у науці. Характеристика форм наукової комунікації. Аналіз еволюції наукового журналу як засобу обміну інформацією. Дослідження особливостей функціонування новітніх систем наукових комунікацій в епоху інформатизації суспільства.
статья, добавлен 29.09.2016Викладання діалектики та риторики в братських школах на рубежі XVI ст. Діяльність вченого гуртка друкарні Києво-Печерської лаври по поширенню логіки. Зв’язок між предметом та його властивостями. Писемні пам'ятки ХV ст. науково–природничого змісту.
контрольная работа, добавлен 29.03.2013Побудова методології узагальненої теорії аналітичної визначності, її видів в множинах різної природи, чисел, функцій, формул. Основні фактори аналітичної визначності. Дослідження оригінальної логіки на матеріалі перетворень геометричних фігур на площині.
автореферат, добавлен 29.07.2015- 125. Філософсько-наукові засади ноосферного пізнання в методологічній системі ноонаукового зросту знань
Показано можливість розробки методології ноосферного пізнання на філософсько-наукових засадах та представлено цей процес у відповідній методологічній системі, в котрій ноосферний зріст наукових знань набуває номонологічно-законопокладеного характеру.
статья, добавлен 08.03.2023