Естетичний досвід нового часу: між театром і філософією
Прагнення вловити невловне, усвідомити епоху "неясним пізнанням". Реальність в її ідеальному проектуванні. Субстанційне осягнення речей. Картезіанська думка, що демонструє потребу осмислення чуттєвості. Концептуалізація особи дослідника, теоретика.
Подобные документы
- 76. Давня філософія
Філософська думка на Близькому і Середньому Сході. Давньоєврейська філософська думка. Філософські течії в Давній Індії. Філософські пошуки в державах Близького і Середнього Сходу. Йога як філософська система. Аналіз міманси і веданти як філософських шкіл.
статья, добавлен 28.08.2017 Теоретичне з'ясування сутності наративу на підставі розгляду основних концепцій наративу як форми наукового знання. Соціальна реальність як результат конструктивістської діяльності та інтерпретації, що здійснюється в межах смислового горизонту культури.
статья, добавлен 01.02.2018Дослідження епістемологічної (емпірико-сенсуалістичної) концепції Дж. Локка, яка стала однією із домінуючих ліній у формуванні освіти Нового часу. Аналіз ґрунту, на якому формувалася концепція пізнання. Опис процесу інтеграції в педагогічній науці ХІХ ст.
контрольная работа, добавлен 10.02.2013Погляди античних мислителів, мислителів епохи Середньовіччя та Нового часу; їх трактування категорії "гідність людини". Ознаки гідності визнаються в різних міжнародних актах та етичних кодексах та є основою для розвитку правових та соціальних стандартів.
статья, добавлен 06.08.2024Сутність екзистенціалізму з історичного, філософського і релігійного поглядів. Особливості осмислення "філософією існування" структур екзистенції. Головні джерела й концептуальний зміст екзистенціалізму, його різновиди та персоналії, що їх репрезентують.
доклад, добавлен 29.03.2017Зміст поняття ідеалу у філософії "молодого" Г. Гегеля. Осягнення іманентного божественного взаємозв'язку речей та реалізація цієї ідеї в людському суспільстві. Гегелівські роздуми з приводу завдання піднесення форми, культових дій релігійної спільноти.
статья, добавлен 08.04.2019Відстеження ключових моментів формування філософських уявлень про сутність та природу віртуальної реальності, починаючи з поглядів античних філософів і до сучасності. Розширення обсягу поняття "віртуальна реальність" завдяки науково-технічній революції.
статья, добавлен 31.08.2018Інтерпретація трансформації держави в широкій історико-філософський ретроспективі. Аналіз вчень античних філософів (Платона, Арістотеля), мислителів Нового часу (Т. Гоббса, Дж. Локка) та представників німецької класичної філософії (І. Канта, Гегеля).
автореферат, добавлен 22.07.2014Розгляд часу, як факту суб’єктивного людського існування, який потребує не пояснень, а прийняття, як сила, яка знаходиться поза людиною, але загрожує їй фізичним знищенням - вона строго регламентує її стан, а тому є універсальною умовою людського життя.
статья, добавлен 06.02.2019Специфіка філософствування в умовах пандемії COVID-19. Версії осягнення нової реальності, висловлені мислителями. Специфіка соціального та особистого буття в контексті теорії вірусної сучасності в поєднанні з досвідом глобального цифрового контролю.
статья, добавлен 12.08.2022Діалектична концептуалізація власного імені в рамках античної філософії. Аналіз підходів до проблеми надання імен в історико-культурному дискурсі ("за природою" - "за домовленістю"), сформованих в цей період. Визначення відповідності імен сутностям речей.
статья, добавлен 13.09.2022Точки сходження та розходження між соціологією і соціальною філософією як специфічними галузями знання. Аналіз вчень Е. Дюркгейма, М. Вебера, Е. Гіденса. Специфіка теоретичного рівня соціологічного знання. Пізнавальний проект соціальної філософії.
статья, добавлен 30.12.2017Філософський та культурно-історичний досвід епохи Просвітництва як періоду переосмислення традиційних естетичних категорій. Аналіз естетичних ідей, цінностей, ідеалів даного періоду. Забезпечення єдності перманентного піднесення світової культури.
статья, добавлен 03.11.2020Поняття апріорного в теоретичній філософії І. Канта. Вивчення загальних форм чуттєвості: простору і часу. Явище і "річ у собі". Розсудок в теоретичній діалектиці. Розум в філософії І. Канта. Розходження між аналітичними і синтетичними судженнями.
реферат, добавлен 03.11.2021Розвиток уявлень про свідомість людини як об’єкт дослідження філософії, психології, семіотики від Нового часу до сучасності. Зміст філософських, психологічних і семіотичних ідей мислителів. Свідомість людини як форма знакового відображення світу.
статья, добавлен 12.04.2018Проаналізовано концепції інформаційного суспільства та його найбільш досконалу форму - "суспільство знань". Концепція "суспільства ризику" у викладі німецького дослідника трансформацій суспільства Готтхарда Бехманна. Прагнення до міждисциплінарності.
статья, добавлен 13.10.2018Інтерсуб’єктивний варіант конституювання Я, запропонований М.М. Бахтіним у ранній період своєї творчості, як вагома передумова для формування діалогізму. Основні моменти естетичної концепції дослідника, які наголошують на еволюційному характері його ідей.
статья, добавлен 28.08.2016Переосмислення суті релігії на філософському рівні, діалектико-матеріалістичний підхід до визначення сутності духовних феноменів. Функціональні відмінності між релігією, наукою, ідеологією й філософією. Особливості розгляду релігії з гносеологічного боку.
статья, добавлен 27.09.2013Аналіз наукового контексту терміна "Україна як геополітична реальність" як інтегративного терміна українознавства. Особливості застосування цього терміну лише до України, починаючи з 1917р. Розгляд та обґрунтування України як окремої геоісторичної країни.
статья, добавлен 03.02.2018Дослідження феноменів ідентичності та самоідентичності як ключової ланки на шляху до осмислення природи людини і її перманентного буття, а також пошуку змісту її буття. Поняття та атрибути культури особи. Визначення особистості та індивідуальності людини.
статья, добавлен 30.10.2016Дослідження розуміння модусів феномену самотності в світлі концептів "радикальна реальність" та "усамітнення" в творчості Х. Ортеги-і-Гасета та в контексті світової філософської думки. Потреба в самозаглибленні як показник реалізації життєвого проекту.
статья, добавлен 29.07.2013Досліджуються особливості філософсько-правової категорії "гідність людини". В рамках дослідження проаналізовано погляди античних мислителів, мислителів епохи Середньовіччя та Нового часу та відповідно наведено їх трактування категорії "гідність людини".
статья, добавлен 22.05.2024Думка В.П. Петрова про роль Т. Шевченка у становленні естетичної теорії в Україні. Значення кардіологізма як антропологічного принципу. Спростування антиромантичної спрямованості дискурсу Петрова. Принцип компліментарності, цілісний підхід до проблем.
статья, добавлен 25.02.2016Особливості формування філософії Київської Русі: чинники, умови, джерела. Філософема як філософська думка, яка імпліцитно є в ідеї, але не виражається мовою філософських понять. Філософська думка Русі. Аналіз онтології та гносеології філософії русичів.
контрольная работа, добавлен 21.07.2011Походження концепції "природи речей", історичні етапи її розвитку. Сутність природного права – наданого людині права, що виражає об'єктивні цінності й потреби людського буття (справедливість, рівність, істинність). Сучасна німецька теорія природи речей.
реферат, добавлен 24.11.2010