Досвід самосвідомості людського буття: пізнання часу, свободи і необхідності (філософсько-історичний аспект)
Дослідження ключових напрямів античної філософії в ракурсі теми самосвідомості з позицій виділення трьох фундаментальних категоріальних структур - часу, свободи й необхідності. Розгляд соціально-філософської спадщини Г. Гегеля, Ф. Ніцше та К. Поппера.
Подобные документы
Дослідження питання про сутність і зміст часового поступу в природі. Вивчення різноманіття концепцій стосовно самого часового плину та його зв'язку з явищами матеріального світу. Аналітична оцінка існуючих теорій пізнання темпорального поступу.
статья, добавлен 30.08.2022Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
автореферат, добавлен 15.11.2013Постмодерністське бачення поняття "історичний досвід", викладене у працях одного з представників постмодернізму - Ф.Р. Анкерсміта. Його позиція до об’єкту і суб’єкту історичного досвіду. Класифікація моделі філософії історії з позицій системного підходу.
статья, добавлен 23.07.2013Поняття свободи, як однієї із найважливіших проблем в історії філософії. Свобода, як центральне поняття гегелівської філософії, оскільки мислитель досліджував не лише проблеми індивідуальної свободи, а і також свободи народу, суспільства та держави.
статья, добавлен 29.07.2013Особливості обгрунтування в історії філософії ідеї пріоритету індивідуальної свободи духу, думки та вчинків. Історико-філософська полеміка раціоналістичної та ірраціоналістичної зумовленості свободи людського вибору за умов ситуації "множини свобод".
автореферат, добавлен 25.09.2013Специфіка основних етапів актуалізації науково-дослідницького інтересу до постатей та творчої спадщини М.Г. Хвильового, М.Г. Куліша, О.С. Курбаса. Фактори формування комплексу філософсько-культурологічних засновків осмислення феномену людського буття.
автореферат, добавлен 25.04.2014Дослідження проблеми можливості "реабілітації" смислових ціннісних відповідей на аксіологічні виклики нашого часу у контексті новітньої парадигми філософсько-історичного мислення. Концептуальні засади формування сучасної аксіологічної свідомості.
статья, добавлен 06.06.2018Дослідження епістемологічної (емпірико-сенсуалістичної) концепції Дж. Локка, яка стала однією із домінуючих ліній у формуванні освіти Нового часу. Аналіз ґрунту, на якому формувалася концепція пізнання. Опис процесу інтеграції в педагогічній науці ХІХ ст.
контрольная работа, добавлен 10.02.2013Розгляд та аналіз інтерпретації міфопоетичного уявлення про єдність та взаємообумовленість буття людини та Космосу, яку дає В. Шекспір в своїх п’єсах. Дослідження та характеристика необхідності поглиблення розуміння сенсу шекспірівської спадщини.
статья, добавлен 09.01.2019Теоретична та історико-філософська реконструкція концепції свободи Ж.-Л. Нансі в ракурсі трансцендентального підходу в його деконструкційному заломлені. Низка трансцендентальних і деконструкційних мотивів, властивих нансієвському дискурсу свободи.
статья, добавлен 19.11.2022Філософська і релігієзнавча експлікація проблем свободи совісті, їх сутності. Багатоаспектність суспільного та індивідуального буття, відносин у соціумі. Рефлексія якісної визначеності духовної сфери людського буття, здатності людини до трансцендування.
статья, добавлен 06.03.2019Аналіз теорії свободи у політичній філософії Дж. Ролза. Запропоновано основні типи взаємозв’язку свободи та справедливості в контексті теорії справедливості, заснованої на принципах пріоритету свободи, максимізації мінімуму та рефлективної рівноваги.
статья, добавлен 19.12.2022Аналіз світоглядно-методологічних принципів людського існування та її призначення у системі буття. Характеристика особливостей розумності особи та її здатності до пізнання. Визначення поняття трансцендентності. Вивчення фундаментальних проблем людини.
курсовая работа, добавлен 26.03.2015- 114. Основи філософії
Базові функції світу ідей та чуттєво сприйнятих речей у рамках метафізики Платона, уявлення вченого про процес пізнання. Розгляд людини з методологічних позицій філософської антропології. Ставлення Франка до марксизму і загальна характеристика умовиводу.
реферат, добавлен 21.03.2011 Зміст, становлення та принципи екзистенціалізму. Формування екзистенціального мислення, існування і буття людини. Значення свободи і відповідальності, їх прояви у житті. Відмінні риси світоглядних систем відомих представників соціально-філософської думки.
статья, добавлен 26.07.2022- 116. Сутність теологічного і філософського просвітництва: від Гегеля до Фейєрбаха (соціальний аспект)
Соціально-теоретичний аналіз філософсько-теологічних ідей Гегеля. Причини гносеологічного скепсису. Релігійний вимір світу як одна з необхідних форм раціонального діалогу людини зі світом культури. Особливості філософської думки Німеччини ХІХ століття.
автореферат, добавлен 28.09.2013 Фундаментальне значення проблеми буття для філософської науки. Людські виміри проблеми буття. Основні змістовні аспекти, концепції та підходи до визначення поняття буття в історії філософської думки. Спосіб і форми існування матерії (рух, простір, час).
реферат, добавлен 04.04.2015Спроби зрозуміти "тиранічну людину" і ті аспекти людського буття, які сприяють її вкоріненню, філософсько-історичний ракурс вивчення проблеми. Характер модерного тоталітаризму. Відмінності у слововжитку між поняттями "деспотія", "диктатура" і "тиранія".
статья, добавлен 05.03.2019Аналіз методологічних засад дослідження феномена раціонального пізнання з урахуванням зміни парадигм у сучасній філософії освіти. Визначення принципів побудови системи понять раціонального пізнання та можливості їх філософсько–освітніх імплікацій.
автореферат, добавлен 29.07.2015Філософсько-політичні та правові ідеї німецького мислителя Г. Гегеля щодо зв’язку війни і миру з політико-правовою діяльністю держави. Основні причини війни і військових конфліктів. Обґрунтування необхідності дотримання міжнародного права під час війни.
статья, добавлен 26.01.2017Дослідження пошуку більш самоочевидного та прозорого для Буття поняття, аніж саме буття, що обіймала наукові пошуки пізнього Гайдеггера. Розгляд проблематики кайрологічного та еонтологічного часів. Закономірність обраного Гайдеггером феномену часу.
статья, добавлен 22.04.2024- 122. Соціально-антропологічний чинник питання національної самоідентифікації та самосвідомості народу
Роль соціально-антропологічного чинника у процесі актуалізації питання національної самоідентифікації та самосвідомості народу в творчій спадщині мислителів української діаспори. Становлення і розвиток самосвідомості, національної самоідентифікації.
статья, добавлен 02.01.2025 Концептуальні засади проблематики свободи в межах теоретичного трансценденталізму І. Канта. Аналіз інтерпретації Кантового поняття свободи Л.У. Беком та концепцію "свободи емпіричного мислення" М. Коля. Зв’язок між чинниками свободи і помилковості.
статья, добавлен 08.01.2023Дослідження самосвідомості у якості засадничого принципу філософських систем Декарта, Ляйбніца, Канта. З’ясування співвідношення класичної та некласичної моделей самосвідомості та рефлексії. Доведення залежності самосвідомості від мовного оформлення.
автореферат, добавлен 23.02.2014Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософській думці XIX століття. Основні напрямки її розвитку у XX столітті. Загальні особливості духовних процесів того часу. "Філософія життя" Ф. Ніцше. Діалектична концепція світу К. Маркса.
лекция, добавлен 29.07.2017