Аргументація пола К. Фесрабенда у дискусіях навколо проблеми неспівмірності
Контекст появи і зміст дискусій щодо поняття "неспівмірність" у постпозитивізмі. Історико-критичний комплексний аналіз поглядів, які висловлював П. Феєрабенд. Полісемія поняття раціональності. Шлях обґрунтування знання, обраний аналітичною філософією.
Подобные документы
Проблема раціональності аргументації шляхом визначення її логічних характеристик, логічних правил і значень, дослідження їх співвідношення, особливостей логічного слідування. Визначення типу раціональності аргументації як дискурсивної раціональності.
статья, добавлен 08.08.2022Загальне поняття про мультикультуралізм та глобалізацію. Міфологічний характер теорії Зигмунда Фрейда. Філософський погляд на універсум. Цілісність, спрямованість, гуманістичний зміст історії. Спорідненість філософського та історичного знання за Б. Кроче.
статья, добавлен 29.08.2013Дослідження аспекту соціокультурної зумовленості наукового знання. Аналіз історичних типів наукової раціональності. Проблема невідповідності сучасної науки змінам соціальних умов. Легітимація і канонізація від імені науки найбільш респектабельного знання.
статья, добавлен 04.03.2019Аналіз поняття "позанаукове знання"; класифікація та особливості окремих форм даних знань. Розкриття взаємодії в культуротворенні позанаукового і філософського знання. Опис та пояснення окультних культуротворчих практик та богословських текстів.
автореферат, добавлен 22.07.2014Історико-філософський контекст використання поняття метафізика. Сутність основної проблематики у наданні дефініції метафізики, дослідження Канта і Гегеля. Дуалістичність розуміння метафізики. Застосування метафізичного методу на прикладі систем знання.
дипломная работа, добавлен 23.11.2017Аналіз еволюції категорії свавілля, її логіко-генетичних зв’язків з волею і свободою. Специфіка постановки проблеми свавілля в екзистенціалізмі, філософії Ф. Ніцше та постмодерну. Обґрунтування ролі і значення окремих позитивних його виявів у житті людей.
автореферат, добавлен 29.09.2013Еволюція філософського знання XX ст. Раціоналізм концепції Карла Поппера, перехід до плюралистичних та толерантних поглядів. Методологія дослідницьких програм Імре Лакатоса. Принцип фальсифікованості як критерій демаркації. Критичний формалізм у науці.
реферат, добавлен 26.05.2022Аналіз аргументацій, що застосовуються в світоглядних дискусіях. Висвітлення питання про вироблення філософського шляху співвіднесення аксіом світогляду, що виводять із класичного антагонізму тезу—контртезу. Зіткнення світоглядів як цілісних конструкцій.
статья, добавлен 25.02.2020Зміст поняття "Срібний вік російської культури", основні характерні риси даної епохи і її вплив на формування світогляду С.Л. Франка. Критичний аналіз та зміст ключових понять соціально-антропологічної концепції Франка (особистість, соборність, служіння).
автореферат, добавлен 28.09.2015Комплексний аналіз сутності гносеологічного відношення мислення та буття через процес об’єктивації думки у мові. Обґрунтування історико-філософської моделі співвідношення онтології та семантики шляхом дослідження поглядів Ф. де Соссюра та Р. Якобсона.
автореферат, добавлен 22.10.2013Визначення місця позанаукових знань у функціонуванні різних форм культури. Дослідження ролі і значення позанаукового знання в цивілізаційних процесах, його можливий зв'язок з філософією. Наслідки культуротворчих функцій позанаукового знання в Україні.
автореферат, добавлен 28.08.2015Суть проблеми істини як однієї з складних в історії філософії. Розгляд концепції кореспонденції, що трактується як відповідність знання предмету об’єктивного світу. Аналіз когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню.
статья, добавлен 27.04.2023Особливості історії української філософії, домінуючу тенденцію якої утворювала екзистенціально-антропологічна редукція філософського знання, що розвивалася навколо обговорення проблем людини та людської історії. Прогресивна роль Християнізація Русі.
статья, добавлен 20.08.2013Особливості трансформації змістовного навантаження поняття "культура" у історико-філософському процесі. Етимологічні витоки слова "культура", виявлення змістовного осердя поняття крізь призму історико-філософської ретроспекції змістовного навантаження.
статья, добавлен 04.03.2019Поняття квантової заплутаності, його роль у фізиці, філософії, у оновленні світогляду. Контекст введення поняття заплутаності: дискусія щодо мисленого експерименту Ейнштейна-Подольського-Розена. Порівняльний аналіз студій Шредінгера, фон Неймана і Ландау.
статья, добавлен 18.04.2024Розгляд проблеми взаємодії науки та високих технології у постнекласичній науці початку XXI століття. Формування постнекласичної раціональності, пов’язане зі зміною ролі науки в інформаційному суспільстві. Значення фундаментального та прикладного знання.
статья, добавлен 28.09.2021Роль поняття досвіду у філософії, психології, когнітивній лінгвістиці ХХ століття. Аналіз типів досвіду та його зв'язку зі знанням. Обґрунтування походження терміну експіриєнталізм. Значення досвіду у забезпеченні безпосередньої взаємодії зі світом.
статья, добавлен 19.04.2023Розгляд семантики та історико-філософської еволюції поняття "світобачення" в працях філософів різних епох. Підходи до розуміння поняття та його структурних складників різними філософськими школами. Вивчення специфіки основних категорій світобачення.
статья, добавлен 18.04.2023Проведення комплексного аналізу філософського дискурсу навколо поняття "культура". Авторитет, надбання і недоліки філософської культурології радянського періоду. Обґрунтування ідеї одухотворення природи і соціуму, розвитку на цій основі людських якостей.
статья, добавлен 09.01.2019Тлумачення М. Гайдеґером поняття "світогляд", його співвідношення з філософією (метафізикою). Скептичне ставлення до концепту "Weltanshcauung". Еволюція поглядів мислителя під впливом нацистської ідеології. Розгляд екзистенціальної аналітики Гайдеґера.
статья, добавлен 25.11.2021Дослідження ключових питань Кантової трансцендентальної аргументації, яка провадиться щодо поняття єдності апперцепції. Положення "Я мислю". Інтерпретації Р. Говела та Дж. Ван Клеве, П. Ґаєра. Характеристика єдності апперцепції та єдності свідомості.
статья, добавлен 04.11.2018Філософський аналіз науки та методології науки як основного чинника формування соціальної раціональності. Розгляд методологічної відмінності між класичною та постнекласичною концепціями раціональності. Розмежування гуманітарного та природознавчого знання.
статья, добавлен 13.12.2022Аналіз впливу релігії на політичні системи, свідомість і національну пам’ять. Визначення поглядів дослідників щодо причетності англійського мислителя Дж.Лока до епохи Модерна. Формування філософом уявлення про мораль, поняття гріха й ідентичності.
статья, добавлен 25.01.2023Поняття "софія" в історико-філософській традиції. Трансформація поняття в принцип вираження абсолютного буття в бутті світу і людини, в мудрість Бога (іудаїзм та християнство), в екзистенційно-персоналістичну закономірність буття "внутрішньої людини".
статья, добавлен 06.03.2019Поняття Bildung освіти як формування індивіда та суспільства, як набуття кожним індивідом та суспільством раціональної форми. Формування аристократичного знання в європейських університетах. Розділення між фундаментальними та прикладними дослідженнями.
статья, добавлен 27.09.2013