Наукове пізнання: рівні, особливості, специфіка
Особливості емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання, які відрізняються гносеологічною спрямованістю досліджень і пізнавальними функціями. Сутність науки як сукупності знань про навколишній світ, методологічні етапи пізнавального циклу.
Подобные документы
Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.
статья, добавлен 26.10.2018Види знань у гносеології Платона. Аристотелізм у європейській гносеологічній традиції. Зв'язок гносеології і логіки Аристотеля, основні типи знань. Пізнання як згадка. Неоплатонізм як продовження і розвиток теорії ідей Платона в європейській філософії.
реферат, добавлен 03.10.2014Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Історико-філософський аналіз становлення і розвитку філософії науки в Україні кінця ХХ - початку ХХІ століття. Завдання методологічного забезпечення пізнання та освоєння світу. Методологічна основа відкриття невідомих законів природи, теорій, знань.
статья, добавлен 04.03.2019Дослідження еволюції когнітивних комп'ютерних програм і технологій обробки текстів. Пошук методологічного фундаменту історичної пам'яті. Виокремлення особливого виду систем, у яких пізнання є способом життєдіяльності. Розробка ментальної репрезентації.
статья, добавлен 14.09.2020Аналіз системи "Людина-велосипед". Графічна ілюстрація системної "призми". Теоретичний аналіз взаємодії елементів. Односторонній зв'язок між системоутворювальним чинником та елементами. Конкретно-науковий метод наукового та навчального пізнання.
доклад, добавлен 28.07.2017Пізнавальна проблематика як один з головних елементів будь-яких філософських досліджень. Основні джерела знання та пізнавального процесу, що виділяють у філософії. Істина - процес функціонування інтелектуального складника суспільно-історичного життя.
статья, добавлен 19.08.2017Інтегративно-методологічні підходи до часу в контексті сучасної філософії освіти. Стратегії та домінантні парадигми феномену темпоральності. Сутність, плюралістичні установки, об’єктивний зміст й інтелектуальні традиції пізнання лінгвістичного часу.
автореферат, добавлен 20.07.2015Зміст основного й опорного поняття "наукової картини світу" у філософії і науці. Значення концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Процес становлення філософії науки, етапи її розвитку.
автореферат, добавлен 29.07.2015Розкриття проблеми істини і істинності пізнання в контексті неоплатонічної концепції філософа Відродження Ніколи Кузанського. Вчення, що вплинули на концепцію. Роль розуму і інтуїтивно-нерозумового споглядання в процесі пізнання чуттєвого світу і Бога.
статья, добавлен 04.02.2019Виявлення основних етапів розвитку досліджень у галузі наукової аксіології та їх стисла характеристика. Застосування феномену дисциплінарної матриці для дослідження аксіологічних характеристик наукової діяльності та розробки періодизації наукового етосу.
статья, добавлен 05.09.2023Принцип матеріальної єдності світу як основоположний принцип матеріалізму. Існування причинно-наслідкових ланцюгів як одна з найбільш загальних властивостей навколишнього світу. Сутність діалектико-матеріалістичного підходу до процесу пізнання природи.
реферат, добавлен 26.06.2010Аналіз концепту "інформація" як категорії науки. Доведення багатовимірність цього поняття. Розмежування реальності на суб’єктивну та об’єктивну, що, безумовно, є основою для пізнання та інтерпретації інформації та перетворення її на якісні знання.
статья, добавлен 21.07.2018Методологія філософії Нового часу як одна із суттєвих передумов розробки нової теорії пізнання. Бекон як засновник емпіризму, розробка методу наукового пізнання. Розгляд правил нової індуктивної логіки. Особливості використання дедуктивного методу.
доклад, добавлен 30.09.2012Необхідність розробки методологічної бази для вивчення філософії А. Платонова. Визначення способів отримання наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища. Створення системи наукової інформації і логіко-аналітичного інструменту пізнання.
статья, добавлен 20.08.2013- 91. Філософсько-наукові засади ноосферного пізнання в методологічній системі ноонаукового зросту знань
Показано можливість розробки методології ноосферного пізнання на філософсько-наукових засадах та представлено цей процес у відповідній методологічній системі, в котрій ноосферний зріст наукових знань набуває номонологічно-законопокладеного характеру.
статья, добавлен 08.03.2023 Аналіз проблем гносеології, основні принципи пізнання. Методи фізичної причинності та агностицизм Канта. Аналіз механізмів активного творчого відтворення дійсності у свідомості людини. Абстрагування та ідеалізація реальних предметно-чуттєвих об'єктів.
реферат, добавлен 02.12.2016Способи та форми пізнання об’єктивних законів розвитку природи, взаємодії людини і суспільства. Джерела й ознаки релігійної свідомості. Розмежування знання та віри за критерієм раціональності. Перехід від диференціації до інтеграції науки та філософії.
статья, добавлен 30.10.2021Дослідження концепцій внутрішньої форми, які представлені в європейській філософській думці. Етапи розвитку і когнітивна природа поняття. Осмислення категорії у якості елемента процесів символізації, засобу інтерпретації та "діалогічної" моделі пізнання.
автореферат, добавлен 14.09.2015Обґрунтування евристичного потенціалу ірраціонального пізнання науки. Оцінка шляхів актуалізації його методологічних можливостей в сучасному соціально-гуманітарному дискурсі. Естетичні виміри й образно-синтетичні потенції свідомості з цього питання.
автореферат, добавлен 20.10.2013Дослідження міста і ролі людських цінностей у процесі становлення та еволюції наукового пізнання від античності до наших днів. Наука - як форма духовної діяльності людини, її розвиток у взаємодії з іншими формами (філософія, мораль, мистецтво, релігія).
статья, добавлен 10.01.2023Характеристика основних передумов виникнення науки. Визначення компонентів наукового пізнання. Перша геометрична модель Космосу, її розроблення Евдоксом. Основні етапи розвитку науки. Основний зміст механістичної картини світу, створеної Ньютоном.
контрольная работа, добавлен 14.07.2017Поняття логіки як науки про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень. Історичні періоди виникнення логіки: традиційний та математичний (символічний). Логічна система Аристотеля, особливості середньовічної логіки.
реферат, добавлен 08.04.2015Особливості відображення в людській свідомості об’єктивного світу і суспільної практики пізнання. Визначення основних етапів еволюції поняття "досвіду" у німецькому ідеалізмі. Аналіз бачення неокантіанства та прагматизму на філософію мови та науки.
автореферат, добавлен 28.09.2014Розкриття ґенези поняття "праксеологія". Визначення еволюції її становлення як науки. Характеристика витоків праксеології конфлікту як окремого напрямку наукового пізнання. Уточнення даного поняття при формуванні правосвідомості в сучасному суспільстві.
статья, добавлен 01.02.2018