Наукове пізнання

Основні форми раціонального мислення. Ідея в науковому пізнанні. Осягнення в мисленні явищ об'єктивної дійсності. Пізнавальні установки, які регулюють процес відображення об’єкта в різних формах наукового знання. Зміна типів наукової раціональності.

Подобные документы

  • Наука як один із багатьох елементів сукупного знання, накопиченого людством. Легітимація і канонізація найбільш респектабельного знання. Виявлення корелятивної залежності та функціональної несумісності різних типів знання як важливе завдання філософії.

    статья, добавлен 04.02.2017

  • Аналіз проблеми розумного мислення в контексті наукової раціональності. Необхідність визначення поняття "раціональності" та "розумності", їх різниця. Розумність як фундамент формування розумного мислення. Характеристика формування розумних особистостей.

    статья, добавлен 08.10.2018

  • Аналіз історичних періодів розвитку людського пізнання та встановлення змісту понять "наукове "і "позанаукове" знання. Побудова алгоритму надійного метода дізнання, який би виключав оману. Протиставлення науки та традиційних форм освоєння світу.

    статья, добавлен 25.09.2017

  • Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.

    реферат, добавлен 25.02.2014

  • Поява ідеї розгляду нелінійності особистості в науковому дискурсі. Перехід науки від класичного до некласичного і постнекласичного етапів її розвитку. Формування складного та нелінійного стилів наукового мислення. Проблемний спектр терміну "особистість".

    статья, добавлен 08.03.2023

  • Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.

    реферат, добавлен 28.10.2015

  • Дослідження співвідношення типу наукової раціональності зі способом філософського осмислення засад науки у їх стосунку щодо стратегій дисциплінарної демаркації наукового знання. Аналіз дисциплінарного поділу науки на сучасному етапі її функціонування.

    статья, добавлен 14.09.2020

  • Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Логічне пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як методології пізнання державно-правових явищ і процесів. Діалектична логіка, логічні прийоми.

    статья, добавлен 28.08.2016

  • Відображення дійсності як функціональне значення символу. Природа символу, виявлення його в багатоманітності своїх часткових специфікацій. Діалектика форми та змісту символу, уособлення ідентичності буття та мислення. Відмінності символу від образу.

    статья, добавлен 03.02.2018

  • Наука як соціокультурна діяльність, направлена на виявлення об'єктивних законів дійсності. Філосфсько-методологічна рефлексія над розвитком науково-теоретичного знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання, боротьба з псевдонауковими теоріями.

    реферат, добавлен 03.02.2013

  • Специфічна кантівська філософія. Природжені (допитні, апріорні) форми підходу до дійсності. Трансцендентальна єдність апперцепції. Обмеженість можливостей в пізнанні формами чуттєвості і розуму. Воля як рушійна сила розуму. Граничні підстави метафізики.

    курсовая работа, добавлен 29.10.2014

  • Діалектика як методологія наукового пізнання, творчості. Теорія розвитку "абсолютної ідеї і духу", матеріального світу. Логічне вчення про закони і форми відображення у мисленні розвитку. Значення терміна "метафізика" в історико-філософському аспекті.

    доклад, добавлен 26.08.2013

  • Характерні риси та структура сучасного екологічного знання як певної системи. Особливості співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі екологічного знання. Визначення функціональних можливостей екологічного стилю мислення в сучасній науці.

    автореферат, добавлен 07.03.2014

  • Зміст та значення декартівської філософії для духовного та інтелектуального розвитку доби Нового часу. Процес перетворення об’єктивної дійсності в суб’єктивний стан розуму. Переосмислення первісного (античного) розуміння пізнання як споглядання істини.

    статья, добавлен 30.09.2018

  • Аналіз системи методів та форм, засобів та видів наукового пізнання та застосування наукової методології. Особливості третього метатеоретичного рівня пізнання та його важливість для сучасних досліджень. Функції опису, пояснення, розуміння, передбачення.

    статья, добавлен 24.05.2020

  • Аналіз істинності і правильності міркування в логіці. Зміст мисленої, природної, штучної і формалізованої мови. Етапи розвитку пізнання. Відбиття дійсності думок людей у формі умовиводів. Судження, як характер відображення предметів і явищ реальності.

    контрольная работа, добавлен 26.07.2015

  • Аналіз концепції суб’єктивної доби у соціальній філософії Ауробіндо. Розвиток стійкої системи громадських моральних норм. Реалізація наукового та раціонального критерію традиційного суспільства. Соціальні ідеї Ауробіндо у зіставленні з ідеями М. Бердяєва.

    статья, добавлен 01.06.2018

  • Вираження поняття ідеалу у розуміннях Канта та Гегеля. Матеріали для створення художнього образу у різних видах мистецтва. Пізнання наукової істини соціологами, які вивчають загальні закони розвитку суспільства. Предмет і специфіка художньої літератури.

    реферат, добавлен 16.07.2017

  • Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.

    реферат, добавлен 28.02.2009

  • Способи та форми пізнання об’єктивних законів розвитку природи, взаємодії людини і суспільства. Джерела й ознаки релігійної свідомості. Розмежування знання та віри за критерієм раціональності. Перехід від диференціації до інтеграції науки та філософії.

    статья, добавлен 30.10.2021

  • Розгляд загального для різних наук значення поняття екстраполяції. Розкриття її значення у соціогуманітарних науках, її зв'язку з методами творчого наукового пошуку. Описання форм екстраполяції як методу соціального пізнання: пророцтва, утопії, прогнозу.

    статья, добавлен 31.05.2017

  • Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.

    статья, добавлен 07.10.2021

  • Пошук шляхів вирішення цивілізаційних проблем сучасності. Осмислення причин скептичного відношення щодо традиції класичного раціоналізму в новітній теорії пізнання та філософії науки. Відкриття трансцендентального ego як основи об’єктивного знання.

    статья, добавлен 09.03.2023

  • Форми пізнання всезагальних основ буття: універсалізм і субстанціоналізм. Основні ідеї позитивізму та герменевтики. Неокантіантво: концепції методів наукового пізнання. Методологічні концепції прагматизму. Проблеми пізнання у контексті феноменології.

    контрольная работа, добавлен 06.08.2017

  • Здійснено філософський аналіз науки та методології науки як основного чинника формування соціальної раціональності. Окреслено основні концептуальні розбіжності у трактуванні наукового пізнання посткласичним та постнекласичним типами раціональності.

    статья, добавлен 27.09.2022

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.