Єдність науково-об’єктивного та аксіологічного аспектів істини у контексті історико-філософського знання
Розгляд концепції кореспонденції як відповідності знання предмету об’єктивного світу. Суть концепції когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню, людському чи божому. Розуміння істини в екзистенційному та життєвому сенсі.
Подобные документы
Фундаментализм як класична й найдавніша стратегія обґрунтування знання. Знайомство з сучасними дослідженнями Декартової спадщини. Розгляд головних особливостей співвідношення історико-філософського й спеціально-філософського підходів до вчення Декарта.
статья, добавлен 19.07.2021Арістотель як засновник логічного знання. Характеристика етапів науки логіки. Дослідження системи об'єктивного ідеалізму Платона. Антична та середньовічна логіка. Тотожність законів буття і мислення. Наука про виведення знання дедуктивним способом.
реферат, добавлен 26.11.2016Дослідження давньогрецького поняття істини щодо мови та мовних контекстів. Програма дослідження поняття істини у давньогрецькій мові. Реконструкція алетіології давньогрецької філософії класичного періоду. Контексти використання поняття alhoeia.
статья, добавлен 07.09.2023Напрями переосмислення поняття ідеології та інструментального розуму. Зв'язок академічної філософії з особливим статусом філософського знання і особливим підходом до її викладання. Виявлення практичних, функціональних застосувань цінних настанов.
статья, добавлен 06.04.2019- 105. Шлях волі від одиничного через особливе до загального як процес пізнання істини у поглядах Гегеля
Питання істини у гегелівській філософії. Поняття загального як розуму, що сам себе усвідомлює. Проблема одиничного, особливого і загального у "Феноменології духу". Розгляд об'єктивного духу, шлях якого - рух від одиничного через особливе до загального.
статья, добавлен 11.09.2013 Тенденції поширення постмодернізму в освітніх системах. Визначення механізмів перетворення пізнавальної активності в споживчу. Аналіз знання в споживацькому сенсі і ставленні до нього як до цінності. Постмодернізм у культурі та гуманітарній сфері.
статья, добавлен 29.01.2016Здійснення розгляду аспектів взаємозв'язку життєво-досвідного знання з науково-емпіричним і науково-теоретичним дослідженням. Аналіз даного взаємозв'язку не тільки як необхідного і важливого компоненту наукового знання, але й складного соціального явища.
статья, добавлен 08.04.2019Аналіз феномену забороненого антропологічного знання на протязі епохи Модерну, його популярність. Виявлення різних форм мистецтва, які актуалізують темне знання, інформують, застерігають і вчать сучасну людину контролювати свій потяг до забороненого.
статья, добавлен 09.01.2019Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Дослідження різноманітних підходів до проблеми співвідношення природничого та соціогуманітарного знання, їх можливостей у контексті сучасної постнекласичної філософії. Аналіз моделей наукового знання та універсальність виявлення їх спільних рис.
автореферат, добавлен 27.08.2014Проблеми співвідношення філософського та педагогічного знання у вирішенні питань організації сучасної педагогічної діяльності. Філософський розгляд проблем сучасної освіти. Аналіз форм взаємодії філософів і педагогів та розмежування їх функцій.
статья, добавлен 26.10.2018Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
статья, добавлен 04.03.2018- 113. Проблема "істини" в контексті співвідношення гуманітарних і природничих наук у філософії Г. Гадамера
Логічне самоусвідомлення гуманітарних наук та їх фактичне формування в ХІХ столітті. Філософія, мистецтво і історія як способи осягнення істини, в яких вона сповіщає про себе безпосередньо і не підлягає верифікації методологічними засобами науки.
статья, добавлен 10.05.2018 Складові та типологія світогляду. Функції філософського знання. Проблема походження філософії. Особливості міфології як історично першої форми світогляду. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії.
учебное пособие, добавлен 26.09.2017Виявлення тенденцій зміни тематики наукового дискурсу і проблематичності зв’язків природничих наук з науками про дух, спроби емансипації спеціальних галузей наук. Специфіка підходів Г.І. Челпанова і Б.О. Кістяківського до філософського і наукового знання.
статья, добавлен 16.09.2024Розгляд проблеми філософії культури в контексті сучасного філософського дискурсу. Характеристика різних гносеологічних підходів до трактування філософії культури та її місця в системі філософського знання. Аналіз головних тенденцій розвитку культури.
статья, добавлен 20.09.2013Порівняльна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського творчого процесу і знання як його результату. Місце філософії у загальному культурному середовищі, її основні функції (онтологічна, аксиологічна, гносеологічна, критична).
реферат, добавлен 03.11.2010Дослідження змісту поняття "метатекст" як філософської категорії у контексті художньої творчості. Її місце в системі соціально-філософського знання. Можливість використання метатексту як гносеологічної конструкції пізнання й розуміння соціального світу.
автореферат, добавлен 16.10.2013Розгляд концепції постнаукової метафізики, аналіз у філософсько-гносеологічному аспекті проблеми відповідності пізнавальних засобів дослідження метафізичної соціально-гуманітарної реальності. Взаємозв’язки гуманітарної науки з метафізичним мисленням.
статья, добавлен 13.05.2024Порівняльна характеристика двох послідовних етапів розвитку науки – класичного та посткласичного. Аналіз характерного для посткласики зростання ірраціональних, залежних від суб'єкта моментів. Необхідність діалогу та співпраці між різними формами знання.
статья, добавлен 12.04.2018Дослідження богословсько-філософських поглядів митрополита А. Шептицького щодо особливостей розуміння понять мудрість, знання. Роль та значення пізнання світу, морального, інтелектуального зростання та у формуванні національного світогляду українців.
статья, добавлен 29.05.2017Роль аксіологічного аспекту в сучасних методологіях вивчення гуманітарних і природничих наук. Дослідження зв’язку між появою нового методологічного інструментарію в сфері гуманітарного знання та аксіологічним аспектом компаративістського підходу.
автореферат, добавлен 27.02.2014Характерні риси та структура сучасного екологічного знання як певної системи. Особливості співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі екологічного знання. Визначення функціональних можливостей екологічного стилю мислення в сучасній науці.
автореферат, добавлен 07.03.2014Проблема співвідношення віри і розуму, віри і знання, що знаходить своє висвітлення, зокрема, в межах християнської традиції. Проблема співвідношення науки і релігії, віри та знання у духовному досвіді людства. Одкровення як результат дії віри.
статья, добавлен 19.12.2020Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.
автореферат, добавлен 16.10.2013