Специфіка наукового знання
Наука як один із багатьох елементів сукупного знання, накопиченого людством. Легітимація і канонізація найбільш респектабельного знання. Виявлення корелятивної залежності та функціональної несумісності різних типів знання як важливе завдання філософії.
Подобные документы
Принципи співвідношення герменевтичної процедури та інтерпретації в процесі трансформації фундаментального й прикладного інструментального знання. Роль останнього в сучасних інформаційних технологіях. Підходи до встановлення даного співвідношення.
автореферат, добавлен 28.08.2015Філософія і наука як форми теоретичного знання, їх спільні риси. Огляд специфіки філософського знання. Відмінність між філософією і наукою. Характеристика форм суспільної свідомості, орієнтованої на непізнавальне сфери надприродного, божественного буття.
реферат, добавлен 20.10.2012Вплив наукових досягнень на суспільне життя, зокрема на процес отримання й функціонування знань. Знання як процес легітимізації одних знань та забуття інших, гібридизація різних типів знань, що супроводжується трансформацією змісту та структури знань.
статья, добавлен 23.12.2020Аналіз Кантової "Критики чистого розуму". Ствердження простоти уявлення "Я". Розшук Фіхте найвищої засади всього людського знання та її стосунку до суб’єкта знання під назвою "Я". Сплутування Я як суб’єкта та як об’єкта рефлексії абсолютного суб’єкта.
статья, добавлен 31.07.2021Аспект смислової ієрархії частин картини світу. Перешкоди, які спричиняють ідіосинкразію, взаємне відторгнення репрезентантів різних мов. Тенденція до системної організації та синтезу взаємопотенційних елементів знання. Організована ієрархія цінностей.
статья, добавлен 15.05.2018Визначення ролі неявних знань у науково-дослідницькому процесі. Дослідження впливу неусвідомлених складових пізнання на хід та результати пізнавальної роботи науковців. Значення неусвідомлених елементів знань у визначенні методології дослідження.
статья, добавлен 30.07.2024Форми, методи і закономірності розвитку космологічного знання за весь час його існування, їх систематизація. Гносеологічна унікальність сучасного знання, його специфічність і різниця з попередніми парадигмами. Лінійно-послідовна космологічна матриця.
автореферат, добавлен 26.09.2013Характеристика основних теоретичних аспектів соціальної функціональності історичного знання й перспектив його легітимації в умовах поширення постмодерного релятивізму. Дослідження проблеми довіри у справі оновлення методологічних засад історичної науки.
статья, добавлен 09.01.2019Сутнісні риси раціональності. Аналіз історичних типів наукової раціональності, причини їх виникнення. Епістемологічний аналіз форм позанаукового знання. Моделі раціональності в позанауковому знанні. Можливість трансформації стилю наукового мислення.
автореферат, добавлен 29.10.2013Особливості взаємозв’язку моралі та релігії у поглядах Аристотеля. Вчення про моральне виховання, поведінку і діяльність особистості, принципове значення її розуму та характеру в основі етики чесноти мислителя. Метафізичний статус знання як божества.
статья, добавлен 04.03.2018Автор зазначає, що для розуміння процесів розвитку сучасного знання важливо враховувати поняття когнітивної складності. Показано, що істинне знання адекватне складному мисленню, яке допомагає усвідомити соціально-економічну та культурну реальність.
статья, добавлен 21.05.2023Специфіка міфології як форми духовно-практичного освоєння дійсності. Релігія як форма світогляду. Виникнення та особливості філософського знання. Основна відмінність філософського світогляду від міфологічного і релігійного. Дослідження проблеми істини.
контрольная работа, добавлен 20.10.2012Роль ідеї обґрунтування пропозиційних суджень у класичній, некласичній епістемології. Проблема Ґеттіера: визначення достатніх, необхідних умов знання. Релаєбілізм як дескриптивна теорія когнітивно-психологічного обґрунтування. Інтерналізм та екстерналізм.
автореферат, добавлен 29.09.2013Обґрунтування необхідності осмислення сучасної філософської антропології як метаантропології у двох фундаментальних теоретико-методологічних вимірах. Аналіз інтегрально-методологічного значення метаантропології для сучасного соціогуманітарного знання.
статья, добавлен 01.02.2018Розгляд проблеми взаємодії науки та високих технології у постнекласичній науці початку XXI століття. Формування постнекласичної раціональності, пов’язане зі зміною ролі науки в інформаційному суспільстві. Значення фундаментального та прикладного знання.
статья, добавлен 28.09.2021Дослідження різних проявів когнітивного в науковій рефлексії. Розкриття еволюції репрезентації як основи трансформації когнітивних проявів присутності суб’єкта у сфері знання. Особливості методологізації науки в сфері програмних систем рівня організації.
автореферат, добавлен 06.11.2013Визначення й аналіз необхідності презентації навчального процесу як практики відкритого знання, що здобувається шляхом самостійної взаємодії суб'єктів навчання. Дослідження можливостей використання методологічного потенціалу концепції "життєтворчості".
статья, добавлен 19.12.2021Дослідження співвідношення типу наукової раціональності зі способом філософського осмислення засад науки у їх стосунку щодо стратегій дисциплінарної демаркації наукового знання. Аналіз дисциплінарного поділу науки на сучасному етапі її функціонування.
статья, добавлен 14.09.2020Узагальнення досвіду застосування поняття парадигми в сучасному філософському дискурсі. Спроба метааналізу підходів щодо парадигмації знання. Обґрунтування доцільності виокремлення на основі плюралістичності пізнавальних підходів парадигм філософії.
статья, добавлен 12.04.2017Складові та типологія світогляду. Функції філософського знання. Проблема походження філософії. Особливості міфології як історично першої форми світогляду. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії.
учебное пособие, добавлен 26.09.2017Методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності, сфера його теоретичного та практичного застосування в наукознавстві. Світоглядно-смислопороджуюча роль аксіологічного потенціалізму в конструюванні сучасної загальнонаукової картини світу.
автореферат, добавлен 27.09.2013Вивчення філософії як галузі людського знання, інтелектуальної діяльності. Роль людини в світі й необхідність її самовизначення. Проблема визначення предмету філософії. Антропоморфізм - усвідомлення людиною світобудови, перенесення на неї своїх якостей.
реферат, добавлен 20.02.2015Аналіз впливу філософії міжкультурного діалогу на розвиток компаративістики, міжкультурної філософії, нейронаук. Розуміння форм, атрибутів та модусів міжкультурного діалогу. Переосмислення впливу філософської традиції сходу на сучасне філософське знання.
статья, добавлен 28.07.2022Розгляд концепції кореспонденції як відповідності знання предмету об’єктивного світу. Суть концепції когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню, людському чи божому. Розуміння істини в екзистенційному та життєвому сенсі.
статья, добавлен 24.01.2023Концепція знання Теофана Прокоповича з огляду на її безпосереднє втілення. Демонстрація самобутності філософських поглядів Теофана Прокоповича. Ключові моменти у співвідношенні істинного знання та віри. Теза про важливість практичної діяльності людини.
статья, добавлен 27.07.2017