Символ як інструмент відображення дійсності: особливості й закономірності
Встановлення відображення дійсності як функціонального покликання символу. Визначення істотних особливостей способу відображення символу дійсності, аспекту генеалогії майже несумісного поєднання віддзеркалення дійсності й водночас її приховування.
Подобные документы
Значення логіки у виявленні основних понять в тексті, з'ясуванні їх структури, встановленні відношення між ними. Оволодіння навичками логічного мислення. Закони логіки як знаряддя пізнання дійсності та умова відображення мисленням зовнішнього світу.
презентация, добавлен 18.04.2019"Природа" як одне з найважливіших філософських понять. Свідомість як філософський термін - вища, властива лише людині форма відображення об'єктивної дійсності. Природа як сукупність природних умов існування людини, людського суспільства та культури.
реферат, добавлен 30.05.2012Філософський зміст поняття "світ". Буття та його форми. Буття речового, матеріального; буття суб’єктивного, ідеального; буття біологічного та соціального. Абстрактне відображення дійсності в історико-філософському аспекті. Формування поняття "матерія".
реферат, добавлен 26.02.2015Аналіз комплексу антропологічних ідей дослідників різних напрямків і шкіл щодо розуміння символу. Роль символу в сучасному світі міжкультурних комунікацій. Теоретико-методологічне осмислення символу як ключового феномену культури, його місця і ролі.
статья, добавлен 23.12.2020Виявлення природи феномена символу, механізму його функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціальних систем. Філософське визначення символу як культурного феномена, здійснення порівняльного аналізу у ряді структурно-семантичних категорій.
автореферат, добавлен 14.09.2013Символ в західноєвропейській філософській думці. Гносеологічна природа символу, його зміст, функції та особливості динаміки символу в процесі становлення та розвитку української філософської культури. Символіка міфологічного світобачення праукраїнців.
автореферат, добавлен 17.09.2013- 32. Наукове пізнання
Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види, природа та призначення. Специфіка наукового пізнання, його форми і методи. Поняття істини, її види, шляхи досягнення. Практика як критерій істини, її абсолютний і відносний характер.
реферат, добавлен 03.11.2014 Дослідження принципів масової культури в творчості У.С. Моема, форми і засоби відображення дійсності в творах письменника. Якість і характер змін етико-естетичної концепції Моема, вплив еволюції поглядів від доктрини чистого мистецтва до масової культури.
автореферат, добавлен 18.10.2013"Символ" як одне з центральних понять релігієзнавства, філософії, естетики, культурології, мистецтвознавства, літературознавства. Дослідження етимології слова "символ" та висвітлення його семантичного діапазону. Диференціація понять символу та знаку.
статья, добавлен 29.07.2013Походження і сутність свідомості, як проблеми філософії, науки, релігії. Міфологія, релігія та філософія, як історичні типи суспільної свідомості та світогляду людини. Свідомість, як відображення та конструювання дійсності. Діяльність, мислення і мова.
реферат, добавлен 03.09.2013Побудова штучної мови для відображення дійсності. Філософія буденної мови Вітгенштайна. Критика можливості індивідуальної мови, яку постулювали модерні філософи. Вплив філософії Вітгенштайна на мислителів аналітичної і континентальної філософії.
статья, добавлен 01.11.2021Конкретно-історичні форми розвитку протознання (віддалених передумов побудови теорії) про конфлікт як елемент соціальної реальності. Структура та зміст теорії конфлікту як ідеалізованої форми відображення дійсності. Основні риси сучасної теорії конфлікту.
автореферат, добавлен 29.09.2013Відображення як властивість матерії. Сигнальний, вибірковий характер інформаційного відображення. Подразливість, чуттєвість та психологічний образ як результат взаємодії суб'єкта і об'єкта відображення. Розкриття сутності ідеального у цій взаємодії.
реферат, добавлен 07.09.2009- 39. Влада символу
Філософська рефлексія з приводу влади символу. Символ – культуроутворюючий, раціональний засіб пізнання (позитивна концепція). Символи як засоби, які зміщують бажання з заборонених об’єктів на об’єкти – "замінники", забезпечуючи безпосереднє задоволення.
статья, добавлен 18.12.2020 Природа феномена символу, механізм його функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціальних систем. Вивчення можливості введення символу як динамічного параметра в синергетичну парадигму при використанні її на об'єктах гуманітарних наук.
автореферат, добавлен 29.08.2013Розгляд взаємовідношення між науковим фактом та подією дійсності у світлі філософсько-методологічних засад науки. Вивчення гносеологічного аспекту фактичного знання. Визначення специфіки наукового факту, як результату діяльності наукової спільноти.
автореферат, добавлен 24.06.2014Розглянуто ретроспективне та сучасне бачення зарубіжних науковців стосовно покликання, яке знайшло відображення у визнаному багатьма дослідниками класичному, неокласичному та сучасному підходах. Показано вектор розвитку наукової думки стосовно покликання.
статья, добавлен 15.07.2022Філософсько-культурологічний аналіз проблеми символу в концепціях представників романтизму Й. Гете, Ф. Шиллера та К. Зольгера, що заклали підґрунтя формування символізму як самостійного художнього напряму. Відмінності понять "символ" і "алегорія".
статья, добавлен 08.03.2020Аналіз множинності форм досвіду. Розуміння нерозривної єдності мислення, мови й діяльності. Межі досвіду та роль символу у ствердженні єдності досвіду. Зв’язок буття і символу. Особливості метафорології Ганса Блюменберга та богомислення Г. Сковороди.
статья, добавлен 28.06.2012Розгляд переваг і функціональних особливостей різних засобів та інструментів, за допомогою яких відбувається сприйняття і відображення людиною світу. Визначення феномену краси як універсального критерія для компаративного аналізу всіх явищ і процесів.
статья, добавлен 29.03.2018Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Виявлення особливостей та закономірностей генезису знань про ідеологію. Визначення гносеологічно-епістемологічних критеріїв оперування ідеологічною проблематикою. Аналіз гносеологічного потенціалу філософії в контексті пізнання ідеологічної дійсності.
автореферат, добавлен 27.07.2015Особливості логіки міфорелігійного мислення, яке пов’язане з чуттєвим сприйняттям дійсності. Сутність смислової кризи сучасної цивілізації, що породжує потребу в нових духовних орієнтирах. Виявлення особливостей логіки міфорелігійного мислення людини.
статья, добавлен 08.04.2019Духовність як сутність культури. Проблема зіткнення свідомості людини та дійсності, виявлення в результаті такого зіткнення духовних колізій і гострих запитувань-викликів, що нерідко не знаходять відповіді. Поєднання категорій Я та Ми, Свої - Чужі.
статья, добавлен 27.03.2018Покликання особистості як важливий чинник існування культури та суспільного життя. Встановлення значення покликання у професійному та життєвому виборі української молоді. Розкриття особливостей індивідуального розуміння покликання, аналіз його структури.
статья, добавлен 10.05.2018