Розуміння в сучасній філософії
Поняття "агностицизм", яке введено в 1869 році англійським природодослідником Томасом Гекслі. Елементи процесу пізнання: суб'єкт та об'єкт, чуттєве та раціональне. Показано, що практика є критерієм, мірилом перевірки істинності результатів пізнання.
Подобные документы
Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання. Питання про людину та її становище в світі - один з найглавніших вопросів філософії. Світогляд є формою людського самовизначення в світі. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.
реферат, добавлен 24.02.2009Історія — це сукупність подій, процесів, людських діянь, стосунків, які для сучасного людства залишилися в минулому. Місце і значення філософії історії в суспільствознавстві, її співвідношення з іншими галузями. Природа філософсько-історичного пізнання.
реферат, добавлен 01.06.2010Філософський зміст й сутність процесу осягнення суперечностей, що відображають розвиток духу, матерії, свідомості і пізнання. Поняття зв’язку між речами й явищами, розділеними у просторі і часі. Відмінності законів природи від законів суспільства.
реферат, добавлен 29.10.2015Арістотель - один із найвидатніших старогрецьких філософів. Основні філософські ідеї про буття. Вчення Аристотеля про сутність та категорії. Вивчення можливостей життя природного тіла. Раціоналістична лінія філософії: знання існує ще до процесу пізнання.
презентация, добавлен 02.12.2015Сутність методології як процесу інтеграції методів наукового пізнання та приросту нового знання. Сутність сучасного міждисциплінарного підходу. Нові методи пізнання: абдукція, комп’ютеризація, метод "кейсів", метод дослідження куматоїдних об’єктів.
статья, добавлен 21.03.2016Предмет філософії, її місце серед інших наук. Особливості філософського знання. Природа математичних і філософських понять та суджень. Об’єкти математичного і філософського пізнання. Загальні принципи побудови математичних і філософських концепцій.
статья, добавлен 06.05.2019Базові поняття філософії історичного пізнання — історичної дійсності та історичного факту — у світлі філософсько-методологічних ідей Л. Вітгенштейна. Проект "некласичної історіографії" польського історика В. Вжосека як ціннісний вимір історичної оповіді.
статья, добавлен 06.05.2019Суть філософського підходу в сучасному правознавстві, його методологічний потенціал для правового пізнання. Аналіз необхідності взаємодоповнення методів філософського, загальнонаукового та спеціально-правового плану. Розуміння як спосіб існування людини.
статья, добавлен 11.03.2018Герменевтика як теорія й інструмент розуміння тексту. Можливість варіативної інтерпретації, конфліктності понять, розуміння та тлумачення. Актуальність герменевтики, її еволюція від науки про тлумачення тексту до філософського розділу людського пізнання.
реферат, добавлен 19.10.2016Концепція аналітичної філософії історії А. Данто як послідовної систематичної спроби аналітичного осмислення процесу історичного пізнання, визначення меж і можливостей пізнання минулого. Постпозитивістський підхід до вирішення епістемологічних питань істо
статья, добавлен 31.08.2023У процесі пізнання у людей формуються знання, на основі яких виникають цілі та мотиви соціально-культурно діяльності людини. Дослідження філософських засад пізнання, проаналізовано роль і значення соціокультурного підходу в пізнавальній діяльності людини.
статья, добавлен 05.03.2023Підходи в історії наукової думки в частині визначення поняття "філософія права". Її структура, функції і значення в підготовці юристів. Проблеми осмислення та пізнання правових істин. Сутність філософсько-правової рефлексії. Види праворозуміння.
реферат, добавлен 02.02.2017Інтегративно-методологічні підходи до часу в контексті сучасної філософії освіти. Стратегії та домінантні парадигми феномену темпоральності. Сутність, плюралістичні установки, об’єктивний зміст й інтелектуальні традиції пізнання лінгвістичного часу.
автореферат, добавлен 20.07.2015Еволюційне вчення про пізнання. Аргументація епістемології в аспекті еволюційної теорії пізнання, характеристика аргументів. Співмірність проблеми "вроджених" когнітивних структур з ідеями І. Канта про "апріорі" в контексті довіри до людини, що пізнає.
статья, добавлен 13.07.2017Біографія та творчий шлях Е. Канта. Аналіз "Критики чистого розуму". Впровадження телеологічного принципу та діалектики при вивченні природи. Заперечення пізнання речей, їхньої сутності. Елементи агностицизму філософа, розміркування про моральний закон.
реферат, добавлен 10.11.2015Сутність взаємозв’язку понять інтуїція, процесуальність та причинність. Онтологічні витоки сучасного процесуального розуміння людської свідомості. Методологічні засади концепцій А. Бергсона та Е. Гуссерля. Ідеація як специфічна настанова пізнання.
автореферат, добавлен 17.09.2013Дослідження сутності й особливостей еволюції метафізичних вчень західної філософії про реальність. Вирішення питання про співвідношення сприйняття й осягнення у пізнанні. Розуміння смислу буття на думку М. Гайдеґґера. Визначальні риси ноології К. Субірі.
статья, добавлен 16.12.2020Природа і призначення процесу пізнання. Визнання об’єктивної реальності світу, відображення його в свідомості людини. Відношення мислення до буття, свідомості до матерії, природи. Діалектична єдність суб’єктивного і об’єктивного, форми відображення.
реферат, добавлен 02.04.2017Методологія системного дослідження. Поняття і класифікація системотворчих чинників. Аналіз механізму розвитку систем. Світ у світлі системних уявлень. Системність органічної та неорганічної природи. Вивчення ролі людини як суб'єкта в розвитку природи.
реферат, добавлен 15.02.2012- 120. Чуттєве пізнання
Філософський підхід до проблеми чуттєвого й раціонального. Огляд процесу цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовленого суспільно-історичною практикою людства. Вивчення закономірностей пізнавальної діяльності людини.
реферат, добавлен 20.10.2012 Розгляд загального для різних наук значення поняття екстраполяції. Розкриття її значення у соціогуманітарних науках, її зв'язку з методами творчого наукового пошуку. Описання форм екстраполяції як методу соціального пізнання: пророцтва, утопії, прогнозу.
статья, добавлен 31.05.2017Розгляд принципів буття та принципів пізнання, на основі яких аналізуються онтологічні та гносеологічні принципи філософії права. Отримання онтологічних принципів філософії права з онтологічних принципів права. Гносеологічні принципи філософії.
статья, добавлен 29.10.2016Визначення поняття Відродження. Характеристика впливу вчень Платона та Аристотеля на філософські погляди епохи Відродження. Аналіз ідей гуманізму та людиноцентричної спрямованості пізнання. Характеристика специфічних рис філософії епохи Відродження.
реферат, добавлен 13.10.2016Дослідження індукції і дедукції у процесі пізнання. Порівняння двох моментів як висування версії і юридичної оцінки учиненого. Поняття кримінально-правової кваліфікації учиненого як процесу дедуктивного і не можливість його відбуватись у формі індукції.
эссе, добавлен 29.03.2012Місце логіки у системі наук. Розуміння форми думки. Мислення як предмет логіки. Форми думки, предмет логіки. Поняття, найпростіші форми теоретичного пізнання та мислення. Види понять за обсягом та змістом. Характер зв’язку між обсягом і змістом поняття.
реферат, добавлен 15.04.2017