Зв’язок дедукції та індукції
Дослідження індукції і дедукції у процесі пізнання. Порівняння двох моментів як висування версії і юридичної оцінки учиненого. Поняття кримінально-правової кваліфікації учиненого як процесу дедуктивного і не можливість його відбуватись у формі індукції.
Подобные документы
Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.
реферат, добавлен 23.11.2008Особливості філософських думок Нового часу. Принципи раціоналістичної дедукції та математичні методи у філософських творах Р. Декарта. Методологія класичного сенсуалізму та аналіз механізмів самовизначення у "Досвід про людський розум" Дж. Локка.
реферат, добавлен 29.03.2010Характеристика оцінки сакральних текстів як "безцінного релігійного і філософського скарбу". Дослідження основних принципів і постулатів релігієзнавчої методології. Особливість оціночної природи пізнання та виявлення моральносних засад мислителя.
статья, добавлен 29.09.2016Духовне осмислення і переживання наявного світу речей і предметів, суспільного середовища у формі відчуттів, уявлень, емоцій. Обґрунтування важливості критичності у пізнанні довколишнього світу. Вироблення моделей для розуміння оточуючого середовища.
статья, добавлен 10.01.2024Особливості викладання філософсько-методологічих дисциплін, які дають можливість досліджувати теорію пізнання та його будову. Представлено міркування над людським знанням через постаті відомих філософів та запропоновано пояснення цілей і методів науки.
статья, добавлен 06.12.2022Суть гносеологічних ідей твору українського мислителя XVIII століття Я. Козельського "Міркування двох індійців, Калана і Ібрагіма, про людське пізнання" в контексті філософії епохи Просвітництва. Аналіз вітчизняних пріоритетів у цій сфері філософування.
статья, добавлен 06.11.2018Дослідження проблеми специфіки і взаємодії наукового і художнього пізнання, де їх розмежування відбувається не на основі опозиції образу і поняття, а на основі концепції доповнюваності Н. Бора, який розглядає об'єкт у взаємозаперечних системах опису.
автореферат, добавлен 28.07.2014Визначення чинників та особливостей трансформації різних моделей пізнання в сучасній епістемології. Дослідження ролі людиномірного компоненту у епістемології на прикладі трансформації неопозитивізму. Аналіз взаємин факту та смислу в процесі пізнання.
автореферат, добавлен 25.09.2013Методологія та методи наукового дослідження та класифікація його пізнання. Спостереження як первинний і елементарний пізнавальний процес на емпіричному рівні дізнання. Розробка принципів та створення технічних засобів для проведення експерименту.
реферат, добавлен 13.12.2016Історія дослідження феномена незадоволеності життям, його сутність і головні передумови. Особливості оцінки з точки зору соціальної філософії. Аналіз функціонального зв'язку між задоволеністю й задоволенням. Типи незадоволеності життям, їх порівняння.
статья, добавлен 05.03.2019Методологія філософії Нового часу як одна із суттєвих передумов розробки нової теорії пізнання. Бекон як засновник емпіризму, розробка методу наукового пізнання. Розгляд правил нової індуктивної логіки. Особливості використання дедуктивного методу.
доклад, добавлен 30.09.2012Специфіка посткласичної парадигми соціально-філософського пізнання. Феномен людини з точки зору категоріального синтезу. Співвідношення сцієнтистських аспектів пізнання й екзистенційних методик у процесі соціально-філософського дослідження людини.
автореферат, добавлен 26.09.2013Поняття віртуалізації освітнього середовища. Еклектизм як способ мислення у процесі розвитку пізнання в умовах суспільної кризи. Дослідження еклектичної природи процесу віртуалізації освітнього середовища в контексті управління освітньою діяльністю.
статья, добавлен 20.12.2022Вивчення філософами питання про співвідношення матеріального і духовного. Критерії філософського пізнання миру та його походження. Взаємозв’язок між пізнанням та моральністю у наукових трактатах Канта. Аналіз суперечок про пізнавальну цінність філософії.
реферат, добавлен 08.03.2010Дослідження концепцій внутрішньої форми, які представлені в європейській філософській думці. Етапи розвитку і когнітивна природа поняття. Осмислення категорії у якості елемента процесів символізації, засобу інтерпретації та "діалогічної" моделі пізнання.
автореферат, добавлен 14.09.2015Дослідження Гайдеґґерової інтерпретації поняття метафізики у ширшому історичному контексті цього поняття. Пізнання надчуттєвого з огляду на відносно випадкове тлумачення назви "метафізика". Підґрунтя розуміння метафізики, вчення про забуття буття.
статья, добавлен 12.02.2023Природа і призначення процесу пізнання. Визнання об’єктивної реальності світу, відображення його в свідомості людини. Відношення мислення до буття, свідомості до матерії, природи. Діалектична єдність суб’єктивного і об’єктивного, форми відображення.
реферат, добавлен 02.04.2017Нарис кантівської теорії пізнання у фокусі аналізу здатності уяви як її невідривної та фундаментальної складової. Уява як посередник між чуттєвістю і розсудком, і самостійна здатність серед них. Розсудок як одна з двох умов можливості пізнання.
статья, добавлен 30.12.2017Сутність методології як процесу інтеграції методів наукового пізнання та приросту нового знання. Сутність сучасного міждисциплінарного підходу. Нові методи пізнання: абдукція, комп’ютеризація, метод "кейсів", метод дослідження куматоїдних об’єктів.
статья, добавлен 21.03.2016Філософсько-правова категорія "соціальний інтерпретатор". Застосування юридичної інтерпретації формування поведінки. Пошук правової валідної релевантності. Суть осмислення юс, як пізнавального процесу та юридичної гносеології у людському виконанні.
статья, добавлен 05.11.2018Аналіз суті пізнання - процесу цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовленого суспільно-історичною практикою людства. Відчуття, сприйняття, уявлення, чуттєве відображення, мислення, судження, як основні форми пізнання.
реферат, добавлен 23.07.2011Розкриття ґенези поняття "праксеологія". Визначення еволюції її становлення як науки. Характеристика витоків праксеології конфлікту як окремого напрямку наукового пізнання. Уточнення даного поняття при формуванні правосвідомості в сучасному суспільстві.
статья, добавлен 01.02.2018Розгляд філософії Платона і його поглядів на світ "ідей" і "речей". Аналіз Платонівського вчення про пізнання та його зв'язку з вченням про душу. Дослідження суджень про виховання і людину, їх впливу на педагогічну думку європейської цивілізації.
курсовая работа, добавлен 02.12.2015Характеристика особливостей епістемологічного аспекту проблеми майбутнього, що стосується можливості його пізнання. Дослідження процесу розуміння філософами майбутнього в його різних аспектах, що залежить від загальної концептуалізації проблем часу.
статья, добавлен 28.12.2021Поняття "агностицизм", яке введено в 1869 році англійським природодослідником Томасом Гекслі. Елементи процесу пізнання: суб'єкт та об'єкт, чуттєве та раціональне. Показано, що практика є критерієм, мірилом перевірки істинності результатів пізнання.
реферат, добавлен 07.01.2023