Гуманітарні науки і гуманітаристика
Основні напрямки розрізнення та співвіднесення позанаукового і наукового гуманітарного знання. Наративні і ненаративні пояснення в рамках гуманітарних теорій. Квантитативний, квалітативний підхід в історичних дослідженнях та в теорії літератури.
Подобные документы
Стаття присвячена філософському аналізу сучасного становища гуманітаристики та проблемі визначення соціальної ролі гуманітарного пізнання. Виділено такі політики гуманітаристики: політика ідеалу; політика значення і смислу; чуттєвості, (ре-)конфігурації.
статья, добавлен 18.12.2020Виявлення позитивних рис та обмеженості смислової та структурної дихотомії пояснення і розуміння в науковій парадигмі. Віднаходження перспектив цілісності пояснення і розуміння в гуманітарних та природничих науках. Гіпотези герменевтичної спіралі.
автореферат, добавлен 23.11.2013Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.
автореферат, добавлен 16.10.2013Методологія наукових теорій. Загальнонаукові принципи теорій. Конкретнонаукова методологія і техніка побудови теорій. Поняття та загальна характеристика емпіричних методів наукового дослідження. Сутність теоретичних методів побудови наукових теорій.
реферат, добавлен 24.06.2015Сутність і методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності в наукознавстві. Феномен аксіологічного потенціалу наукового знання, його природа, внутрішня структура, спосіб актуалізації в контексті проблематики філософії та методології науки.
автореферат, добавлен 13.07.2014Побудова й обґрунтування систем філософського і наукового знання. Сукупність прийомів та операцій практичного і теоретичного засвоєння дійсності. Швидкий розвиток науки у XX ст. Поняття та класифікація методів. Наукові методи емпіричного дослідження.
реферат, добавлен 22.12.2014- 32. Філософія науки
Вивчення типів наукової раціональності. Основні способи систематизації фактів. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання. Розгляд понять методу та методології. Гіпотеза та її роль у науці. Особливості диференціації та інтеграції наукових знань.
шпаргалка, добавлен 22.01.2014 Аналіз експланології (теорії пояснення) як розділу філософії науки. Змістова і формальна можливість міркування. Опис трьох шляхів дослідження. Загальна змінникова теорія систем і її парадигма. Різниця між поясненням і розумінням в науці та педагогіці.
статья, добавлен 23.08.2018Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.
статья, добавлен 07.10.2021Принципи генезису та виникнення науки. Висвітлення, становлення та розвитку філософії науки та її ролі в процесі пошуку наукової істини. Взаємовідносини філософії і науки у контексті пошуку об'єктивного й адекватного фундаменту наукового знання.
статья, добавлен 10.03.2020Аналіз проблем сучасного суспільства, які стосуються взаємозв’язку науки і свободи з позиції людиновимірності. Суть ціннісної нейтральності природничих наук, їхньої неупередженості і об'єктивності. Основні ціннісні критерії сучасного наукового знання.
статья, добавлен 20.08.2021Загальний підсумок рефлексій, що присвячені проблематиці авторської інтенційності в гуманітарних дослідженнях у філософському та загально естетичному сенсі. Структура інтенційності, яка передбачає дослідження життєвих відносин між суб’єктом і світом.
статья, добавлен 27.02.2023Дослідження співвідношення типу наукової раціональності зі способом філософського осмислення засад науки у їх стосунку щодо стратегій дисциплінарної демаркації наукового знання. Аналіз дисциплінарного поділу науки на сучасному етапі її функціонування.
статья, добавлен 14.09.2020Всебічне дослідження апарату здобуття нового знання в різних галузях науки як головне завдання методології наукового пізнання. Сутність поняття "ландшафтна оболонка". Знайомство з властивостями системних об'єктів. Розгляд прикладів причинного пояснення.
лекция, добавлен 02.12.2018Напрямки пошуків своєрідної методології із залученням напрацьованих класичною, некласичною і посткласичною філософією теоретико-методологічних засад для добору більш-менш точних варіантів аналізу та інтерпретації тексту гуманітарного знання.
статья, добавлен 22.07.2024Аналіз тенденції до інтеграції різних сфер людського буття – науки, бізнесу, політики, ін. Процес розмежування різних областей людської діяльності. Комплекс наук про складність як корінь сучасного дискурсу про інтегральний підхід до наукового знання.
статья, добавлен 28.02.2017Характер еволюції концепції структуралізму як провідного чинника формування структуралістської методології. Обґрунтування потенціалу структуралістської методології в соціально-гуманітарних дослідженнях як способу дослідження сучасної гуманітарної сфери.
автореферат, добавлен 30.10.2015- 43. Логіка як наука
Логіка як одна з найдавніших галузей наукового знання, що є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Предмет і методи її вивчення, видатні постаті та напрямки їх досліджень. сучасні досягнення та перспективи логіки.
статья, добавлен 22.07.2017 Мета наукового дослідження – провести деталізоване науково-практичне обґрунтування особливостей гуманітарних, філософських, соціально-правових аспектів інформаційної безпеки та дослідити соціально-філософську рефлексію феномену інформаційної безпеки.
статья, добавлен 07.09.2023Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
статья, добавлен 04.03.2018Наука як фактор регуляції суспільних відносин та процесів, що впливає на потреби суспільства, її складники. Характеристики науки, фактори її буття в системі інших суспільних відносин. Зв’язок науки з появою та продукуванням науково-теоретичного знання.
статья, добавлен 10.05.2018Аналіз тенденції до інтеграції різних сфер людського буття - науки, бізнесу, політики, релігії, філософії, мистецтва, етики. Експлікація терміну "інтегральний підхід до набуття досвіду" та розгляд історичних витоків дискурсу про інтегральний підхід.
статья, добавлен 05.02.2019Наука як один із багатьох елементів сукупного знання, накопиченого людством. Легітимація і канонізація найбільш респектабельного знання. Виявлення корелятивної залежності та функціональної несумісності різних типів знання як важливе завдання філософії.
статья, добавлен 04.02.2017Вивчення причин заперечення і апології неявного, розсіяного знання. Аналіз аргументації прихильників і противників такого типу знання та його функцій у суспільстві. Роль неявного знання в організації самого наукового пізнання. Способи трансляції знання.
статья, добавлен 12.07.2018Дослідження різноманітних підходів до проблеми співвідношення природничого та соціогуманітарного знання, їх можливостей у контексті сучасної постнекласичної філософії. Аналіз моделей наукового знання та універсальність виявлення їх спільних рис.
автореферат, добавлен 27.08.2014