Місце поетики та герменевтики у методології гуманітарних наук В. Дільтея
Епоха постсекулярності - свідчення суттєвого падіння авторитету науки у наш час. Застосування методологічного інструментарію герменевтики і поетики. Специфіку використання В. Дільтеєм поетики та герменевтики в його проекті методології гуманітарних наук.
Подобные документы
Розгляд концептуальних підходів до дослідження спорту як елемента культури. Окреслення основних розбіжностей у трактуванні значимості спорту для суспільства. Дослідження філософського підґрунтя як методології дослідження спорту в оазі гуманітарних наук.
статья, добавлен 14.07.2022Всебічне дослідження апарату здобуття нового знання в різних галузях науки як головне завдання методології наукового пізнання. Сутність поняття "ландшафтна оболонка". Знайомство з властивостями системних об'єктів. Розгляд прикладів причинного пояснення.
лекция, добавлен 02.12.2018Анализ научного познания в целом, которое основывается на воспринятийном мышлении. Отличие наук о неорганической и органической природе согласно учения антропософии. Раскрытие антропософских положений с помощью методов феноменологии и герменевтики.
статья, добавлен 08.10.2018Аналіз лінгвістичної парадигми як елемента сучасної гуманітарно-наукової методології, становлення якої зумовлено двома головними чинниками: значними успіхами наук про мову, сучасними тенденціями розвитку і трансформації філософії та методології науки.
статья, добавлен 04.04.2019Герменевтика как философское направление, ее основные понятия и задачи. Феномен понимания и правильного истолкования понятого. Основные черты герменевтики Гадамера. Сопереживание как идеал познания. Герменевтика и методология гуманитарных наук.
реферат, добавлен 25.04.2011Виявлення передумов формування "герменевтики фактичності". Розкриття герменевтичного аспекту практичної філософії. Побудова типології герменевтичних практик на підставі їх розподілу стосовно традиції й авторитету, взаємодія зі сферою повсякденності.
автореферат, добавлен 17.09.2013Философия науки как философское направление, исследующее особенности и закономерности научно-познавательной деятельности. Становление дисциплинарной структуры науки. Идеи позитивизма, постпозитивизма, структурализма, постструктурализма и герменевтики.
контрольная работа, добавлен 23.09.2010Вплив класичного позитивізму на сучасну світову філософію. Умови виникнення неопозитивізму. Зв’язок критичного раціоналізму з науковою теорією. Суть теоретичного і методологічного плюралізму. Основні засади філософської антропології й герменевтики.
реферат, добавлен 15.03.2016Аналіз особливостей становлення ідей та ролі контексту у формуванні структуралізму. Зміст відповідного підходу в контексті методологічної проблематики сучасних соціально-гуманітарних досліджень, обґрунтування актуалізації методологічного потенціалу.
автореферат, добавлен 27.08.2014Основная тенденция эволюции классификации наук. Принцип построения полной системы наук и способ ее изображения. Различия наук по объекту (предмету), методу и практическому применению. Взаимосвязи наук и их изменения в ходе развития, лидирующие науки.
реферат, добавлен 20.07.2015Історія виникнення товариства CEUPES, його діяльність у процесі об’єднання взаємодії фахівців з різних гуманітарних наук. Використання філософії виховання у формуванні мислення студентів в університетах та організації міжнародних наукових конференцій.
статья, добавлен 11.04.2018Спроба надати загальну інформацію про Homo не у вигляді огляду досягнень політичних, соціальних чи всього ансамблю гуманітарних наук, а як сукупність найбільш важливих законів природи, фактів, експериментів і вимірів з усього світу "сучасних наук".
статья, добавлен 21.09.2024Методологический арсенал неклассической философской мысли: герменевтики, семиотики и деконструктивизма. Экспликация онтологического основания научного познания в контексте фундаментальной онтологии М. Хайдеггера. Онтологическое основание науки.
статья, добавлен 14.03.2019Визначення ступеня науковості останньої можливо за специфікою методу, парадигм, пояснюючих конструкцій, вихідних положень. Особливості методів розрізняння гуманітарних наук, які сприйняли класичні ідеали науковості, і гуманітаристику, яка ігнорує їх.
статья, добавлен 29.09.2016- 65. Історико-філософський зміст філософсько-герменевтичного вчення В. Дільтея (методологічний аспект)
Здійснення теоретичної реконструкції Дільтеєвого розуміння методології історико-філософського пізнання. З’ясування культурно-історичних передумов й теоретичних джерел формування історико-філософських праць В. Дільтея, їх значення у концепції мислителя.
автореферат, добавлен 26.08.2015 Міждисциплінарність як специфічна риса сучасного наукового виробництва. Аналіз деяких аспектів взаємодії та взаємовпливу сучасної науки та соціуму. Особливості міждисциплінарних формальних засобів наукової комунікації "цифрових гуманітарних наук".
статья, добавлен 06.03.2018Основні проблеми аналізу сучасної філософії Заходу. Її головні напрямки вивчення. Характеристика стадій філософії науки: позитивізм, емпіріокритицизм, неопозитивізмом. Процес створення структуралізму, його основні риси. Сутність фрейдизму і герменевтики.
реферат, добавлен 26.04.2013Ознайомлення з результатами історико-культурного огляду поділу неокантіанцями науки на гуманітарні та природні. Визначення причин популярності навчальної спеціалізації "Engineering and Arts". Дослідження нового типу організації оперного матеріалу.
статья, добавлен 15.04.2023Концептуальні проблеми обґрунтування норм, необхідність розв’язання яких конституює специфіку практичної філософії. Потреба практичної філософії у герменевтичному синтезі концепції апріорного знання, що розвивається в трансцендентальній філософії.
автореферат, добавлен 29.09.2013Принципи неопозитивізму, передумови його виникнення. Засновники та предмети вивчення аналітичної та лінгвістичної філософії. Поняття постпозитивізму та структуралізму. Сутність філософської герменевтики. Основні теоретичні викладки вчення про феномени.
реферат, добавлен 18.09.2010Природа феномена символу, механізм його функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціальних систем. Вивчення можливості введення символу як динамічного параметра в синергетичну парадигму при використанні її на об'єктах гуманітарних наук.
автореферат, добавлен 29.08.2013Філософія науки як нова галузь філософського знання. Історичні коріння взаємозв’язку філософії та науки, позитивіські концепції. Неокантіанство: концепції методів наукового пізнання. Проблеми пізнання у контексті феноменології, особливості герменевтики.
реферат, добавлен 02.12.2014- 73. Філософія науки
Визначення та характеристика сутності прагматизма, як філософії ділової людини. Дослідження й аналіз основних принципів філософії структуралізму. Ознайомлення з поглядами німецького філософа, теолога і філолога Шляйєрмахера на поняття герменевтики.
реферат, добавлен 26.09.2017 Поняття методу й методології. Основні види методології: філософська, загальнонаукова, частково-наукова. Основні структурні компоненти методології наукового пізнання на абстрактному рівні. Основні вимоги до методів психології. Види спостереження, тестів.
реферат, добавлен 25.12.2012Два аспекти, в яких середовище фільму і дисципліна філософія можуть перетинатися. Вивчення фільмів як філософії та їх потенціалу як засобу вираження філософських думок та методу філософування. Феноменологічний досвід кіно, місце в ньому герменевтики.
статья, добавлен 10.05.2018