Українська козацька держава: до проблеми методу пізнання
Дослідження феномену Української козацької держави другої половини XVII століття. Герменевтика як метод пізнання, що передбачає інтерпретацію предмету дослідження. Політичний портрет Б. Хмельницького. Філософсько-теоретичні основи побудови знання.
Подобные документы
Місце творчості в структурі діяльності людини. Історія осягнення проблеми творчості від філософії Стародавньої Греції до наших днів. Представники української філософії: Г.С. Сковорода та І.Я. Франко, їх ідеї. Два підходи до проблеми розвитку творчості.
реферат, добавлен 14.07.2009Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.
статья, добавлен 07.10.2021Дослідження ролі онтології в обґрунтуванні естетики, як органічної складової філософського знання. Виявлення основоположних принципів інгарденівського окреслення предметної області естетичного пізнання. Розгляд екзистенціально-антропологічних аспектів.
автореферат, добавлен 28.06.2014Характеристика оцінки сакральних текстів як "безцінного релігійного і філософського скарбу". Дослідження основних принципів і постулатів релігієзнавчої методології. Особливість оціночної природи пізнання та виявлення моральносних засад мислителя.
статья, добавлен 29.09.2016Наукове пізнання як цілеспрямований процес, що вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання, його форми, засоби, методи та компоненти. Методи емпіричного й теоретичного рівня наукового та стихійно-емпіричного пізнання.
контрольная работа, добавлен 05.10.2009Характеристика філософської герменевтики В. Дільтея у зв’язку з його уявленням про історичне пізнання. Герменевтика у вченні філософа не як окрема складова частина, а як суть історичного пізнання, що базується на процедурах розуміння та інтерпретації.
статья, добавлен 15.10.2018Філософсько-антропологічний аналіз відчуження, як складного, амбівалентного феномену, що має не тільки негативні, а й позитивні наслідки. Проблема відчуження у контексті сучасного знання. Вирішення проблеми можливості та доцільності подолання відчуження.
автореферат, добавлен 29.07.2015Розгляд класифікаційних рис теорії ідей Локка, їх функцій, а також ролі рефлексії та її функцій. Дослідження взаємодії функцій простих і комплексних ідей у філософії Локка. Визначення структури досвідного знання. Види ідей в залежності від пізнання.
статья, добавлен 31.05.2018Формування структури Всесвіту, походження галактик, зірок і планет. З'ясування місця людини і людства у світобудові, взаємозв'язку між еволюцією матерії у Всесвіті і виникненням життя. Планетна космогонія, наукове пізнання минулого в науці про Всесвіт.
реферат, добавлен 26.06.2010Аналіз і оцінка категорії ідентифікації як методу наукового пізнання. Зіставлення пізнавальних процедур даного методу, застосовуваних дослідниками, із самоідентифікацією індивідів, соціальних груп у реальному процесі їх самовизначення в суспільстві.
автореферат, добавлен 11.11.2013Співвідношення гуманітарного та природничого знання. Аналіз еволюції статусу та ролі гуманітарії в науковому пізнанні. Обґрунтування необхідності пошуку шляхів і засобів інкорпорації духовно-морального компонента в теоретичні побудови сучасної науки.
статья, добавлен 05.02.2019Дослідження проблеми людини в сучасній цивілізації, в якій провідне місце належить цінностям інновацій і прогресу, що породжує новий спосіб мислення і діяльності, змінює і перетворює традиційну культуру і спосіб пізнання. Аналіз розвитку людиноцентризму.
статья, добавлен 09.01.2019Обґрунтування специфіки спроб оновлення філософії у постмодерністському дискурсі. Дослідження історичного та філософського аналізу інваріантів постановки проблеми завершення процесу пізнання. Огляд концепцій, спрямованих на перетворення філософії.
автореферат, добавлен 26.09.2013Аналіз розуму в персоналістичному вченні Ч.С. Бартніка як структури особи, що обумовлює процес пізнання, який бере початок в особі, виражає її, реалізує і співвідносить із дійсністю. Реальність дійсності як передумова способу пізнання, його прояву і суті.
статья, добавлен 15.05.2018Філософія науки як нова галузь філософського знання. Історичні коріння взаємозв’язку філософії та науки, позитивіські концепції. Неокантіанство: концепції методів наукового пізнання. Проблеми пізнання у контексті феноменології, особливості герменевтики.
реферат, добавлен 02.12.2014Орієнтація на пізнання дійсності, що опиралася на відчуття, як риса філософії Нового часу. Пізнавальний процес та метод пізнання (ідеальне освоєння реального світу). Характеристика методології Френсіса Бекона. Нові принципи філософії Рене Декарта.
реферат, добавлен 19.12.2011Аналіз космічно-інопланетних перспектив майбутнього людства і подальшого пізнання Всесвіту. Дослідження науково-технічного розвитку в епоху сучасного інформаційно-високотехнологічного прогресу. Розробка схеми революційного і духовного розвитку людства.
статья, добавлен 23.12.2016- 118. Філософія пізнання
Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.
реферат, добавлен 20.10.2008 Зв'язок життєвого шляху, філософських та творчих ідей Г. Сковороди. Вплив на формування світогляду видатного філософа мислителів минулого та навчання в Києво-Могилянській Академії. Основи філософської системи Сковороди, пов'язаної з теорією пізнання.
статья, добавлен 10.03.2018Розгляд теоретичної та практичної необхідності дослідження української культури кінця ХІХ – початку ХХ століть за допомогою філософсько-антропологічної теорії в якості методологічної основи дослідження. Встановлення національної самобутності українців.
автореферат, добавлен 11.08.2015Аналіз системи методів та форм, засобів та видів наукового пізнання та застосування наукової методології. Особливості третього метатеоретичного рівня пізнання та його важливість для сучасних досліджень. Функції опису, пояснення, розуміння, передбачення.
статья, добавлен 24.05.2020Розкриття ґенези поняття "праксеологія". Визначення еволюції її становлення як науки. Характеристика витоків праксеології конфлікту як окремого напрямку наукового пізнання. Уточнення даного поняття при формуванні правосвідомості в сучасному суспільстві.
статья, добавлен 01.02.2018Філософські аспекти формування соціосинергетики як міждисциплінарного напряму соціогуманітарного пізнання. Проблеми адаптації теоретичного конструкта синергетики до вивчення соціуму. Становлення синергетичного міждисциплінарного напряму наукового знання.
автореферат, добавлен 08.06.2013Дослідження специфіки рефлексії, а також особливостей методології пізнання й самопізнання в контексті визначення цінностей і пріоритетів розвитку людини та її свідомості. Визначення специфіки теоретичного значення проблеми пізнання та самопізнання.
статья, добавлен 04.12.2022Методологія філософії Нового часу як одна із суттєвих передумов розробки нової теорії пізнання. Бекон як засновник емпіризму, розробка методу наукового пізнання. Розгляд правил нової індуктивної логіки. Особливості використання дедуктивного методу.
доклад, добавлен 30.09.2012