Історія розвитку науки, наукознавство та його розвиток, філософські проблеми наукового пізнання, псевдонаука

Наука як соціокультурна діяльність, направлена на виявлення об'єктивних законів дійсності. Філосфсько-методологічна рефлексія над розвитком науково-теоретичного знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання, боротьба з псевдонауковими теоріями.

Подобные документы

  • Філософсько-методологічний аналіз концепту "складність" та розгляд проблематичності єдиного визначення цього терміну через багатоманітність його смислів в різних контекстах застосування. Проблеми, що виникають під час дослідження терміну "складність".

    статья, добавлен 08.01.2019

  • Розкриття змісту і вивчення історії розвитку науки як системи систематизованих і об'єктивних знань про дійсність. Дослідження історії філософії і розвитку уявлень про відношення науки і філософії. Опис і аналіз відмінностей і єдності філософії і науки.

    реферат, добавлен 30.05.2012

  • Аналіз розуму в персоналістичному вченні Ч.С. Бартніка як структури особи, що обумовлює процес пізнання, який бере початок в особі, виражає її, реалізує і співвідносить із дійсністю. Реальність дійсності як передумова способу пізнання, його прояву і суті.

    статья, добавлен 15.05.2018

  • Питання природи та сутності пізнання. Осмислення причин та наслідків мимовільного зміщення уваги дослідників з самих предметів, явищ та процесів на їх ціннісні предикати. Знання як результат активності людини, особливості його набуття і верифікації

    статья, добавлен 30.10.2016

  • Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.

    презентация, добавлен 29.04.2020

  • Всебічне дослідження апарату здобуття нового знання в різних галузях науки як головне завдання методології наукового пізнання. Сутність поняття "ландшафтна оболонка". Знайомство з властивостями системних об'єктів. Розгляд прикладів причинного пояснення.

    лекция, добавлен 02.12.2018

  • Наука як найвищий щабель розумового розвитку людини, вершинне і специфічне досягнення людської культури. Експеримент – найбільш загальний емпіричний метод пізнання. Формалізація – метод відображення наукового знання у знаково-символічному вигляді.

    курсовая работа, добавлен 28.11.2015

  • Місце творчості в структурі діяльності людини. Історія осягнення проблеми творчості від філософії Стародавньої Греції до наших днів. Представники української філософії: Г.С. Сковорода та І.Я. Франко, їх ідеї. Два підходи до проблеми розвитку творчості.

    реферат, добавлен 14.07.2009

  • Поняття сучасної філософії як науки. Її зміст, специфіка, об'єкт та предмет дослідження. Функції, та культурно-історичні передумови виникнення філософії. Розкриття проблеми свідомості та пізнання у філософії. Поняття природи пізнання, життя і смерті.

    курс лекций, добавлен 08.11.2012

  • Соціально-філософське та філософсько-історичне дослідження проблеми сутності поняття "соціально-педагогічне", його внутрішнього змісту й місця в категоріальному апараті соціального пізнання. Відображення сучасних моделей соціокультурної поведінки.

    автореферат, добавлен 24.02.2014

  • Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Логічне пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як методології пізнання державно-правових явищ і процесів. Діалектична логіка, логічні прийоми.

    статья, добавлен 28.08.2016

  • Біографія Сократа: становлення вченого. Внутрішній закон, якому підкоряється людина. Зародження філософських поглядів Сократа. Релігійні погляди та поняття про загробне життя. Доброчесність в поняттях філософа. Його концепція знання та пізнання.

    реферат, добавлен 02.10.2013

  • Аналіз специфіки та особливостей пізнання соціальних процесів. Обґрунтування необхідності зваженого та коректного використання гуманітарного знання в коригуванні соціальних процесів сучасності. Значення та структура герменевтичної інтерпретації.

    статья, добавлен 20.12.2022

  • Історія — це сукупність подій, процесів, людських діянь, стосунків, які для сучасного людства залишилися в минулому. Місце і значення філософії історії в суспільствознавстві, її співвідношення з іншими галузями. Природа філософсько-історичного пізнання.

    реферат, добавлен 01.06.2010

  • Методологія системного дослідження. Поняття і класифікація системотворчих чинників. Аналіз механізму розвитку систем. Світ у світлі системних уявлень. Системність органічної та неорганічної природи. Вивчення ролі людини як суб'єкта в розвитку природи.

    реферат, добавлен 15.02.2012

  • Філософський зміст й сутність процесу осягнення суперечностей, що відображають розвиток духу, матерії, свідомості і пізнання. Поняття зв’язку між речами й явищами, розділеними у просторі і часі. Відмінності законів природи від законів суспільства.

    реферат, добавлен 29.10.2015

  • Характеристика основних передумов виникнення науки. Визначення компонентів наукового пізнання. Перша геометрична модель Космосу, її розроблення Евдоксом. Основні етапи розвитку науки. Основний зміст механістичної картини світу, створеної Ньютоном.

    контрольная работа, добавлен 14.07.2017

  • Ознаки суспільства як об’єкта з’ясування соціальної філософії. Поняття "соціальне пізнання". Завдання соціального типу знання — аналіз суспільних процесів і виявлення в них закономірних, з необхідністю повторюваних явищ. Розвиток ідей в суспільстві.

    статья, добавлен 04.03.2019

  • Дослідження проблеми специфіки і взаємодії наукового і художнього пізнання, де їх розмежування відбувається не на основі опозиції образу і поняття, а на основі концепції доповнюваності Н. Бора, який розглядає об'єкт у взаємозаперечних системах опису.

    автореферат, добавлен 28.07.2014

  • Розум як ключова властивість людини та засіб пізнання, на основі якого формується об’єктивна картина світу та відбувається накопичення знань. Шанс відкрити нові горизонти власного існування. Добровільне переміщення людини у штучний світ власних вражень.

    статья, добавлен 04.02.2019

  • Аналіз проблем гносеології, основні принципи пізнання. Методи фізичної причинності та агностицизм Канта. Аналіз механізмів активного творчого відтворення дійсності у свідомості людини. Абстрагування та ідеалізація реальних предметно-чуттєвих об'єктів.

    реферат, добавлен 02.12.2016

  • Пізнання як процес ідеального освоєння реального світу. Абсолютне протиставлення об'єктивному суб'єктивного. Тлумачення об'єктивності істини в незалежності змісту знання від людей і людства в цілому. Парадоксальність, ірраціональність навколишнього світу.

    реферат, добавлен 03.06.2010

  • Центральна світоглядна проблема філософії. Її гносеологічна, методологічна й інтеграційна функції. Теоретичне обґрунтування принципів життєдіяльності людини, походження й устрою світу. Методологія пізнання і світоглядної інтерпретації явищ дійсності.

    реферат, добавлен 09.03.2015

  • Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.

    статья, добавлен 08.10.2018

  • Предмет, проблеми, історія філософії науки і техніки. Поняття науки, техніки і технології. Зв'язок розвитку науки і техніки з розвитком суспільства. Проблема оцінки впливу техніки на розвиток суспільства. Особливості історичного розвитку науки і техніки.

    реферат, добавлен 19.03.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.