Розум як інструмент пізнання та впорядкування дійсності: його властивості
Розум як ключова властивість людини та засіб пізнання, на основі якого формується об’єктивна картина світу та відбувається накопичення знань. Шанс відкрити нові горизонти власного існування. Добровільне переміщення людини у штучний світ власних вражень.
Подобные документы
- 101. Філософія Платона
Розгляд філософії Платона і його поглядів на світ "ідей" і "речей". Аналіз Платонівського вчення про пізнання та його зв'язку з вченням про душу. Дослідження суджень про виховання і людину, їх впливу на педагогічну думку європейської цивілізації.
курсовая работа, добавлен 02.12.2015 Підходи до проблеми ірраціонального пізнання та самопізнання в європейській філософській традиції. Аналіз особливостей ірраціонального пізнання, виявлення специфіки його ролі та проявів в процесі становлення й розвитку української філософської думки.
автореферат, добавлен 13.07.2014Заперечення можливості пізнання світу філософами. Істина у філософії як достовірне, правильне знання. Критерії та об'єктивність істини. Основні способи і методи наукового пізнання. Наукове мислення і сучасна людина. Роль гіпотези в науковому пізнанні.
лекция, добавлен 25.06.2017Види знань у гносеології Платона. Аристотелізм у європейській гносеологічній традиції. Зв'язок гносеології і логіки Аристотеля, основні типи знань. Пізнання як згадка. Неоплатонізм як продовження і розвиток теорії ідей Платона в європейській філософії.
реферат, добавлен 03.10.2014Соціальна ідентифікація як спосіб пізнання. Соціальна роль людини як елемента соціальних систем. Зміст поняття "ідентифікація особистості". Ідентифікація особистості як об'єкт соціологічного аналізу, основні течії та підходи до вивчення ідентифікації.
реферат, добавлен 27.03.2011Відношення до наукового виробництва як до професії. Раціональний експеримент як засіб контрольованого пізнання. Мистецтвознавство та юриспруденція як науки, їх головні завдання. Теорія пізнання Канта. Поняття про раціоналізацію та інтелектуалізацію.
доклад, добавлен 04.03.2013- 107. Людина і пізнання
Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015 Західноєвропейська філософія Середньовіччя. Європейська класична філософія Нового часу і епохи Просвітництва. Екзистенціалізм, неопозитивізм та його різновиди. Структура буття та місце в ній людини. Методи наукового пізнання. Проблема антропосоціогенезу.
курс лекций, добавлен 22.07.2017Аналіз системи методів та форм, засобів та видів наукового пізнання та застосування наукової методології. Особливості третього метатеоретичного рівня пізнання та його важливість для сучасних досліджень. Функції опису, пояснення, розуміння, передбачення.
статья, добавлен 24.05.2020Значення логіки у виявленні основних понять в тексті, з'ясуванні їх структури, встановленні відношення між ними. Оволодіння навичками логічного мислення. Закони логіки як знаряддя пізнання дійсності та умова відображення мисленням зовнішнього світу.
презентация, добавлен 18.04.2019- 111. Філософія пізнання
Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.
реферат, добавлен 20.10.2008 Розгляд наукових поглядів на проблему феномену "обмеження" в різних галузях науки. Мова як інструмент пізнання, постійного осмислення світу людиною й перетворення досвіду на знання. Аналіз процесу розширення фізичної та духовної орієнтації людини в світі.
статья, добавлен 08.04.2019Визнання Кантом можливості об'єктивного існування речей поза свідомістю людини в докритичний період творчості. Вплив раціоналістичної філософії Лейбніца на погляди Канта. Елементи агностицизму у творах критичного періоду Канта. Критика чистого розуму.
реферат, добавлен 14.10.2014Аналіз комплексу методологічних засобів, які можуть бути використані як інструмент з’ясування синегретичного потенціалу держави. Визначення принципів осмислення предмета дослідження пізнання. Аналіз існування регуляції (саморегуляції) у суспільстві.
статья, добавлен 05.03.2019Розглянуто утопію як форму та інструмент пізнання політики. Розмежовано специфіку утопії як форми існування знання про політику та частини політичної теорії пізнання. Окреслено значення гіперболізації, генералізації та деталізації для побудови утопії.
статья, добавлен 08.10.2018Передумови становлення екзистенціалізму. Проблема буття людини і світу. Людина в умовах відчуження, соціальних криз і граничних ситуацій. Вирішення проблеми життя і смерті, сутності та існування людини в концепціях М. Хайдеггера, Ж.П. Сартра, А. Камю.
реферат, добавлен 28.02.2010Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає і оцінює світ. Структурні чинники, які його визначають. Органічна єдність філософії і світогляду. Методологічні можливості індукції і дедукції. Їх роль в науковому пізнанні.
контрольная работа, добавлен 19.02.2015Спостереження - цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності, які виступають об'єктами дослідження. Методи досліджень на емпіричному та теоретичному рівнях. Індукція і дедукція в процесі пізнання дійсності.
научная работа, добавлен 14.07.2017Сутність духовного світу людини. Погляди науковців на духовний світ особистості. Основні духовні потреби людини, та різні погляди на духовні цінності. Створення, збереження і поширення духовних цінностей людини. Спрямованість духовного споживання.
статья, добавлен 08.02.2019Веди як основні священні книги стародавніх індусів. Походження світу та людини. Опис людської душі в ведичній літературі. Жертва як основа ведичного культу. Деструкція традиційної міфології і ведичного рітуалізма. Свідомість як властивість душі людини.
реферат, добавлен 14.02.2011Виокремлено понятійно-категоріальний апарат, за допомогою якого констатовано, що "цінність" розуміється як особистісний смисл певних об’єктів, явищ дійсності для людини, суспільства; як ставлення людини, суспільства до об’єктів навколишнього світу.
статья, добавлен 13.09.2023Світ як єдність об'єктивної дійсності і людських сутнісних сил. Зміст і кордони світу. Процес розвитку людини. Філософський зміст категорії буття. Єдність матерії, руху, простору, часу. Категоріальна визначеність світу. Матерія як філософська категорія.
реферат, добавлен 26.02.2015Пізнання як основний предмет науки гносеології (теорії пізнання). Форми наукового пізнання. Інтуїція як форма наукового пізнання. Тлумачення інтуїтивного творчого акту. Ключові етапи інтуїції згідно сучасної психології творчості та нейрофізіології.
реферат, добавлен 08.11.2013Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.
реферат, добавлен 28.10.2015Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Логічне пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як методології пізнання державно-правових явищ і процесів. Діалектична логіка, логічні прийоми.
статья, добавлен 28.08.2016