"Науково-реальна естетика" як "особлива сфера філософського знання": сучасний погляд
Розгляд становлення та розвитку концепції "науково-реальна естетика", яка вважається одним із теоретичних "проривів" французької гуманістики першої половини ХХ століття. Вплив позицій "науково-реальної естетики" на осмислення творчого процесу митця.
Подобные документы
Розгляд проблеми філософії культури в контексті сучасного філософського дискурсу. Характеристика різних гносеологічних підходів до трактування філософії культури та її місця в системі філософського знання. Аналіз головних тенденцій розвитку культури.
статья, добавлен 20.09.2013Олексій Федорович Лосєв як видатний філософ, філолог, професор та доктор філологічних наук. Проблема сенсу як основна аксіологічна проблема у творчості Лосєва. Проблема співвідношення сенсу і факту, цінності та факту. Естетика як філософська дисципліна.
статья, добавлен 31.01.2018Аналіз філософських концепцій освіти кінця XIX – першої половини XX століття. Представники соціальної педагогіки. Негативне ставлення до старої теорії та практики виховання, поглиблений інтерес до особистості дитини, пошук нових рішень проблем виховання.
статья, добавлен 28.02.2017Історико-філософський аналіз етико-правового вчення П.Д. Юркевича в контексті науково-теоретичного осмислення проблеми співвідношення категорій моралі та права. Розгляд ідеї моральної свідомості людини, справедливості, дослідження поняття серця і любові.
автореферат, добавлен 29.08.2013Дослідження естетичного виміру повсякденності у контексті культурного проекту постмодерну. Переосмислення класичних набутків естетики та ролі чуттєвості у процесах естетизації буденного досвіду. Повсякденність у її легітимізованому постмодерном вияві.
статья, добавлен 19.12.2020Вплив НТР на структуру світового господарства. Відмінності еволюційного та революційного шляхів розвитку виробництва. Економічний потенціал людства. Світова транспортна система. Темпи зростання світової торгівлі. Галузева структура експорту капіталу.
контрольная работа, добавлен 02.04.2017Визначення ролі неявних знань у науково-дослідницькому процесі. Дослідження впливу неусвідомлених складових пізнання на хід та результати пізнавальної роботи науковців. Значення неусвідомлених елементів знань у визначенні методології дослідження.
статья, добавлен 30.07.2024Аналіз медіафілософії, виділення основних її структурних елементів. Прояви її в соціокультурному середовищі західної цивілізації, в комунікативних актах, що формують специфічний медіа простір. Розвиток нової галузі філософського знання як медіареальність.
статья, добавлен 04.03.2019Поняття "інформаційного суспільства" як соціологічної концепції, що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво, використання науково-технічної інформації. Історичні етапи його розвитку і формування. Культура і людина у новому суспільстві.
реферат, добавлен 06.07.2011Розглядається проблема виховання і навчання мудрості в сьогоденні, яка має велике філософське, соціальне і педагогічне значення. Обґрунтовано, що мудрою вважається людина, яка є носієм великого життєвого досвіду, християнського і світського знання.
статья, добавлен 21.04.2018Особливості філософського бачення концепту "мистецтва" Гайдеггером та Гадамером. Розгляд репрезентаційності та презентаційності мистецтва з точок зору обох мислителів. Досягнення взаєморозуміння в процесі становлення розуміння концепту "мистецтво".
статья, добавлен 12.02.2023Трансформування метафізики від впровадження грецизму "та цєта та фиаїка" (як назви трактатів Арістотеля) до осучасненої дефініції. Демаркування наукового від філософського. Обгрунтування вирізняльних аспектів метафізики як галузі філософського знання.
статья, добавлен 02.01.2023Філософія — особлива форма пізнання світу, людини та їх відносини. Філософія як спосіб людського мислення, теоретичний тип світогляду; соціокультурні передумови її виникнення і функціонування; етапи розвитку. Завдання та структура філософського знання.
шпаргалка, добавлен 30.05.2012- 89. Феноменологічна естетика: дисциплінарний статус, спосіб конституювання та епістемологічний потенціал
Аналіз вивчення феноменологічного досвіду конституювання та визначення дисциплінарного статусу естетичної науки. Особливість перевірки гіпотези про пряму залежність між способом обґрунтування та розбудови естетики і її епістемологічним потенціалом.
статья, добавлен 18.12.2020 Наука як фактор регуляції суспільних відносин та процесів, що впливає на потреби суспільства, її складники. Характеристики науки, фактори її буття в системі інших суспільних відносин. Зв’язок науки з появою та продукуванням науково-теоретичного знання.
статья, добавлен 10.05.2018Дослідження співвідношення типу наукової раціональності зі способом філософського осмислення засад науки у їх стосунку щодо стратегій дисциплінарної демаркації наукового знання. Аналіз дисциплінарного поділу науки на сучасному етапі її функціонування.
статья, добавлен 14.09.2020Філософська спадщина О. Новицького. Предмет філософії, співвідношення філософії й релігії, проблема періодизації історико-філософського процесу. Місце історико-філософської концепції мислителя у процесі становлення вітчизняної історико-філософської науки.
автореферат, добавлен 23.08.2014Визначення сутності і значення інформаційно-комунікативного процесу для подальшого розвитку інформаційного суспільства. Розгляд методології, як моделі ідеального знання та програми (алгоритмів) діяльності пізнання інформаційно-комунікативного процесу.
статья, добавлен 01.09.2018Структура творчого процесу. Соціально-філософські засади розвитку творчого потенціалу особистості. Проблема активного розвитку інтелектуального, когнітивного потенціалу кожної людини. Вплив культурного середовища на формування ціннісних орієнтацій.
статья, добавлен 25.02.2020Термінологічна неоднозначність як одна з найбільш вагомих проблем, з якою стикається дослідник детермінізму. Характеристика суттєвих ознак ідеї детермінізму у науково-філософській думці ХХ-ХХІ століть. Знайомство з проблемами класифікації детермінізму.
статья, добавлен 11.03.2020Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
статья, добавлен 04.03.2018Витоки концепції прав людини як провідної політико-правової доктрини, формування філософського знання. Розгляд ідей мислителів античності, середньовіччя та Нового часу щодо людської гідності, що становлять принципи та цінності концепції прав людини.
статья, добавлен 06.09.2022Аналіз сутності проблеми здоров’язбережувальної освіти у філософській спадщині Г. Сковороди в науково-педагогічних джерелах. Звернення до історико-педагогічного досвіду, творчої спадщини видатного українського просвітителя, філософа та педагога.
статья, добавлен 11.09.2024Суть важливих акцентів представників візантійської естетики аскетизму щодо вірного й обережного використання людиною власного чуттєвого потенціалу. Герменевтичний метод вивчення культурних традицій. Естетико-гносеологічний вимір візантійської аскетики.
статья, добавлен 06.03.2020Специфіка міфології як форми духовно-практичного освоєння дійсності. Релігія як форма світогляду. Виникнення та особливості філософського знання. Основна відмінність філософського світогляду від міфологічного і релігійного. Дослідження проблеми істини.
контрольная работа, добавлен 20.10.2012