Гносеологічний потенціал утопії як частини філософії політики
Розглянуто утопію як форму та інструмент пізнання політики. Розмежовано специфіку утопії як форми існування знання про політику та частини політичної теорії пізнання. Окреслено значення гіперболізації, генералізації та деталізації для побудови утопії.
Подобные документы
Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.
статья, добавлен 04.03.2019Генеза трансцендентально-прагматичної теорії соціальних наук. Сутність апріорних інтересів пізнання та їхнє конститутивне значення для соціального знання. Епістемологічні засади соціальних наук та обґрунтування наявності в них нормативного компоненту.
автореферат, добавлен 13.08.2015Біографічний та соціокультурний аналіз життя і творчості П. Лодія. Місце і значення філософської спадщини мислителя в історичному і сучасному контекстах. Дослідження теорії пізнання вченого. Особливість критики філософом гносеології Іммануїла Канта.
автореферат, добавлен 29.08.2015Пізнання як необхідна сторона відносин людини і світу. Особливості природи і джерел пізнання, його можливості і межі, відношення знання і реальності, суб'єкта й об'єкта. Погляди раціоналістів. Взаємозалежність раціонального з чуттєвими формами пізнання.
контрольная работа, добавлен 23.09.2010Розгляд головних особливостей висвітлення методологічної проблеми пізнання права у контексті гносеологічних меж та можливостей. Загальна характеристика історіографічних проблем філософії права. Знайомство з системною побудовою моральних основ права.
статья, добавлен 31.08.2018Аналіз творчості та головних наукових праць відомого німецького філософа Артура Шопенгауера. Роздуми філософа про походження та сутність світу, аналіз способів його пізнання. Безцільність людського існування як вища міра пізнання сущого по Шопенгауеру.
реферат, добавлен 17.03.2010Зміст та значення декартівської філософії для духовного та інтелектуального розвитку доби Нового часу. Процес перетворення об’єктивної дійсності в суб’єктивний стан розуму. Переосмислення первісного (античного) розуміння пізнання як споглядання істини.
статья, добавлен 30.09.2018Основні філософські ідеї та напрацювання атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу: К’єркегора, К. Ясперса, Ж-П. Сартра, Камю, Аббаньяно. Аналіз і порівняння різних поглядів, внесок у філософію історичного пізнання.
статья, добавлен 27.07.2024Аналіз ціннісного потенціалу наукового пізнання. Визначення внутрішніх цінностей "науки задля науки", а також її соціального призначення та оцінки. Необхідність подальшої філософської рефлексії щодо аксіологічного потенціалу наукового пізнання загалом.
статья, добавлен 07.10.2021Нарис кантівської теорії пізнання у фокусі аналізу здатності уяви як її невідривної та фундаментальної складової. Уява як посередник між чуттєвістю і розсудком, і самостійна здатність серед них. Розсудок як одна з двох умов можливості пізнання.
статья, добавлен 30.12.2017Висвітлення основних філософських ідей та напрацювань атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу. Особливості історичної гносеології та вплив екзистенціалізму на вихідні методологічні засади історичного пізнання.
статья, добавлен 03.09.2024Дослідження пізнання по Арістотелю та його уявлення про душу та тіло. Місце та значення вчення про чесноти в етиці мислителя. Теологічні властивості етики філософа. Щастя людини як прагнення до вищого блага. Співвідношення душі і тіла як форми і матерії.
статья, добавлен 26.07.2022Значення поеми "Енеїда" для формування ідеології державності в Україні. Філософський аналіз наявних у поемі образів права. Евристичний потенціал раніше обґрунтованих положень про художню літературу як особливу форму правової свідомості і спосіб пізнання.
статья, добавлен 26.07.2023Досліджується концепт деконструкції, один з головних методів філософії постмодернізму. Роль і місце деконструкції в аналізі філософії історії і художніх творів. Значення деконструкції для розвитку методології соціального пізнання та філософії історії.
статья, добавлен 13.07.2021Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання. Питання про людину та її становище в світі - один з найглавніших вопросів філософії. Світогляд є формою людського самовизначення в світі. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.
реферат, добавлен 24.02.2009Понятійне розмежування історичного знання, пізнання, розуміння та інтерпретації. Розгляд ціннісного аспекту історії, колізій об’єктивної фактичності та суб’єктивного значення. Визначення історичної свідомості як складової частини суспільної свідомості.
статья, добавлен 16.11.2018Розмежування соціальних та гносеологічних, позанаукових та внутрішньо наукових детермінацій пізнання наприкінці ХХ сторіччя. Усвідомлення мети і проектування подальшого пізнання й перетворення світу. Ідеологія як критерій класифікації політичних партій.
статья, добавлен 27.03.2018Обґрунтування концепції дослідження утопії і футурології як систем знання, що впливають на формування соціальних ідеалів, орієнтирів, цінностей і пріоритетів на основі різного розуміння історії та усвідомлення суперечностей суспільного співіснування.
автореферат, добавлен 27.07.2015Наукове пізнання як цілеспрямований процес, що вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання, його форми, засоби, методи та компоненти. Методи емпіричного й теоретичного рівня наукового та стихійно-емпіричного пізнання.
контрольная работа, добавлен 05.10.2009Види знань у гносеології Платона. Аристотелізм у європейській гносеологічній традиції. Зв'язок гносеології і логіки Аристотеля, основні типи знань. Пізнання як згадка. Неоплатонізм як продовження і розвиток теорії ідей Платона в європейській філософії.
реферат, добавлен 03.10.2014- 71. Наукове пізнання
Форми і методи наукового пізнання, його рівні: емпірічний та теоретичний. Формування і розвиток знань. Інтуїція як важливий фактор творчої свідомості, її структура та форми. Розуміння як процес духовно-практичного та пізнавального освоєння дійсності.
контрольная работа, добавлен 26.08.2013 Дослідження богословсько-філософських поглядів митрополита А. Шептицького щодо особливостей розуміння понять мудрість, знання. Роль та значення пізнання світу, морального, інтелектуального зростання та у формуванні національного світогляду українців.
статья, добавлен 29.05.2017Соціальна критичність наукової фантастики як певне наслідування жанру утопії. Дослідження в романі Р. Бредбері засобами художньої літератури сутності "Критичної теорії" та можливих наслідків розвитку культур-індустрії, основаної на технічних засобах.
статья, добавлен 27.07.2022Аналіз становлення і етапів розвитку методології наукового пізнання як науки, що взаємодіє з науковою філософією: її статусом, функціями, подібністю і відмінністю методів. Визначення впливу філософії і наукового пізнання на подальший розвиток методології.
статья, добавлен 02.12.2017Філософія — особлива форма пізнання світу, людини та їх відносини. Філософія як спосіб людського мислення, теоретичний тип світогляду; соціокультурні передумови її виникнення і функціонування; етапи розвитку. Завдання та структура філософського знання.
шпаргалка, добавлен 30.05.2012