Стосунок логіки загального та логіки особливого у теорії Модерну Андреаса Реквіца
Ідеї та особливості, які лежать в основі теорії Модерну. Розглянуто, що Андреас Реквіц розробляє свою теорію на двох рівнях. Історія розвитку західного модерного суспільства розглядається з точки зору конфлікту між логікою загальності та сингулярності.
Подобные документы
Оцінка потенціалу різних філософських методологій дослідження проблеми раціональності. Поняття раціональності, доведення необхідності ототожнення раціональності з сукупністю стратегій формування культурних смислів. Стратегії раціональності модерну.
автореферат, добавлен 29.10.2013Дослідження проблеми інтерпретації ідеології як квазірелігійної ознаки визначення культурно–цивілізаційної ідентифікації українства в добу модерну. Значення ідеології як невід’ємної компоненти національної самоідентифікації у процесі історичного розвитку.
статья, добавлен 27.09.2013Характеристика викладання логіки в духовних навчальних закладах України. Основні ознаки логічних поглядів О.М. Новицького. Застосування математичних позначень в роботі П.Д. Юркевича. Аналіз наукової спадщини професорів Київської духовної академії.
статья, добавлен 25.03.2016Загальна характеристика теорії раціональності М. Вебера і Франкфуртської школи, знайомство з основними особливостями. Принцип усякої цивілізації як жертвування тілесністю, заперечення природного в людині заради панування над природою й іншими людьми.
автореферат, добавлен 26.09.2013Виявлення основних аспектів розуміння візуальної парадигми пізнання у філософських концепціях раціоналістичного спрямування епохи Модерну. Аналіз метафори "природне світло розуму". Виокремлення візуальних технік пізнання в епістемології Нового часу.
статья, добавлен 15.05.2018Автор аналізує деякі аспекти формування громадянського суспільства та його сучасний стан, що дозволяє розкрити не лише етапи розвитку теорії громадянського суспільства та характерні для нього ідеї та погляди, а й простежити тенденцію сучасного пізнання.
статья, добавлен 23.02.2023Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Логічне пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як методології пізнання державно-правових явищ і процесів. Діалектична логіка, логічні прийоми.
статья, добавлен 28.08.2016Методологія філософії Нового часу як одна із суттєвих передумов розробки нової теорії пізнання. Бекон як засновник емпіризму, розробка методу наукового пізнання. Розгляд правил нової індуктивної логіки. Особливості використання дедуктивного методу.
доклад, добавлен 30.09.2012Викладання діалектики та риторики в братських школах на рубежі XVI ст. Діяльність вченого гуртка друкарні Києво-Печерської лаври по поширенню логіки. Зв’язок між предметом та його властивостями. Писемні пам'ятки ХV ст. науково–природничого змісту.
контрольная работа, добавлен 29.03.2013Пізнавальна роль аналогії. Встановлення розподіленості термінів у судженнях (зображення відношення між термінами за допомогою кругових схем). Характеристика основних ознак та елементів обсягу логіки. Приклади дилеми стосовно майбутньої спеціальності.
контрольная работа, добавлен 24.03.2014Аналіз проекту соціальної неоантропології, який отримав назву теорії тотальної мобілізації і був спрямований на вирішення суперечностей модерну і необхідності побудови тотального життєустрою. Виділення антропотипу воїна, радикалізованого Е. Юнгером.
статья, добавлен 08.01.2019Концептуальне відтворення дискурсу еволюції технократизму у галузі вищої освіти. Проведення ретроспективного аналізу становлення феномена технократизму у саморозгортанні суспільства доби Модерну та його ролі у розвитку суспільства та системи освіти.
автореферат, добавлен 05.11.2013У статті здійснюється соціально-філософське дослідження процесу формування суспільної правосвідомості у модерну добу. Обґрунтовується теза, що процес формування модерної правосвідомості носив поступальний характер, пов’язаний зі становленням права.
статья, добавлен 16.09.2021Аналіз філософсько-світоглядного конфлікту феміністської і гендерної теорій. Характеристика гендерного дискурсу у контексті філософії постмодерну, основ становлення гендерної теорії. Основні аспекти взаємодії філософії постмодернізму і гендерної теорії.
автореферат, добавлен 20.07.2015Аристотель - засновник логіки, який вперше в історії античної філософії зробив людську думку предметом наукового дослідження. Мислення – процес пізнавальної діяльності індивіда, що визначається узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності.
презентация, добавлен 09.12.2021Аналіз ґенезису і логіки розвитку античної філософії у концепції інтегрального традиціоналізму. Головне джерело ранньої грецької філософії. Піфагорійська доктрина як раціональний (не образний) виклад містичного досвіду, найбільш точний приклад філософії.
статья, добавлен 30.08.2018Дослідження особливостей поступового зростання автономії індивіда в умовах епохи модерну. Характеристика наслідків послаблення впливу на суспільну мораль потреби співжиття. Аналіз змін, які мають негативний вплив на стабільність суспільної моралі.
статья, добавлен 04.02.2019Вивчення марксистської філософій, як нового вчення, що складається з теорії економічного розвитку суспільства (політичної економії), теорії соціально-політичного розвитку (наукового комунізму) та діалектики. Її ідеологи Карл Маркс та Фрідріх Енгельс.
доклад, добавлен 30.04.2015Виявлення особливостей наукового доробку українських логіків другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Аналіз визначення логіки як науки та форм мислення (поняття, судження, умовивід) в концепціях українських науковців. Класифікація історії логіки.
автореферат, добавлен 28.10.2013Пошук у хаосі впорядкованості, пропонування свої версії закономірностей, що заступають хаотичність, доводження своєї точки зору як високий соціальний обов'язок репортера. Класифікація хаосу на рівні. Створення теорії хаосу та її наближення до теорії чуда.
дипломная работа, добавлен 30.10.2014Зображення і дослідження філософської картини сьогодення як постмодерну боротьбу з "гранднаративами" модерну. Дослідження образи мови на прикладі лінгвістичного повороту у філософії модерну і постмодерну. Пошук універсальних характеристик мови і пізнання.
статья, добавлен 05.12.2018Онтологічний (філософське вчення про буття), гносеологічний (пізнавальний) та формально-логічний аспекти при визначенні предмета науки логіки. Пізнання (гносеологія) як процес активного та цілеспрямованого відображення дійсності в свідомості людини.
контрольная работа, добавлен 31.08.2009Визначення та характеристика поняття евристики з метою виокремлення найбільш універсальних тлумачень. Дослідження та аналіз утилітарності евристичного апарату для логіки та дисциплін логічного циклу. Ознайомлення з рівнями структури аргументації.
статья, добавлен 04.02.2019- 74. Логіка як наука
Вивчення онтологічного, гносеологічного та формально-логічного аспектів визначення предмета науки логіки у філософській літературі. Розгляд її соціального призначення і функції. Характеристика взаємозв'язку логіки та формування культури мислення.
реферат, добавлен 19.02.2014 Вивчення християнських засад та соціального виміру культурної ідентичності Модерну. Дослідження впливу історії та науково-технічної парадигми на формування культурної ідентичності. Обґрунтування впливу концепту "звичайне життя" для модерної ідентичності.
автореферат, добавлен 26.08.2015